
На країни з низьким рівнем доходу чекає криза заборгованості: чи ширитиметься ця інфекція світом
Країни з низьким рівнем доходу перебувають на межі кризи заборгованості й чимало фахівців бояться, що ця «інфекція» стане глобальною. Саме таке побоювання висловив Президент Замбії, Хакаінде Хічілема, на зустрічі зі світовими лідерами, разом із Секретарем Скарбниці США, Джанет Єллен, та Голови Світового банку, Аджая Банги, яка організовувалася задля напрацювання ідей та стратегій відвернення кризи заборгованості.
На нас чекає криза заборгованості?
Зараз чимало країн, що розвиваються, з низьким рівнем доходу перебувають на межі кризи заборгованості. І це на тлі очікувань на різке зростання державного боргу найбільших економік світу (США та Китаю) рівень якого має перевищити навіть показники, які реєструвалися до пандемії.
У 2022 році Гана та Шрі-Ланка оголосили себе банкрутами за зовнішніми боргами, як і Замбія за 2 роки до того. Повторити такий шлях можуть і Єгипет із Пакистаном, які також зараз перебувають над прірвою банкрутства. Але уряд Пакистану намагається знизити цей тиск і вже попередньо домовився із Міжнародним валютним фондом про позику в розмірі 3 млрд дол. США.
Попри зниження загального рівня глобального боргу проти періоду впродовж пандемії Covid-19, він залишається дуже високим: наприкінці 2022 року він склав 92% від світового ВВП. На щастя, попри жахливу тенденцію рівня заборгованості до підвищення в країнах із низьким рівнем доходу, приводів для переростання цієї «інфекції» в глобальну поки немає.
Водночас економісти та фахівці з управління боргами день і ніч намагаються відвернути повторення кризи заборгованості, яку чимало країн, що розвиваються, пережили у 1980-х роках. Саме тому для прискорення оздоровлення економіки залучаються нові кредитори, на кшталт Китаю.
Світовий колапс
Пандемія Covid-19 мала руйнівні наслідки для світової економіки, які спричинили суттєвий спад економічної активності. Аби уникнути негативних наслідків сповільнення економіки та масового безробіття уряди багатьох країн збільшили видатки, що призвело до різкого зростання сукупного світового боргу до максимального рівня впродовж року.
Наприклад, співвідношення боргу до ВВП зросло з 84% у 2019 році до 100% наступного року. Через це, аби пережити такий складний період, країни з низьким рівнем доходу, особливо ті, де є криза у сфері охорони здоров'я, більше залежать від іноземних запозичень.
Через скруту люди почали змінювати власні хобі на користь тих, які не потребують інвестицій, на кшталт проведення більше часу на природі та занять спортом. Крім того, вони почали дивитися в бік безоплатних розваг, на кшталт бездепозитних ігор у казино в інтернеті, замість ігор на реальні гроші, чи перегляд відео в YouTube, замість передплати Netflix.
Наразі майже 60% країн із низьким рівнем доходу є країнами з високим рівнем ризику дефолту чи критичним рівнем заборгованості. До пандемії таких країн нараховувалося 40%. Ба більше, російське вторгнення в Україну погіршило цю ситуацію, адже спричинило стрибок цін на сировину та їжу.
Через це, центральні банки низки країн підвищили відсоткові ставки, що ускладнило життя країнам із низьким та середнім рівнем доходу. Упродовж кризи долар США напевне зміцнить власні позиції, але це зробить його ще дорожчим для бідних країн, які мають розраховуватися цією валютою з власними кредиторами, адже міжнародні кредити та розрахунки виконуються здебільшого саме через американський долар.
Ба більше, зниження цінності національних валют, на кшталт ганського седі, робить боргове ярмо ще важчим. Із січня до жовтня 2022 року ганська валюта втратила 50% власної цінності, через що борг цієї країни зріс на 6 млрд дол. США. Згодом, у грудні 2022 року, уряд Гани визнав дефолт за більшою частиною іноземних боргів і тепер намагатиметься на половину скоротити обсяг міжнародного боргу, що лишився (20 млрд дол. США) упродовж найближчих 3 років, для чого підписав із МВФ кредитну угоду на суму 3 млрд дол. США.
Чиї це гроші?
Раніше уряди країн із низьким рівнем доходу позичали гроші в членів «Паризького клуба», тобто заможніших країн, на кшталт США, Великої Британії, Австралії та Німеччини, та інших установ, на кшталт Світового банку, МВФ та Африканського банку розвитку.
Проте впродовж останніх 20 років замість «Паризького клуба» на перше місце вийшли Китай та приватні власники облігацій, тому зараз понад 50% зовнішнього боргу Замбії належить Китаю. Задля залучення кредиторів, на кшталт Китаю, до процесу списання боргів, країни Великої двадцятки ухвалили спільні основи координування процесу обслуговування боргів країн із низьким рівнем доходу.
Тому залишається лише чекати, чи полегшать такі заходи життя глобальної економіки та чи відвернуть поширення цієї боргової інфекції.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.