Як мешканцям прифронтових територій вижити під час атак дронів: прості поради для кожного

У грудні 2024 року виповнилося вже понад 1000 днів від початку повномасштабного збройного нападу Російської Федерації на Україну. Внаслідок російської агресії понад 14 мільйонів людей стали вимушеними переселенцями. З них близько 6,5 мільйонів стали біженцями, шукаючи притулку в різних країнах світу. 

За даними Офісу Верховного комісара ООН з прав людини, починаючи з 24 лютого 2022 року в Україні загинули щонайменше 12 162 цивільні особи, в тому числі 659 дітей. Поранення отримали щонайменше 26 919 цивільних осіб. І це лише офіційна статистика. 

Окрім проблем, з якими щоденно стикаються мешканці прифронтових територій (дефіцит базових товарів та послуг, обмеження доступу до медицини, економічні труднощі та мародерство, забруднення води та повітря, проблеми з евакуацією, і взагалі проблеми з безпекою), клопоту додає ще одна. 

Однією із причин загибелі цивільного населення на прифронтових територіях є застосування ворогом його улюбленої зброї — ударних FPV- дронів. 

В одному тільки вересні Росія запустила по України більше ніж тисячу триста безпілотників-камікадзе, що є рекордною кількістю за місяць з початку бойових дій. 

Реальні історії нападу безпілотників

Жертвами дій російських агресорів стають не тільки звичайні мешканці прифронтових територій, але і рятувальники, волонтери, працівники комунальних служб, лікарі, журналісти. 

Зокрема, 30 листопада, росіяни здійснили атаку FPV-дроном на цивільний автомобіль, який рухався до міста Оріхів Пологівського району Запорізької області. Постраждалий, на щастя, вижив, але отримав осколкові поранення, проте зміг самостійно дістатися до підрозділу ДСНС у місті Оріхів. Про це повідомили в ДСНС.

У Херсоні 01 грудня російські військові атакували дроном громадський транспорт, є загиблі та поранені. Про це розповідав у соцмережах голова Херсонської ОДА Олександр Прокудін. 

04 грудня на Херсонщині військові РФ зранку скинули вибухівку з БПЛА на місцевого жителя. 67-річний чоловік загинув.

05 грудня Херсонська ОВА повідомила, що до лікарні звернувся 51-річний чоловік, поранений внаслідок російської атаки дронами на Антонівку. Він отримав мінно-вибухову травму, контузію, уламкове поранення тулуба та рук.

Подібних історій на прифронтових територіях — сотні щодня. Ворог здатен атакувати будь-кого і будь-де.

Що необхідно знати про ворожі дрони і чим вони небезпечні

Дрон-камікадзе летить на висоті від 60 до 4000 метрів зі швидкістю 180 кілометрів на годину. 

Двигун такого “пташеня” досить гучний. При його наближенні у повітрі чутно звук, схожий з мопедом без глушника, який не пройшов техогляд, або з бензопилою. Тож проліт ударного дрона можна почути за кілометри до того як побачити та завчасно сховатися. 

Як нагадують у Мінреінтеграції, будь-який об’єкт у повітрі слід сприймати як потенційну небезпеку. 

Виявлення безпілотників здійснюється за допомогою спеціальних систем виявлення та відстеження, а знищення — засобами протиповітряної оборони. 

Такі смертоносні пристрої несуть десятки кілограмів вибухівки, створюючи при влучанні потужну ударну хвилю, не кажучи вже про численні уламки, які, розлітаючись, завдають пошкодження всьому навколо. Не меншу небезпеку для місцевого населення становить скидання заборонених мін «пелюсток», які важко побачити на дорозі. 

Ще більш небезпечним є застосування Росією на дронах типу Shahed-136 термобаричної бойової частини, яка використовується під час атаки на приміщення.

Як діяти, якщо дрон вже близько: корисні поради

Для запобігання жертв серед цивільного населення Міністерство з питань окупації з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України розмістило на своєму сайті поради, дотримуючись яких є великі шанси убезпечитися від БПЛА. 

Почувши звук безпілотника експерти радять якнайшвидше потрапити у спеціально обладнане укриття. При цьому необхідно користуватися підвалами, цокольними поверхами будинків, підземними паркінгами, переходами або хоча б дотримуватися правила "двох стін". 

Натомість, спроби ховатися у під'їздах, на сходових майданчиках, у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки та автозаправних станцій — це наражати себе на небезпеку.

Небезпечно залишатися в транспорті, потрібно вийти та відбігти подалі від дороги. І там вже шукати, за можливості, укриття. Оператори дронів часто обирають автомобілі як об’єкт для атаки. 

Важливо обирати місця для укриття подалі від військових об'єктів та адміністративних будівель. Найчастіше саме вони стають цілями ворога.

Чіпати збитий дрон або його уламки суворо заборонено. Залиште це професіоналам. Збитий дрон скоріш за все є замінованим. У випадку їх виявлення найкращим варіантом буде повідомити відповідні служби. 

Сили оборони неодноразово застерігали українців від спроб знімати на відео та викладати у соцмережі фото польоту БПЛА або уламків збитих дронів. Дрони — це не шоу, не привід для селфі чи стріму. Ціна таких кадрів може бути досить високою. 

Життя на прифронтових територіях залишається складним і небезпечним. Дотримання простих правил безпеки може врятувати життя. Будьте уважні, бережіть себе та своїх близьких.

Автор: Сергій Студенніков. Фото на обкладинці ілюстративне, Східний Варіант

***