«За статусом ВПО важливо бачити людину»: Києві презентували дослідження про досвід переселенців

22 липня у Києві Східний Варіант спільно з ГО “Вікно Відновлення” презентували дослідження “Карта проблем і рішень: досвід ВПО та інституційні перспективи відновлення” — у ньому підсвітили голос українців і українок, які втратили дім внаслідок збройної агресії рф, та проаналізували, з якими викликами вони стикаються у 2026 році.

До обговорення долучилися представники й представниці органів державної та місцевої влади, міжнародних донорських організацій, громадського сектору та медіа, які працюють із тематикою ВПО. На події говорили про роль переселенців у відновленні областей України, їхню інтеграцію у приймаючих громадах та про те, як змінюється характер потреб людей, які були змушені залишити свої домівки.

Подія розпочалася з хвилини мовчання — на заході вшанували пам’ять українців та українок, чиї життя забрала росія.

“Відновлення починається там, де люди знову можуть щось вирішувати”

Вступне слово взяла шеф-редакторка Східного Варіанта Анастасія Руденко:

“У дослідженні, яке ми сьогодні представимо, є фраза, яка мені дуже резонує — відновлення починається там, де люди знову можуть щось вирішувати. Саме тому сьогодні ми й тут зібралися — почути одне одного й спільно розробити рішення для актуальних проблем”.

Результати дослідження презентували журналістка “Вікна Відновлення” Каріна Попова та кандидатка соціологічних наук, авторка аналітичного звіту Алла Петренко-Лисак.

“У дослідженні ми говоримо, зокрема, про людей, для яких переміщення перестало бути тимчасовим. Фокус-групові обговорення відбувалися у зимовий період обстрілів та перебоїв з електропостачанням і зв’язком, у січні 2026 року. Проте і в таких умовах нам вдалося організувати 10 онлайн-групових обговорень, до яких долучилися 62 людини. Серед них були представники медіа, громадських організацій, державних органів влади, молодь та люди літнього віку”, — пояснила Каріна Попова.

За її словами, переселенці активно долучалися до обговорень, попри часті обстріли та виснаженість після важкої зими. Водночас частина представників організацій відмовилася від участі.

Сприймати людей, які втратили дім не лише, як ВПО

Під час фокус-групових обговорень переселенці акцентували на тому, що статус ВПО, який спочатку мав бути тимчасовим, для багатьох став довготривалим і фактично визначає їхнє життя.

Показово, що в розмовах абревіатура “ВПО” поряд з офіційним формулюванням “внутрішньо переміщені особи” часто переосмислювалася як “вимушено переміщені особи”. Таким чином люди наголошували не лише на факті переміщення, а передусім на його вимушеності.

У розмовах простежувалася спільна думка: досвід переміщення для багатьох залишається тривалим станом невизначеності. Він пов’язаний не лише з втратою дому, а й зі зміною соціальних ролей, звичного способу життя та часових орієнтирів.

Тому потреби переселенців сьогодні часто виходять за межі матеріальної допомоги. Йдеться про визнання їхнього досвіду, збереження гідності, можливість бути почутими та знову планувати власне майбутнє.

“Переселенцям вже давно не потрібні макарони”

Громадські організації погоджуються: потреби переселенців уже не є виключно гуманітарними. Після років життя у вимушеному переміщенні для багатьох актуальними стали економічна самостійність, працевлаштування, відновлення професійної ідентичності та можливість повноцінно реалізовувати себе на новому місці.

На жаль, програми підтримки не завжди встигають за цією трансформацією.

Представники громадського сектору звертають увагу на необхідність змінити підхід до ВПО — від сприйняття їх як об’єктів допомоги до визнання їх потенційними суб’єктами розвитку громад.

За словами переселенців, у приймаючих громадах, досі простежується тенденція сприймати ВПО як додаткове навантаження, а не як людей, які можуть зробити внесок у розвиток громади та покращення життя в ній.

Як ВПО бачать медіа

Потреби переселенців визнають і представники медіа. Водночас, за результатами дослідження, історії ВПО рідко розглядають як такі, що можуть стати повноцінним інформаційним приводом або тривалий час утримувати увагу аудиторії.

Один з учасників дослідження іронічно описав такий підхід із позиції аудиторії:

“А що буде інформаційним приводом? Коли ця людина прийде в Пенсійний фонд і упаде там, помре?”.

У результаті досвід ВПО часто потрапляє в медіа через кризові ситуації. Натомість системні проблеми, повсякденне життя, інтеграція у приймаючих громадах, професійна реалізація та внесок переселенців залишаються менш помітними.

Що для людей означає відновлення?

Для вимушених переселенців відновлення — це передусім не відбудова будинків чи доріг. Найважливіше — знову відчути себе вдома, повернути безпеку, відчуття власної ідентичності та можливість самостійно впливати на своє життя.

Громадські організації та волонтери також говорять про відновлення ширше, ніж просто про повернення до довоєнного життя. На їхню думку, важливо створювати нові можливості та соціальні ролі для людей, які пережили переміщення і втрати.

Для представників влади, особливо релокованих громад, відновлення пов’язане ще й зі збереженням самої громади — її людей та зв’язків. І це можливо навіть тоді, коли громада поки не може повернутися до своєї області. Натомість для адміністрацій громад, які приймають переселенців, поняття відновлення часто має більш практичний вимір — забезпечити людям базові умови для життя.

У медіа зазначають, що тема відновлення складна для комунікації: вона поступається простішим та емоційним історіям, які легше пояснити аудиторії. Через це відновлення часто залишається абстрактним поняттям — без конкретних людей, їхніх історій, втрат і потреб.

Як інтеграція переселенців може впливати на відновлення громад

Під час події відбулася панельна дискусія “Інтеграція вимушених переселенців та вплив на відновлення: виклики і кейси”.

До дискусії долучилися заступник директора департаменту — начальник відділу прав ВПО Офісу Омбудсмана України Владислав Закаблук, начальниця Шульгинської сільської військової адміністрації Луганської області Наталя Петренко, заступниця директора Департаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради Тетяна Горбатюк, адвокаційник БФ “Схід SOS” Ярослав Таранець, координаторка гарячої лінії та проєктна менеджерка Східного Варіанта Валерія Круподеря та журналістка ГО “Вікно Відновлення” Каріна Попова.

Модерувала панель головна редакторка “Вікна Відновлення” Ольга Стукало.

Владислав Закаблук розпочав виступ із розповіді про схвалену Кабінетом Міністрів України у червні 2026 року Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року. Документ передбачає підтримку людей на різних етапах переміщення, житлові рішення та зміцнення спроможності приймаючих громад.

За його словами, реалізація Стратегії перебуває на постійному контролі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Водночас звернення до Офісу Омбудсмана показують, що для людей, які були змушені залишити свої домівки, житлове питання та базові потреби досі залишаються актуальними.

“За цей рік у нас на розгляді перебуває 6 тисяч запитів від людей, які постраждали від російської агресії. Люди питають про компенсацію за житло, дистанційне обстеження зруйнованого житла, виплати та тимчасове розміщення”, — розповів Владислав Закаблук.

“Потрібно зберегти напрацьований орієнтир підтримки переселенців”

Про необхідність не зводити людину до її статусу говорила й начальниця Шульгинської сільської військової адміністрації Луганської області Наталя Петренко. Вона акцентувала: за статусом ВПО важливо бачити конкретну людину — з її досвідом, професійними навичками, потребами та планами на майбутнє.

На цьому наголосила заступниця директора Департаменту соціальної та ветеранської політики Рівненської міської ради Тетяна Горбатюк. За її словами, у Рівному працюють робочі групи екстреного реагування, які самостійно приходять на допомогу евакуйованим людям, не чекаючи, поки вони звернуться по допомогу.

“Переселенці прибувають у приймаючі громади не тільки зі своїми проблемами, а ще й зі своїми знаннями та досвідом, які стануть помічними у розвитку громади”, — зазначила Тетяна Горбатюк.

Представник БФ “Схід SOS” Ярослав Таранець розповів, що організація продовжує підтримувати не лише переселенців, а й усіх людей, які постраждали внаслідок російської агресії.

“Водночас для успішної діяльності громадського сектору викликом стають інституції через часті зміни та розділення міністерств, зокрема. Наразі нам потрібно зберегти напрацьований орієнтир підтримки переселенців, попри зміни в державних інституціях”, — сказав Ярослав Таранець.

Про те, з якими проблемами люди стикаються ще до моменту інтеграції у новій громаді, розповіла координаторка гарячої лінії та проєктна менеджерка Східного Варіанта Валерія Круподеря.

За її словами, звернення на гарячу лінію з тимчасово окупованих та прифронтових територій від початку роботи ініціативи показали, наскільки важливо медіа говорити про проблеми, з якими люди часто залишаються сам на сам.

“Східний Варіант знаходить відповіді на запитання людей спільно з громадськими організаціями вже третій рік. Часто відповідей немає на запитання, що стосуються документів українців та українок на ТОТ, тож ведемо кропітку роботу далі”, — зазначила Валерія Круподеря.

Про роль медіа у зміні сприйняття переселенців говорила журналістка ГО “Вікно Відновлення” Каріна Попова.

За її словами, у своїх матеріалах вона намагається показувати переселенців не лише як отримувачів допомоги, а і як людей, які створюють робочі місця, сплачують податки та розвивають громади. Водночас, на її думку, важливо не замовчувати й проблеми, з якими люди стикаються після евакуації.

Як змінити ситуацію?

За словами дослідниці Алли Петренко-Лисак, на державному рівні важливо змінювати підхід до ВПО — сприймати їх не лише як отримувачів допомоги, а як людей із власним досвідом та експертизою. Переселенців варто залучати до розробки державних політик і програм, а їхній досвід адаптації використовувати як ресурс для відновлення.

Приймаючим громадам варто відходити від моделі “надавач допомоги — отримувач” і залучати ВПО до ухвалення рішень. Радам ВПО можна надати більше впливу на місцеві програми, а фахівців-переселенців активніше залучати до роботи з громадами їхнього походження.

Громадським організаціям авторки дослідження рекомендують робити програми більш адресними — враховувати різний досвід ВПО, зокрема людей з окупованих територій. Водночас варто посилювати економічну самостійність переселенців, підтримувати ефективні ініціативи та створювати простори для діалогу.

Міжнародним структурам радять надавати підтримку “діалоговим майданчикам” для переселенців та збільшувати частку фінансування на користь проєктів для досягнення стійкості ВПО у приймаючих громадах.

Медіа можуть відіграти важливу роль у зміні публічного образу ВПО. Йдеться про активніше залучення переселенців до створення матеріалів, спростування міфів і перехід від історій лише про втрати до журналістики рішень — матеріалів про те, як отримати житло, знайти роботу, захистити свої права чи скористатися доступною підтримкою.

***

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.