«Холодильник більше не в фаворі»: у Краматорську цивільні пришвидшено евакуюються через обстріли

Щодня місто Краматорськ російські окупанти обстрілюють дронами та авіацією. Керовані авіабомби руйнують будинки у спальних районах, вбивають цивільних на вулицях, на роботі та вдома. Виживати в таких умовах неможливо, тому люди пришвидшено пакують речі й намагаються покинути Краматорськ, допоки це можливо. Поруч з тим частина місцевих досі відмовляється навіть від думки про евакуацію: люди попри всі роки й десятки окупованих міст сподіваються, що війна зупиниться «на порозі» Слов’янсько-Краматорської агломерації й вони залишаться вдома.

Як у Краматорську живуть ті, хто відмовляється від думки про евакуацію, та що забираються із квартир цивільні, які зважилися виїхати — бачив Східний Варіант.

«Дехто зриває виїзд, бо думає, що їх чекатимуть годинами»

Перевізник Сергій за тиждень встигає зробити 2-3 «ходки» мікробусом у Краматорськ. Зараз «плече» евакуацій збільшилося: люди, які ще раніше виїжджали (чи планували це зробити) у Дніпро чи Павлоград, зараз їдуть в центральну Україну. Найпопулярніші упродовж останніх місяців — Черкаська, Кіровоградська та Полтавська області. Туди ще встигають відвезти чималу частину нажитого: холодильники, меблі, забирають матраси та консервацію. Однак з найбільш ризикових локацій Краматорська — зокрема, Біленького — люди їдуть здебільшого з кількома пакетами. Заїжджати на тривалий час під дрони небезпечно, а лише одиниці містян встигли евакуювати речі ближче до центру, каже Сергій. Здебільшого — до родичів, у яких тимчасово жили.

«Холодильники уже не в фаворі: люди якщо забирають, то не так часто. І їм, і нам страшно довго стоять просто неба. Коли дрони бачать, що щось вантажать у машину — б’ють, не розбираючись. У мене колеги кілька машин так змінили чи втратили, бо довго пакували речі», — розповідає чоловік.

Сергій зауважує, що зараз люди підходять до питання евакуації серйозніше, аніж кілька місяців тому: кличуть друзів або знайомих, щоб ті допомагали вантажити речі, інколи навіть за кілька годин до виїзду зносять речі, щоб мінімізувати час на завантаження. Однак бувають випадки, коли навіть попередження про небезпеку ігноруються.

«У Біленькому так і не вивіз родину, бо вони не могли знести речі. Дрони літають, а вони бігали по квартирі, збирали сумки. Нічого не було підготовлено. Вони просто думали, що я приїду й буду їх чекати кілька годин. Мені ж за це платять», — скептично додає чоловік.

Затримуватися на одному місці у Краматорську вже небезпечно, каже перевізник. Тим паче — коли це машина, легкова чи вантажна. Тож подібні збори та надії на «все буде добре» не призводять ні до чого хорошого. Навпаки — частіше до поранень чи загибелі.

«Я не знаю, чи тут можна буде жити. А я буду»

Поряд з тим, як Краматорськ пустіє, частина містян категорично відмовляється від евакуації. Вікторія, краматорчанка, у місті народилася, виросла та поховала всю свою родину. Останнього, чоловіка Михайла, вбили окупанти: він загинув, коли в будинок прилетів російський КАБ. Після того, каже жінка, вона не хоче нікуди їхати чи тікати.

«Тут страшно?.. Так, страшно. Я не сперечаюсь. Але куди мені їхать? Хто мене чекає десь, як не тут? Я все життя в Краматорську. Тут народилася, тут поховала чоловіка, батьків, свекрів. Тут моє місце. А якщо доля така, — померти, — то помру», — каже жінка.

Від пропозицій евакуюватися жінка категорично відмовляється. Каже, що проблема не в умовах, зручностях чи грошах (хоча і в них також), а у тому, що вона не хоче покидати місто. Навіть з ризиком загинути під час чергового російського обстрілу.

«Я нікого не тримаю. Хто хоче — хай збирає речі, їде. Я не знаю, чи тут можна буде жити. А я буду. А всім, кому страшно, можуть збирати речі і їхати. Я не хочу», — переконує Вікторія.

Разом з тим військовослужбовець Ігор Шутий зауважує: жити в Краматорську вже стає смертельно небезпечно через оптоволокно. Дрони, якими атакують місто, лишають сотні кілометрів оптоволокна на дорогах. І навіть порізатися ним можна до втрати крові чи серйозного поранення.

«Чим більше оптоволокна буде по тому ж самому Краматорську, тим вище ймовірність його знаходження впоперек ненакритих сітками доріг. Отже, є неілюзорна ймовірність, що велосипедиста чи мотоцикліста може ним порізати, і чим вище швидкість, тим серйозніші потенційні травми. Це зовсім не якась абстрактна теорія, оскільки таке вже було раніше, але на польових дорогах. Під час одного з виїздів на заміну особового складу на позиціях мій заступник знаходився з дробовиком в кузові пікапа обличчям в напрямку руху. В якийсь момент машина проїхала під оптоволокном, і йому розрізало баф та тактичну рукавицю, якою встиг схопитися за оптоволокно. На щастя, обійшлося лише подряпинами, а не перерізаним горлом», — наголошує військовий.

Зауважимо, що від 22 серпня 2026 року місто Краматорськ офіційно визнане зоною активних бойових дій. За даними Донецької ОВА, станом на кінець серпня тут проживає близько 42 тисяч населення. Однак ще тисячі людей — неофіційно, коли приїхали в Краматорськ, сподіваючись бути поближче до знищеного рідного дому в сусідніх громадах.

Водночас евакуація з міста пришвидшується: як зауважив представник Департаменту з питань цивільного захисту Донецької ОВА Дмитро Петлін під час брифінгу, лише упродовж кількох тижнів серпня з Краматорська виїхало близько 4 тисяч цивільних.