Що відбувається
37 багатоповерхівок та «курортна зона»: в Маріуполі окупанти планують знести забудову в історичній місцевості
У тимчасово окупованому Маріуполі загарбницька влада планує знести майже тисячу приватних будинків в історичній місцевості Приморського району — Слобідці та Гавані. А замість них — побудувати багатоквартирні будинки під іпотеку та курортну інфраструктуру. Мешканці приморських мікрорайонів виступають категорично проти такого рішення та не згодні віддавати свої домівки під знесення.
Докладніше про ситуацію дізнався Східний Варіант
Слобідка та Гавань — історичні місцевості Маріуполя
Хоч офіційно Маріупольський торговельний порт запрацював у 1889 році, перші кораблі, які привозили на приазовське узбережжя товар, з’явилися тут набагато раніше. Рибалки розвивали риболовний промисел, торговці привозили та відвозили зерно, розвивалися морські шляхи. Тож перші житлові будинки на березі Азовського моря почали зводити у 40-х роках ХІХ століття.
Маріупольський краєзнавець і письменник Сергій Буров, який загинув у квітні 2022 року під час російських бомбардувань, у своїх роботах писав, що генерал-губернатор Воронцов дозволив селитися на березі моря відставним солдатам і робітникам. Будинки зводили солдати, моряки, рибалки, ремісники та торговці.
У другій половині ХІХ століття до Маріуполя проклали залізничні колії та збудували першу будівлю міського вокзалу — теж на Слобідці, що тільки підкреслило важливість місцевості.
Ще до революції 1917 року тут звели залізничу школу, де навчалися діти працівників Катерининської залізниці (зі станцій від Маріуполя до Волновахи). Поруч було розташоване Пушкінське початкове училище, будівля якого не збереглася. На початку ХХ століття неподалік вокзалу за проєктом архітектора Віктора Нільсена збудували Костянтино-Оленінську церкву. Її підірвали в 1936 році, а на цьому місці звели загальноосвітню школу №37, яка була повністю зруйнована під час боїв 2022 року.
Через протоку від Слобідки та Гавані збудували металургійний завод «Азовсталь», який мав свій невеликий мілководний порт. У ньому приймали сировину та відвантажували готову металопродукцію на експорт.
За радянських часів Слобідка та Гавань активно забудовувалися приватними будинками. Це вулиці Перша Слобідка, Друга Слобідка, Донецька, Лінника, Рибна, Залізнична, Морська, Консервна. На березі моря облаштували пляжі, які в курортний сезон відвідували місцеві та гості міста. Розташовані поруч морська лінія та залізничний вокзал давали можливість мешканцям Слобідки та Гавані вести свій невеликий бізнес — пропонувати відпочивальникам залишитися в них на ніч за невелику плату.
За часів незалежності мешканці Слобідки та Гавані приватизували землю та будинки. А місцевість і далі зустрічала всіх, хто приїжджав поїздом у Маріуполь.
Окупанти планують знести понад 500 приватних будинків
Під час боїв за Маріуполь навесні 2022 року Слобідка та Гавань сильно постраждали. Були зруйновані будівлі залізничного вокзалу, школи № 37 та численна приватна забудова. Російські окупанти замість відновлення того, що вони зруйнували, вирішили знести ці будинки, а замість них збудувати «туристичну зону».
Окупантська влада Маріуполя вже тричі проводила зустрічі з мешканцями Слобідки та Гавані, які виступають категорично проти такої ідеї. На відео, записаних під час зустрічей, видно, що люди обурені подібним ставленням до себе, а «міська влада» відмовляється почути їхню думку.
Мешканці Слобідки ставляють питання: чому вони мають покидати власне житло та землю, які є приватизованими, чому влада не відбудовує те, що було зруйновано під час бойових дій.
Як повідомляє місцевий інформаційний канал, на місці знесених планують звести 37 багатоквартирних будинків, дві школи, поліклініку, два готелі, спортивно-оздоровчий комплекс та гавань для яхт.
Так званий перший заступник міністра будівництва, архітектури та ЖКГ «днр» Максим Жуковський на зустрічі мешканцям повідомив, що вони отримають рівноцінне житло в побудованих багатоповерхівках, а також компенсаційні виплати. Та люди не в захваті від такої ідеї, адже бачать ситуацію інших маріупольців, житло яких знесли, а на його місці збудували нове. Їм теж обіцяли виділити рівноцінну нерухомість, однак насправді її отримали одиниці.
Мешканці Слобідки почали збирати підписи проти знесення їхніх будинків. У звернені до «влади» вони зазначають, що їх навіть не повідомили про так званий план «комплексного розвитку території» Приморського району в Маріуполі, який загалом охоплює 91 гектар землі. Мова йде про 979 приватних домів.
Люди звернули увагу, що в такому плані не пояснюється доля історичних памʼяток Маріуполя, які є на Слобідці. Зокрема, Гамперівського будинку та Гамперівського спуску. Деякі приватні будинки теж мають історичне оздоблення, тож мешканці категорично проти їхнього руйнування.
Реакція української влади
У Маріупольській міській військовій адміністрації Східному Варіанту повідомили, що вважають плани окупантів щодо знесення приватної забудови на Слобідці та Гавані незаконними й такими, що не мають жодної юридичної сили:
«Відповідно до законодавства України, будь-які рішення окупаційних органів є нікчемними, а міжнародне гуманітарне право прямо забороняє окупаційній державі знищувати приватну власність цивільних, за винятком випадків, коли таке знищення є абсолютно необхідним для проведення воєнних операцій (ст. 53 IV Женевської конвенції). Ми фіксуємо ці дії в межах міжнародної правозахисної ініціативи «Mariupol Justice». Будь-які дії окупаційної влади на тимчасово окупованій території Маріуполя мають оцінюватися з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права та законодавства України. Сам факт ухвалення рішень окупаційними органами не надає їм законності з погляду українського законодавства».
Подібне рішення окупантів — це чергова спроба знищити історію міста та переписати її під російські наративи, підкреслюють у МВА. До того ж є всі підстави вважати, що після створення «курортної зони» нове житло піде на комерційний продаж для росіян із різних регіонів рф, що зменшить у місті частку українського населення.
Наявність зареєстрованого права приватної власності на земельну ділянку та житловий будинок є важливою правовою гарантією, яка не припиняється внаслідок тимчасової окупації території, кажуть у Маріупольській МВА. Та окупаційна влада готова порушити ці норми. Це фактичне позбавлення людей доступу до їхньої нерухомості, зокрема через запровадження адміністративних процедур, вимог щодо переоформлення документів та ухвалення рішень судами так званого «днр» на користь окупаційної влади.
Окупанти повідомляють, що мешканцям запропонують рівноцінне житло або грошову компенсацію. Однак немає достатніх підстав стверджувати, що такі обіцянки забезпечені чітким і прозорим механізмом реалізації.
«Окупаційна влада не має жодних законних повноважень розпоряджатися майном маріупольців. За наявною інформацією, мешканців поставили перед фактом запланованих змін, а їхня попередня згода на реалізацію проєкту не була отримана. Водночас окупаційна влада не може обґрунтовувати законність своїх дій лише власними нормативними актами чи рішеннями створених нею органів. Такі дії мають оцінюватися з урахуванням міжнародного гуманітарного права, яке обмежує повноваження окупаційної держави та зобов’язує її поважати приватну власність цивільного населення», — коментують у Маріупольській МВА.
***
Інга Павлій
