Лікарня в Костянтинівці з початку великої війни прийняла понад 1700 пацієнтів із мінно-вибуховими травмами

З початку повномасштабного вторгнення лікарня в Костянтинівці прийняла понад 1700 пацієнтів із мінно-вибуховими травмами: проникаючі та осколкові поранення, переломи, контузії, ампутації кінцівок тощо.

Про це йдеться у матеріалі Східного Варіанта.

Приймати пацієнтів лікарня не припиняла навіть під час наступу російської армії на Бахмутському напрямку. Тоді в найкритичніші моменти фронт пролягав в 10 кілометрах. Це супроводжувалося постійними артилерійськими та ракетними обстрілами міста.

У першу чергу йдеться про пріоритети, розповідає директорка Олена Руденко:

«До війни ми працювали в умовах пандемії. Тоді докладали зусиль для її подолання і забезпечення належних умов, захисту медичних працівників, забезпечення лікарні киснем. Зараз усе перевернулося на 180 градусів. Зросло навантаження на травматологічне, хірургічне та відділення екстреної невідкладної допомоги. Активність хірургічного відділення перевищує 70 %, це дуже високі показники. Це означає, що понад 70 пацієнтів зі 100 потрапляють на операційний стіл».

Велика кількість лікарів евакуювалася. З початку повномасштабного вторгнення з лікарні звільнилося 190 працівників та працівниць, ще 100 знаходяться в безоплатних відпустках. Якщо раніше працювало близько 750 людей, то зараз 460–470. Цього достатньо для забезпечення роботи всіх служб у лікарні: хірургічної, травматологічної, пологової, неврологічної, терапевтичної та поліклінічної. Продовжує працювати комп’ютерний томограф, лабораторні дослідження та УЗД.

Зараз у лікарні немає деяких вузьких спеціалістів у поліклініці, наприклад окуліста. З дитячого профілю також немає окуліста та невролога. За цими консультаціями місцевим доводиться виїжджати в інші міста. У Костянтинівці працює тільки один рентгенолог. Та директорка запевняє, що основні напрямки вдається забезпечити лікарями, і не тільки на денні прийоми, а й цілодобово.

Пологовий будинок у Костянтинівці є найбільш наближеним до лінії бойових дій. Під час обстрілів вагітні жінки спускаються в облаштовані підвальні приміщення, де все було готове для пологів та новонародженої дитинки. Щоправда, пані Олена каже, поки що пологів у підвалах не було.

«Зараз ми приймаємо велику кількість пацієнтів не тільки з нашого міста та громади, а й із тих, де лікарні потрапили під обстріли, які повністю або частково зруйновані. Спочатку ми приймали Бахмут, зараз до нас надходять хворі або травмовані від обстрілів із Часів Яру, з Торецька та найближчих сіл. Велика кількість пацієнтів із мозковим інсультом. Мабуть, люди живуть у постійних умовах стресу, і не всі витримують», — розповідає директорка.

З перших днів повномасштабного вторгнення в лікарні активно займалися безпекою лікарів та пацієнтів. У будівлях відділень облаштовані підвальні приміщення, де встановлюють необхідне обладнання, є запаси їжі, води та медикаментів, місця для прийому пацієнтів та лежачих хворих.

Неодноразово будівлі лікарні потрапляла під обстріли. За сприяння комунальних служб та міської військової адміністрації долаються наслідки прильотів, часом роблять косметичний ремонт.

Особливо відчутна зараз проблема фінансування, каже Олена Руденко. Грошей не вистачає, щоб закрити всі потреби лікарні. Тут шукають різні шляхи подолання цієї проблеми:

«Оптимізуємо наші витрати. Наприклад, обʼєднали гінекологічне та акушерське відділення і зменшили кількість ліжок у ньому. Оптимізуємо ті вакансійні посади, які довгий час не зайняті».

Лікарня вже готова до зими та облаштувала альтернативні джерела енергії. Минулого року запустили дві модульні котельні для опалення корпусів, пробурили дві скважини для подачі води, встановили генератори на хірургічний, терапевтичний та пологовий корпус.

Читайте повністю про те, як працюють лікарні на прифронтовій Донеччині.

Нагадаємо, що на Донеччині у Лимані приймають стоматолог та офтальмолог.

23

Поділитись: