Мультики про тих, хто залишився в окупації: режисери розповіли про ідею проєкту

Мультиплікаційний проєкт “Всі хто хотіли, поїхали” організатори створили, аби показати різноманіття причин, з яких люди залишаються жити на окупованих територіях.

Про це розповіли режисери проєкту, йдеться в репортажі “Східного варіанту”.

Мультики показали в київському Будинку кіно. У їх основі — реальні історії людей, що залишилися на окупованій території Луганської та Донецької областей і Криму.

Назва проєкту — "Всі, хто хотіли, поїхали". На заставці до мультиків в кінці цієї фрази спочатку виникає крапка, а потім її замінює знак питання.

"Іноді люди помилково вважають, що залишитися в окупації — це означає демонстрацію політичної позиції. Ніби-то всі, хто хотів поїхати, вони квитками проголосували за Україну, а всі, хто залишилися, вони проголосували за Росію", — сказала у коментарі "Східному варіанту" менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова.

Насправді, за її словами, причини, чому люди залишилися проживати в себе вдома на окупованих територіях, дуже різні. Це різноманіття й показали у серії мультфільмів.

"Не всі люди можуть виїхати. Дехто залишився свідомо, при цьому не підтримуючи політику Росії, не погоджуючись жити за тими умовами, які нав'язує країна-агресор. Цими мультиками, ми хотіли розбити стереотипи. Ми обирали і чоловіків, і жінок, різні соціальні зрізи, і брали реальні причини, чому люди залишились", — зазначила режисерка проєкту Ксенія Кравцова.

Режисерка-аніматорка Анастасія Фалілеєва розповіла, що організатори дозволили робити мультики різними, аби підкреслити, що історія кожної людини унікальна.

"Спочатку був хаос. Але з середини другої-третьої серії почала вимальовуватись однакова стратегія, по якій я малювала кожного разу: спочатку відмальовую всі фони, потім найскладніші сцени, потім середні, легші, а потім за один день монтую", — поділилася Анастасія.

Ще один режисер Родіон Шуб був аніматором двох історій проєкту.

"Перший мультфільм — це історія про кримську-татарку в якої засудили чоловіка. Дуже сумна історія, документальна і пронизлива, зроблена повністю на комп'ютері, з цифрових ілюстрацій. Я багато плакав, поки створював цю стрічку. Друга історія — про вчителя, що залишився заради своїх учнів в окупованому Луганську", — розповів Родіон.

Створювали проєкт понад 8 місяців. Більшість цього часу зайняв запис людських історій.

19

Поділитись: