«Ризик загинути – той самий, що й скупиться в магазині»: містяни про російські атаки на Краматорськ

Краматорськ стрімко перетворюється на прифронтову кілл-зону: ворожі дрони на оптоволокні цілодобово полюють на людей у житлових кварталах, а небо загрожує новими ударами КАБів. Цивільні вже звикли до постійного гудіння дронів над головою, але скаржаться на тотальне здорожчання продуктів і тривалі вимкнення електроенергії. Попри постійну небезпеку та заклики ховатися, люди втомлені близькістю фронту і все частіше ігнорують повітряні загрози.

Безпекова ситуація у Краматорську стабільно гіршає: ворожі дрони залітають у районі густої забудови й неквапливо обирають ціль для ураження. За даними військових оглядачів, особливо небезпечні зараз два райони: Новий Світ і район Лазурного. Там майже постійно перебувають російські FPV-дрони на оптоволокні, тому пересуватися тією частиною міста небезпечно навіть цивільним.

«Особливо це стосується району поблизу бульвару Краматорського та околиць школи №9, де фіксується активна робота ворожих екіпажів», – наголошує оглядач «Мучной».

Проблема Краматорська – в дронах і КАБах, які постійно обстрілюють місто

На сьогодні перехоплювачі дронів ситуацію намагаються регулювати: до міста долітає лише мала частина ворожих БпЛА. Однак ситуацію ускладнює й те, що закривати дорогу сітками почали лише нещодавно, коли переважна частина міста стала небезпечною для пересування.

«Якщо згадати, то восени й влітку минулого року в Краматорську «Італмаси» літали так, що ти їх бачив неозброєним оком. Потім з'явилися зенітні дрони, ударних крил у районі стало набагато менше. Але тепер з’явилася інша проблема: більшість дронів рф – на оптоволокні, перехоплювачі їх не бачать. Окупанти це розуміють, ми це розуміємо. Але як дієво боротися з ними, окрім мобільно-вогневих груп – питання. Не завжди вдається попасти, інколи кулі взагалі не зачіпають дрон чи чисто пошкоджують його, а він летить далі. Ну й ситуація наступна: половина районів Краматорська під постійними ударами FPV-дронів, вони залітають і спокійно летять по двору. Вибирають, яку машину ввалити», – каже Назар, військовий зі складу мобільно-вогневої групи.

Військовий переконує, що з часом ситуація ставатиме все гіршою, оскільки окупанти тероризують місто, щоб його знекровити та «витиснути» якомога більше людей. Якщо ж ті залишатимуться попри обстріли, то КАБи все частіше атакуватимуть їх у власних будинках: окупанти робитимуть усе, щоб зруйнувати потенційні укриття і цим полегшити захоплення непідконтрольних їм міст.

Умови життя цивільних стають все складнішими

Життя цивільних мешканців Краматорська щодня стають все важчі: обстріли не відбуваються час від часу, вони постійні. Дрони залітають у місто щогодини, тому гудіння над головою звичне для містян.

Як зауважує Марина Белова, мешканка міста, багато хто навіть не звертає увагу на це. Люди припинили ховатися, як робили це ще кілька місяців тому, взимку. Тепер переляк може статися лише у випадку, якщо БпЛА знижується для атаки – тоді люди намагаються зайти під дерево. Проте така схованка і безпечність навряд врятують життя.

«Коли били дронами й ракетами по Краматорську кілька днів тому, я була в магазині. Навпроти – зупинка, де стояли люди. То коли ми почули гудіння, продавчиня прихилилася, я теж. А люди на зупинці нічого не встигли зробить, навіть присісти. Може, думали, що їх пронесе. Але коли я виходила на вулицю, то бачила мертву жінку. Багато кого тоді поранило, бо люди навіть не лягають на землю. А нам про це постійно кажуть, бо так уламки хоч над нами пролетять, а не в нас… Та дрони зробили місто таким, що тут померти – це легше, ніж скупиться», – резюмує очевидиця.

Марина каже, що жити у прифронтовому місті стає все важче. Даються в знаки ціни: квартири здорожчали, хоча місто практично пусте. Продукти також вартують так само, як взимку, або й дорожче – особливо коли мова про овочі та фрукти.

«Скупиться додому свіжими продуктами, то дорого. Яйця – сотня, помідори й огірки – по 100-120 гривень мінімум, якщо хороші. На якісь черешні й абрикоси я не дивлюсь взагалі, бо стільки не заробляю. Якщо йду додому пішки, то роблю «гак» і заходжу на сусідню вулицю. Там абрикосів повно, шовковиця росте. Нариваю у пакет і маю фрукти», – каже жінка.

Водночас краматорець Віталій Дідевич скаржиться, що місцевим практично немає місця в рідному місті: все нагадує, що війна вже тут, тому будь-який вихід на вулицю (або й ночівля удома) вважаються небезпечними. А нещодавно до цього додалися й відключення світла, які стають все частішими.

«Взимку електрику тут не вимикали, як у Києві. Місяць тому почалися відключення Краматорська і Слов'янська, які тривали по кілька годин, а то й діб. У місті менше третини колишнього населення, електричні навантаження зменшилися так само. Навіть більше зменшилися, бо заводи припинили свою роботу. Але на завтра анонсують відключення міста на цілий день», – каже чоловік.

Проблема дороговартісних продуктів теж актуальна: краматорець наголошує, що у магазинах після півторадобового відключення світла були великі проблеми: темрява, сморід через зіпсовані продукти й «жлобські акції на зіпсовані пельмені й м’ясо». Ціни ростуть, оскільки бізнес вимушений заживляти холодильники генераторами.

«Ціни в магазинах, особливо місцевих і дрібних, особлива тема. Деякі нормально працюють, а деякі прикриваються обстрілами й важкою доставкою, відсутністю електрики, завищують ціни до абсурду. Нещодавно був свідком, як чоловіки лаялися в маленькому «квартальному» магазині, бо сигарети дорожчі на 30 гривень, ніж мають бути. Господиня, яка працює в магазині продавцем, виправдовувалася складністю доставки. Але буквально за кілька секунд зізналася, що більшість товару, включаючи сигарети, отримує на пошті. А там тарифи не піднімали», – пригадує Віталій Дідевич.

Краматорець також каже, що місцеві пияки вже намагаються красти метал на заводах, які зачинилися. Поліція дбає, щоб таких випадків не ставалося, проте чоловіки кажуть, що щось вдається «продать із вкраденого». Хоча приймають подібне лише у тих точках скупу металобрухту, які готові дати малі гроші за такий «товар».

«Квартали міста розділені «зубами дракона», це моторошно і лякає. Для чого це роблять – не зовсім ясно. Авіабомби з літаків і дрони не бояться їх, а якщо сюди зайде ДРГ, то вони їх пройдуть», – обурюється містянин.

Евакуація цивільних триває

Нагадаємо, що у Донецькій області та Краматорській громаді триває організована евакуація населення до більш безпечних регіонів України. Через постійну загрозу обстрілів закликаємо мешканців не зволікати з рішенням про виїзд та скористатися можливістю безпечної евакуації.

Після прибуття до приймаючих областей евакуйовані громадяни можуть отримати фінансову допомогу, а також підтримку з розселенням, гуманітарною допомогою та оформленням необхідних соціальних послуг.

Особлива увага приділяється евакуації сімей з дітьми, людей похилого віку, осіб з інвалідністю та маломобільних громадян.

«Гаряча лінія» з питань евакуації Краматорської громади:

📞 075-444-20-89;

📞 0-800-332-614 («гаряча лінія» щодо евакуації тяжко хворих та осіб з інвалідністю).

Втрата дому та мільярдні збитки: як війна, розвʼязана росією, змінила життя мешканців Донеччини й Луганщини

20 червня — Всесвітній день біженців. Уперше дату відзначили 20 червня 2001 року, вшановуючи 50-ту річницю Конвенції про статус біженців. У цей день нагадують про долі мільйонів людей, які були змушені покинути рідну країну через війну чи переслідування. Для українців термін «біженець» або «переселенець» стали реальністю у 2014 році, коли російська армія вторглася в східні регіони України та Республіку Крим. Мільйони громадян залишили свої домівки, рятуючись від бойових дій, окупації та постійн

Східний варіант | Новини сходу України | Донецька і Луганська областіІнга Павлій