Голландські урбаністи представили план, як зробити Соледар привабливим для туристів і комфортним для місцевих жителів

Фулко Трефферс та Марйо ван Шайк кілька тижнів досліджували місто у рамках резиденції Soledar: Flip City від фонду ІЗОЛЯЦІЯ.

Про це йдеться у релізі Фонду, передає Східний Варіант.

Креативна продюсерка і дослідниця Марйо ван Шайк та урбаніст, дизайнер і архітектор Фулко Трефферс приїхали у Соледар, що на Донеччині, на початку грудня. У час, коли тут майже немає туристів. Це допомогло дослідникам побачити місто поза туристичним контекстом і краще зрозуміти, чого саме не вистачає Соледару, щоби бути не лише привабними для туристів, а передовсім комфортним для місцевих жителів.

«Перше, що ми побачили у Соледарі, – це просто чудовий парк, у якому, втім, не зустріли жодної людини. Наступного дня ми спустилися у соляні шахти і були вражені їхньою красою. Коли вийшли на поверхню, то зрозуміли: якщо люди змогли зробити такі красиві шахти, то зможуть зробити красивим і місто. Просто треба дістати ось цю магію із шахт і принести її на поверхню. Тож ми почали шукати цей «перемикач», щоб підняти підземну красу назовні», – розповідає Марйо ван Шайк.

Дослідницьку роботу Марйо і Фулко проводили у межах резиденції для урбаністів Soledar: Flip City від фонду ІЗОЛЯЦІЯ. Мета резиденції, розрахованої на професіоналів мистецтва та дослідників архітектури, урбанізму та ландшафтної архітектури — дослідити феномен мономіста та виклики, які постають перед ним у зв’язку з розвитком або занепадом містоутворюючої індустрії.

«Нас зацікавила можливість попрацювати та пожити у східній частині України. Це виклик для нашої творчості, який дає можливість застосувати наш досвід у міському плануванні та культурному програмуванні в новому контексті. Ми вражені поєднанням магії шахт з багатьма ще не використаними можливостями природи тут», — пояснюють дослідники.

Дослідники сфокусувалися на двох публічних просторах – Юрчиній горі та міському парку. Наприклад, Марйо та Фулко зауважили, що Юрчина гора – велика і простора, але абсолютно порожня й не задіяна містянами саме як простір для дозвілля.

«Ці території варто залишити частиною природи, але їх можна удосконалити, зробити такими, щоб людям хотілося залишатися там надовше, – пояснює Фулко Трефферс. – Коли ми обговорювали із соледарцями, які проблеми їх турбують, то найчастіше мова заходила про туризм, спорт та екологію. На них ми і спиралися в своїй роботі. Наприклад, почали думати, які види спорту найбільш споріднені з природою – ходьба, біг або катання на санках узимку. Або ж просто запускати повітряних зміїв. Вони ідеальні для Юрчиної гори».

Це наштовхнуло дослідників на ідею зонування Юрчиної гори. Тобто створити тут зону для занять фітнесом, зону, де можна запускати повітряних зміїв, зону, де можна насолоджуватися краєвидом, сидячи на зручних лавках, тощо.

Другий міський простір – центральний парк, який, попри свою красу і вдале розташування, поки не є місцем, де хочеться гуляти і куди хочеться повертатися.

«Зараз це прохідний парк – люди йдуть ним дорогою з однієї точки в іншу і не мають причини затриматися тут, – говорять дослідники. – Пропонуємо висадити красиві дерева, квіти у різних зонах парку. Також можна зробити парк більш округлим, зробити таке коло, щоби люди не просто перетинали його, а могли по колу гуляти тут. І довкола цього кола розташувати різні мистецькі об’єкти від ІЗОЛЯЦІЇ. А для туристів були би цікавими місця та об’єкти, пов’язані з сіллю та історією міста».

Дослідник також радять додати парку кольорів, наприклад, встановити прапори різних країн і обов’язково підсвітку – щоб і вночі ці кольори не зникали.

Фулко та Марйо наголошують, що ці пропозиції не є остаточними. Їх можна коригувати й допрацьовувати спільно зі соледарцями.

88

Поділитись: