"Повернутися додому та перемоги": чого очікують жителі Донеччини від 2023 року
“Східний Варіант” зібрав привітання від жителів Донецької області з Новим 2023 роком, а також спитав, чого вони чекають від нього найбільше.
“Я чекаю, що на дитячих майданчиках буде лунати дитячій сміх”
Олександр Іванов, волонтер, Краматорськ:
“Думаю не сильно помилюсь, якщо скажу, що ВСІ чекають на перемогу.
Особисто я чекаю, що на дитячих майданчиках буде лунати дитячій сміх. Сім'ї з колясками будуть гуляти парком. Новим парком, який збудують на честь Великої Перемоги.
Також хочеться очікувати повернення до нормального життя, наскільки це можливе. Але ж розуміємо що вже не буде так, як до 24 лютого.
Хотілось би побачити глобальну відбудову міст. Відразу ж акцент на термомодернізацію будинків, перехід до енергонезалежності.
Паралельно хочеться побачити ріст активності громадського суспільства, включення мешканців до життя громад, контроль влади, просування свого бачення розвитку.
Але все це після ПЕРЕМОГИ. Побажати хочу сил та витримки, щоб наближати перемогу кожен день. Міцних нервів та чистого розуму, щоб виявляти та протидіяти ворожим фейкам. Ну і вміння брати відповідальність для розбудови НАШОЇ країни”.
“Від 2023 року очікую любові та щастя”
Олена Гольцева, волонтерка, Словʼянськ:
“Усім жителям Донеччини бажаю мира у душі, миру ззовні.
Звичайно, здоров’я, наповнювати світлом себе, навколишній світ та усіх людей”.
“Бути сильними та наближати перемогу”
Олексій Савкевич, волонтер, Авдіївка:
“Очікую на закінчення війни в результаті перемоги України з подальшою розбудовою та відновленням українських міст.
Донеччина, за моїми оцінками, після 2014 року стала цікавішою й активною в культурному плані – тут виникли багато молодіжних платформ, ініціатив, проєктів, спрямованих на розбудову громади й держави нового формату.
Вірю, що після закінчення повномасштабної війни цей процес продовжиться і Донеччина з її потужним культурним потенціалом буде розбудовуватися завдяки активності пересічних громадян, які захочуть зробити її надзвичайною!
Бажаю мешканцям Донеччини бути сильними, наближати перемогу власним внеском – допомогою мешканцям власних громад і воїнам ЗСУ, змінюватися самим і змінювати оточення поруч з собою на краще”.
“Не сіяти ворожнечу, яку намагаються сіяти між нами інші”
Світлана Мильнікова, психолог, Вугледар:
“У наступному році ми повинні жити, повинні допомагати один одному, звертатися за підтримкою, не залишати у собі. Робити те, що ми можемо, що ми вміємо, знаходячись там, де ми є зараз. Побажання це для усіх українців та українок. Це важливо для усіх нас – бути прикладом та опорою один для одного!
Не сіяти ворожнечу, яку намагаються сіяти між нами інші. Окрім цього, ми стовідсотково повернемось до своїх міст. Знаю, що не всі повернуться, і це нормально.
Деякі міста зруйновані. Це не значить, що хтось когось зрадив. Так буде краще, і хтось може дати набагато більше Україні, знаходячись поза її межами, а хтось для свого міста, проживаючи не у ньому.
Наступний рік теж буде складним і виснажливим для усіх нас, але він буде. І в ньому буде багато гарного – радості, щастя. Бажаю саме цього, а також сили, наснаги, віри, бажаю дарувати це іншим”.
“Повернутися додому, де поля будуть засіяні пшеницею, а небо буде ясним та без хмар”
Кирило Горбань, волонтер, Родинське:
“Звісно, очікуємо нової перемоги, нових звільнених територій, нових рішень в оборонці й нових доказів що чудеса існують від Збройних Сил України. Від всіх нас очікую наснаги та сил не втрачати темпи роботи для майбутнього України. А від уряду, своєю чергою очікую нових рішень по зрадниках, які, на жаль, ще залишаються в урядових колах.
Бажаю всім жителям Донеччини повернутися додому, де поля будуть засіяні пшеницею, а небо буде ясним та без хмар. Бажаю їм не втрачати надії. Вірити в Збройні Сили України.
Скоро ми знов будемо куштувати маріупольського бичка, дихати свіжим повітрям у Святогірську, куштувати Бахмутське шампанське, дивитися футбольний матч Динамо проти Шахтаря в Донецьку, купувати соледарську сіль додому. Бажаю знов побачити схід українського сонця”.
“Щоб ми перегорнули сторінку “мнимого братерства” і ніколи до нього не поверталися”
Анна Сенцова, вчителька, Сіверськ:
“Ми, українці, за традицією, зустрічаємо Новий рік вдома, з рідними та друзями, шумно і весело. Та цей рік частина з нас зустріне не у своїх домівках. А ті, хто вдома, навряд чи відчують магію цього свята, знаходячись під обстрілами.
Хочу побажати жителям моєї рідної Донеччини наступний рік зустріти та провести з родичами, близькими, які повернуться з-за кордону. Зустріти його у своїх оселях, вцілілих або відбудованих, в українському Донбасі!
А всій Україні бажаю переможності над ворогом, над стражданнями, що вони принесли. Хочу, щоб ми перегорнули сторінку “мнимого братерства” і ніколи до нього не поверталися! Слава Україні! З Новим роком!”.
***
Редакція Східного Варіанта приєднується то привітань! Віримо, що 2023-й буде переможним, а державний прапор майорітиме над усім сходом України!