
Репортаж
«Хоч вигребти рештки з-під завалів»: у Краматорську бізнес намагаються рятувати з-під уламків знищеного магазину
20 серпня близько 10:50 ранку російські війська випустили по Краматорську щонайменше дев'ять керованих авіабомб ФАБ-250 з модулями управління, цілеспрямовано атакуючи цивільну інфраструктуру міста. Люди, які на той момент були в одному з магазинів міста, стали жертвами росіян: того ж дня загинули дві жінки. Одну з загиблих довелося майже добу шукати під завалами. На жаль, шансів врятуватися мешканка Краматорська не мала.
Масована атака спричинила пожежу: площа займання в супермаркеті «Чудо», який став епіцентром авіаудару, сягнула понад 1000 кв. м. На прилеглих складах — близько 800 кв. м. Окрім торгівельного комплексу, вибухові хвилі та уламки металу й магазинів пошкодили 22 багатоквартирні будинки, сусідні крамниці, бібліотеку та цивільні автомобілі.

Підприємці, для яких бізнес був гарантією роботи та заробітку, одномоментно втратили всі товари та шанси на продовження торгівлі в місті. Східний Варіант дізнався, що вони планують робити далі.
«Може, під уламками ще щось залишилось?..»

Ірина, підприємиця одного з локальних магазинів (ім’я змінене на прохання постраждалої, – ред.), який розташовувався всередині супермаркету, майже через тиждень після атаки не втрачає надії бодай щось повернути зі свого товару. Ювелірні вироби, які продавалися всередині, завалило уламками будівельного сміття та згорілими опорами. Тепер знайти щось між попелом і гострими рештками магазину важко. Довелося викликати техніку, бульдозер, та просити допомоги робочих.

«Руками його не розбереш, бо скло, уламки, цвяхи… І все таке дрібне, що дістати самій важко. Тому техніка нагрібає сміття, яке ми вичищаємо, вивозить на вулицю. Там шукаємо. Поки що нічого не знайшли, але якась надія є… Раптом під уламками ще щось лежить?» – каже жінка.

Після того, як окупанти знищили магазин та справу останніх років життя, Ірина готова опустити руки. Каже, що повторити замовлення, відновити торгівлю й відкритися знову в Краматорську – рішення нерозумне, хоча вона його обдумувала.

«Я не знала, що з магазином, коли все тільки сталося. Думала, привалило вхід, може, порозкидало товар, але все нормально. Точніше, думала, що його вдасться зібрати й знову продати, просто в іншому приміщенні. Десь відкритися… А коли приїхала – мені стало погано. Як серце вирвали, таке відчуття. Відкриватися заново в Краматорську ми точно не будемо. Все, вистачить з нас. Що тепер?... Евакуація, мабуть. Виїзд звідси», – зауважує співрозмовниця.

За словами власниці бізнесу, місцеві підприємці не пережили такого удару по своїх справах. Практично всі, хто мав «точки», поблизу, вже збирають речі або евакуювалися раніше. Атаки по магазину очікували, хоча й були переконані, що цього не станеться.

«Що тут убивати? Хліб, макарони, браслети, нічні сорочки? Люди сюди приходили купувати їжу, воду, щоб не голодувати. А тепер треба боятися ходити в магазин, бо тебе можуть вбити тому, що не обідаєш гуманітарною тушонкою десь у підвалі», – крізь сльози обурюється жінка.

Фінансово пережити подібний обстріл нереально
Анатолій, підприємець із сусідньої будівлі, 20 серпня також втратив свій бізнес. Раніше чоловік торгував продуктами. Згодом, коли ситуація в Краматорську загострилася, почав продавати сигарети та девайси до них. Зрештою, останні місяці на замовлення привозив із Києва та Дніпра речі, предмети на прохання цивільних, забирав замовлення з побутовою хімією, які перед цим шукав у закордонних магазинах. Попит, каже, був – попри те, що в магазинах усе продавалося, частина населення була готова переплатити за якість чи унікальність. Зокрема, купував і подарункові сувеніри. Зараз усе перераховане – спалене, з-під завалів нічого не вдалося дістати.

«Мені казали хлопці, що допоможуть, прийдуть, почистять, пошукаємо щось, що лишилося. Але подивіться, все згоріло. Що вціліло, те вже розікрали. Коли був авіаудар, я був у Києві з родиною. Тут нікого не було, хто б чимось допоміг, почав рятувати… Пережити фінансово таке нереально. Ми не зможемо, тому просто закриваємося і все, кінець», – пояснює чоловік.

Підприємці бідкаються: навіть якби був намір відновлювати роботу, без підтримки Донецької ОВА чи виплат від держави це зробити неможливо. А поновлювати роботу в Краматорську за власний кошт, розуміючи, що бізнес може пропрацювати лише кілька днів, до наступного прильоту російського снаряда, ніхто не хоче.

«Ми вже вклалися в це місто. Платили податки, торгували. А тепер навіть фанеру треба за свої гроші купувать, якщо хочемо забить оці дірки. То про яке продовження бізнесу йдеться?» – каже Анатолій.






















