Актуально
Право на житло, електронний кабінет та опитування потреб: що змінює новий закон про забезпечення прав та свобод ВПО?
1 липня Верховна Рада прийняла закон про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Про те, які зміни він вносить, та чи дійсно позитивно вплине на переселенців, Східний Варіант дізнався в юристки ГО «Донбас SOS» Богдани Казначеєвої
6 липня закон передали на підпис до Президента України. Після цього документ буде офіційно опублікований на сайті Верховної Ради, а ще через три місяці він набере чинності.
Має враховувати сучасні виклики в порівнянні із законом 2014 року
1 липня Верховна Рада прийняла закон, який має стати базовим законодавчим актом регулювання прав і свобод ВПО. За своєю характеристикою, він має враховувати сучасні виклики, зумовлені триваючою збройною агресією проти України. При цьому, попередній законодавчий акт «Про забезпечення прав і свобод ВПО», прийнятий у 2014 році, втрачає чинність.
Новоприйнятий закон закріплює основні гарантії державної підтримки ВПО на всіх етапах (під час адаптації, інтеграції, повернення до покинутих місць проживання та реінтеграції). Гарантуються права на пенсію на загальних підставах. Документ встановлює, що для «осіб, які перебувають на обліку як внутрішньо переміщені, умови призначення, виплати, перерахунку або переведення на іншу пенсію не можуть передбачати додаткових або відмінних від загального порядку вимог і процедур, що обмежують реалізацію або звужують зміст їхнього права на пенсійне забезпечення».
Відтепер для переселенців запровадять електронний кабінет. Через нього оцінюватимуть потреби ВПО, ступень їхнього задоволення та інтеграції за новим місцем проживання.
Закон також затверджує сприяння держави в реалізації права на житло через загальні (передбачені житловим законодавством) та спеціальні (актуальні саме для ВПО) механізми. Передбачається, що для визначених категорій переселенців проживання в місцях тимчасового проживання не обмежується терміном під час дії воєнного або надзвичайного стану та протягом шести місяців після їх припинення.
Новий законодавчий акт врегульовує статус місць тимчасового проживання, які можуть облаштовуватися в містечках зі збірних модулів, гуртожитках, готелях або інших приміщеннях, придатних для проживання. До того ж визначаються основні завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечуватиме формування та реалізовуватиме державну політику у сфері забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.
Попри прийняття закону, він поки що не набрав чинності. 6 липня документ направили на підпис до Президента України, що він має зробити протягом 15 календарних днів. Після цього підписаний закон опублікують на сайті Верховної Ради, а ще через три місяці він офіційно набере чинності.
«Раніше ключовим критерієм була наявність довідки ВПО. Тепер держава зосереджуватиметься на реальних потребах кожної людини та родини»
Прийнятий закон є важливим і охоплює більшість ключових аспектів, з якими сьогодні стикаються ВПО. Про це зазначає юристка ГО «Донбас SOS» Богдана Казначеєва. Водночас він має рамковий характер, тобто лише визначає основні державні гарантії та принципи підтримки переселенців. Конкретні механізми їхньої реалізації будуть визначені окремими постановами Кабінету Міністрів.
«На мою думку, головна перевага закону, що він дуже комплексно розглядає весь шлях вимушеного переміщення людини: евакуацію, взяття на облік, інтеграцію, забезпечення житлом, реалізацію соціальних прав, безпечне повернення, якщо воно передбачене, та реінтеграцію. Після набрання законом чинності слід дочекатися всіх необхідних постанов для його роботи. Головна його мета полягає в тому, щоби підтримка ВПО стала більш системною та сучасною. На жаль, не можна точно сказати, коли закінчиться війна, а переселенців стає все більше з прифронтових територій. Раніше ключовим критерієм була наявність довідки ВПО. Тепер держава зосереджуватиметься на реальних потребах кожної людини та родини», — розповідає Богдана Казначеєва.
Електронний кабінет для переселенців поки що існує як законодавча ідея, каже юристка. Однак у перспективі має стати інструментом взаємодії між переселенцем та державою. За його допомогою ВПО зможуть отримувати послуги онлайн, а держоргани використовуватимуть інформацію з реєстрів без необхідності щоразу звертатися до людини.
Нова редакція закону не запроваджує нові житлові програми, але закріплює на законодавчому рівні ті механізми, які вже працюють: пільгові іпотеки, придбання та викупи житла, місця тимчасового проживання та інші форми державної підтримки.
«Закон не відповідає на питання, хто саме може скористатися тим чи іншим механізмом і як це має відбуватися на практиці. Фактично, закон створює законодавчу основу для державної житлової політики щодо ВПО, а його практичне наповнення будемо очікувати ще попереду. Наприклад, закон говорить про можливість пільгового кредитування чи придбання житла, але це не означає, що кожна ВПО автоматично отримує таке право після набрання чинності законом», — розповідає Богдана Казначеєва.
Отже, значна частина закону станом на зараз має рамковий характер. Він визначає принципи, але не містить конкретних механізмів для реалізації. Не зрозуміло, як працюватиме оцінка потреб переселенців. За попереднім припущенням юристки, від критеріїв оцінки фактично залежатиме доступ людини до конкретних видів державної підтримки. Важливо, щоб цей процес був максимально прозорим.
Закон визначає напрямки державної житлової політики, але не містить конкретні гарантії, хто, коли та за яких умов може отримати житло чи скористатися програмами.
Тож станом на зараз треба очікувати набрання законом чинності та публікації постанов Кабміну, які визначать механізми його роботи.
***
Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.
Інга Павлій
