Репортаж
«Ціль — популяризувати виїзд з окупації»: про що говорили медійниці на десятому «Фестивалі думок» від «Схід SOS»
12 вересня 2026 року у Києві Благодійний фонд “Схід SOS” провів 10-й “Фестиваль думок”. Захід започаткували у вересні 2017 року в Сіверськодонецьку — тоді він зібрав близько 500 учасників. За десять років фестиваль виріс з обласної події у всеукраїнський майданчик для розмов представників громадського сектору, влади, медіа, ветеранів та активістів.
Цьогоріч Східний Варіант долучився до панелі “За залізною завісою: як пробитися через інформаційну ізоляцію до людей на ТОТ”.
Учасниці панелі ділилися власним досвідом і говорили про те, як державі, медіа та громадському сектору зберегти контакт із людьми в окупації, забезпечувати їм доступ до інформації та розповідати про можливості виїзду на підконтрольну Україні територію.
До дискусії доєдналися: Валерія Круподеря — проєктна менеджерка та координаторка гарячої лінії Східного Варіанта, Анна Сердюк — шеф-редакторка “Вільного Радіо”, Юлія Канзеба — журналістка видання “Трибун”, Олена Фєтісова — редакторка онлайн-медіа “Реальна Газета”.
Модерувала обговорення Руслана Брянська — виконавча директорка Громадського радіо.
Панель розпочалась із запитання модераторки про виклики медіа, які працюють з темою тимчасово окупованих територій.
Шеф-редакторка “Вільного Радіо” Анна Сердюк зазначила, що з кожним роком отримувати інформацію з окупованої Донеччини стає дедалі складніше. Вона також наголосила на проблемі відсутності єдиної державної інформаційної політики щодо тимчасово окупованих територій.
“Більшість людей, коли їдуть із ТОТ, не знають про можливості, які можуть отримати”
Про зміни у своїй роботі розповіла й проєктна менеджерка та координаторка гарячої лінії Східного Варіанта Валерія Круподеря. За її словами, дедалі частіше до гарячої лінії звертаються люди, чиї близькі залишаються на ТОТ:
“До гарячої лінії все частіше звертаються люди, в яких близькі залишаються на ТОТ, і через них ми можемо передавати інформацію про евакуацію з окупації, зв’язувати з волонтерами, правозахисниками й передавати всі необхідні дані. Прямих звернень із окупації в чатботі стає все менше.”
За словами Валерії, Східний Варіант також продовжує масштабувати співпрацю з громадськими організаціями:
“Ціль — популяризувати виїзд з окупації. Східний Варіант активно створює матеріали про умови евакуації, допомогу після прибуття, роз’яснення щодо відновлення документів та інші питання”.
Редакторка онлайн-медіа “Реальна Газета” Олена Фєтісова також наголосила, що таку інформацію важливо регулярно повторювати. За її словами, у медійників може виникати відчуття, що про виїзд із ТОТ, доступну допомогу чи відновлення документів уже багато разів писали. Однак для людей в окупації це не означає, що вони справді отримали цю інформацію.
“Мій досвід каже, що досі більшість людей, коли їдуть із ТОТ, не знають про можливості, які можуть отримати. Інформувати потрібно через різні ресурси, які має медіа, аби був шанс, що нас почують”, — сказала Олена.
Чи безпечно висвітлювати спротив на ТОТ?
Журналістка видання “Трибун” Юлія Канзеба зазначила, що медіа також важливо розвінчувати російську пропаганду про тимчасово окуповані території. Зокрема, розповідати про спротив українців та українок на ТОТ, щоб показувати: люди не змирилися з окупацією та чекають на повернення України.
Водночас таке висвітлення може бути небезпечним для самих людей на окупованих територіях. На це звернула увагу Валерія Круподеря, поставивши учасниці дискусії запитання:
“Як думаєте, чи досі доречно розміщувати фото листівок, написів та інших форм так званого ненасильницького спротиву, якщо сьогодні методи спостереження на вулицях окупованих міст значно розвинені й несуть неабияку загрозу? Ми як медіа таким висвітленням можемо популяризувати небезпеку”.
Юлія Канзеба відповіла, що безпекові заходи під час такого висвітлення необхідні. Водночас, на її думку, повністю оминати тему спротиву не варто, адже люди, які чинять опір окупації, заслуговують на те, щоб їх чули та помічали.
Валерія Круподеря розповіла, що Східний Варіант уже переглянув підходи до висвітлення ненасильницького опору. Зокрема, медіа підготувало матеріал із думками людей, які виїхали з окупації та були дотичними до спротиву на ТОТ.
Читайте: Красива картинка для соцмереж чи реальна загроза життю? Що несе за собою рух опору на ТОТ
“Рівень відстежування у 2026 році на ТОТ і у 2022 році значно відрізняється. Медіа не повинні відмежовувати себе від відповідальності і, певно, час переглянути, чи це не шкодить”, — вважає Валерія.
Водночас Олена Фєтісова наголосила, що люди на ТОТ мають право на спротив і медіа не повинні диктувати їм, у який спосіб його проявляти.
Анна Сердюк погодилася, що підтримка спротиву важлива й для самих активістів. На її думку, медіа можуть висвітлювати публікації, які вже є в публічному просторі.
Наприкінці дискусії учасники та учасниці говорили про те, що інформація про тимчасово окуповані території потрібна не лише людям, які там залишаються. Важливо також говорити про ТОТ для аудиторії на вільній частині України.
Медіа та громадський сектор значною мірою впливають на те, як люди на підконтрольній Україні території сприймають тих, хто залишається в окупації. Тому важливо не лише доносити інформацію до людей на ТОТ, а й формувати розуміння їхнього досвіду, вибору та обставин, у яких вони опинилися.
***
Інга Павлій
