Переселенка з Волновахи спростовує фейкові тези про ставлення до українців за кордоном

Анжеліка Конкіна родом із Донеччини, але через повномасштабне вторгнення їй разом із двома дітьми довелося виїхати до Великої Британії. Східний Варіант розпитав її про життя за кордоном й на реальній історії продемонстрував, чому наратив про погане ставлення до українців та українок за кордоном є фейковим.

росіяни із лютого 2022 року активно поширюють тезу про те, що до українських тимчасово переміщених осіб за кордоном погано ставляться місцеві. Наприклад, пропагандистський канал “Донбасс решает” переконує: “У немцев прошла эйфория в отношение украинских беженцев, многие их уже недолюбливают. Даже за деньги не хотят предоставлять жилье” та “Украинцы уже достали своим нахальным поведением Англию и всю Европу”.

Пропагандисти використовують звичну для себе схему просування фейкових тез — до справжніх фактів додають вигадані. Наприклад, взяли новину про те, що мігрантів, які прибувають у Велику Британію, планують заселяти на баржі, і додали так зване попередження для “нахабних” українців та українок. 

Створюють фейки про різні країни: Німеччина, Велика Британія, США, Польща тощо. Але наратив використовують один й той самий.

“Насамперед це історія про те, як доля подарувала нам родину не по крові, а по духу. Ми вдячні британцям за те, що вони наважилися на цей крок і прийняли нас. Взагалі, сенс програми для українських переселенців у Великій Британії полягає в тому, що обов’язково потрібно було мати сторону, яка прийме у себе. За виключенням тільки Шотландія або Північна Ірландія, де приймаючою стороною виступає сама країна. Коли ми планували їхати у Велику Британію, насамперед потребували знайти спонсорів. Це не сім’я, яка буде вас забезпечувати, а люди, які допоможуть відкрити візу й нададуть житло. Ця процедура викликає у людей найбільше занепокоєння. Але в нашому випадку була неймовірна вдача”, — пригадала Анжеліка.

Анжеліка розповідає, що через соціальні мережі та волонтерські організації  шукали родину, яка прийме їх у Великій Британії. Й родина, до якої вони поїхали, була першою родиною, яка відгукнулася на їхніх запит. 

“Жили ми в невеликому селищі Хеверхілл, що недалеко від Кембриджу. Нас прийняла родина Стівена і Джанет. В них є діти, і у їхніх дітей вже власні великі сім’ї. Ми всі добре спілкувалися, проводили час на вихідних разом. Тому у нас не було дефіциту спілкування із місцевим населенням. До нас постійно приходили знайомитися сусіди та друзі родини. Також приходили знайомитися люди, які чули, що в селищі з’явилася українська сім’я. Усі намагалися допомогти! Це були речі, іграшки для дітей, сертифікати в магазини. Тобто, люди відчували нашу біду і щиро співчували”, — поділилася вона. 

Анжеліка наголосила, що допомога від Великої Британії була протягом усього часу перебування в країні. І не тільки від родини та друзів, а також від державних органів й установ, кураторів та соціальних працівників.

Дівчина розповіла, що вони отримували допомогу від держави — це були щомісячні виплати на дітей та дорослих. Безплатне медичне страхування, кураторство від центру зайнятості та були надані курси вивчення англійської мови. Загалом усе, щоб адаптуватися в новій країні. Ця допомога була забезпечена державою. 

Також був присутній контроль якості й ставлення спонсорів до української родини. Соціальні працівники та працівниці регулярно запитували в Анжеліку про її справи, чи комфортно проживати із британською родиною та чи не виникає конфліктних ситуацій. Завжди була присутня комунікація із державними органами. 

Анжеліка влучно зазначила, що росіяни беруть один-два невдалі приклади перебування українців або українок за кордоном, й будують довкола цього усі фейки. Можуть використовувати одну історію 10 разів.

“Люди різні, і я не виключаю того, що в когось міг бути негативний досвід. Але говорячи про Велику Британію та нашу історію,  то це на сто відсотків підтримка, співчуття й максимальна допомога. Ми й досі спілкуємося із великою кількістю знайомих з часу проживання за кордоном. Вони пишуть, цікавляться як у нас справи, як зараз в Україні. Думаю, що Велика Британія друг Україні”, — наголосила дівчина. 

Читайте повністю матеріал: "Підтримка та допомога": як переселенка з Волновахи спростовує фейкові тези про ставлення до українців за кордоном