Медіа в часи війни: з якими викликами стикаються журналісти Східного Варіанта
Медіа Донецької та Луганської областей Східний Варіант працює вже майже 16 років. Із початком війни на сході України у 2014 році видання стикнулось з низкою викликів: всі журналісти видання потрапили до “розстрільних списків”, офіс Східного Варіанта спочатку був обшуканий “органами безпеки лнр”, а потім — захоплений. Редакція була змушена припинити свою роботу. Відновити її вдалось у 2019 році. З початком повномасштабного вторгнення з’явились нові виклики у роботі.
Про те, чому журналістам Східного Варіанта важливо займатись журналістикою та з якими викликами вони стикають у роботі розповідаємо далі.
Чому журналістика важлива?
У редакції Східного Варіанта працює 20 людей. Це журналісти, новинарі, редактори, фотографи, дизайнери та СММники. До дня журналіста вони поділились тим, чому займаються журналістською справою і що саме надихає продовжувати цю працю.
Доступ до правдивої інформації має велику роль у побудування демократії. Існування і робота незалежних видань є ознакою демократії, а Східний Варіант — це незалежне медіа Донеччини та Луганщини. З початку повномасштабного вторгнення суспільство побачило, наскільки важливо мати доступ до правдивої та неупередженої інформації. Адже росія, наш ворог, весь час намагається викривити, стерти чи переписати історію на свій лад. І роль медіа — шукати та публікувати правду, щоб читачі читали правдиві новини.
У цьому році Східний Варіант запустив роботу гарячої лінії Help Print для мешканців прифронтових територій та тимчасово окупованих територій. Це канал для тих, хто потребує підтримки, допомоги або бажає поділитися інформацією чи своєю історією зі світом. Цим проєктом керує Валерія Круподеря.
“Моя задача у медіа — це розвиток гарячої лінії, яка працює для людей з прифронтових територій і тимчасово окупованих. І це живий приклад того, як ми хочемо своїми інформаційними силами хоч трохи допомогти українцям, що опинилися у цій пекельній війні”, — розповідає Валерія.
Юля Гира, журналістка Східного Варіанта, каже про виклики у своїй роботі з темами окупованих територій, що головним є доступ до інформації.
“Адже ти не можеш поїхати на місце події, поспілкуватися з людьми, побачити все на власні очі. Дуже мало людей, які перебувають на ТОТ, погоджуються на телефонну розмову чи взагалі будь-який контакт з журналістами, і я розумію чому. Це дуже велика відповідальність, і питання безпеки завжди стоїть на першому місці”.
Також вона підкреслює, що в наш час кожен журналіст стає містком між тими, хто потребує допомоги, і тими, хто може її надати.
Ще одним з викликів у роботі журналістів є те, що досить часто вони пропускають історії, які пишуть, через себе. І таких історій багато.
Юля Гира зазначає, що хочеш чи не хочеш, але журналіст все одно проживає біль героя разом із ним.
Редакторка новинної стрічки Східного Варіанту Віолетта Цуркан каже:
“Можна сміливо сказати, що зараз немає “простих” новин. Кожна новина і матеріал важливий, особливо з фронту. День починається зі зведення Генштабу і закінчується ним, всі тримають руку на пульсі та слідкують за новинами, переживаючи: “Що там на фронті?”. Завдання медіа важливе — оперативно і достовірно донести всю цю інформацію населенню.
А ще показати, які є у нас спільні потреби і які є для них рішення, як на фронті, так і в тилу. Хоч і в такі непрості часи”.
Микола Тимченко — фотограф Східного Варіанта. Він працює як в тилових містах, так і в зоні бойових дій.
“Війна це важке випробування для всіх — росіяни вбивають людей, руйнують майно, знищують природу. Важливо оперативно показувати всі ці наслідки війни, також ці матеріали згодом будуть важливі для істориків, загалом для історичної пам’яті. І, звісно, для майбутніх судових процесів проти росії. Східний Варіант максимально сильно концентрується на висвітленні війни в Донецькій та Луганській областях — це і постійне інформування про наслідки обстрілів, це й історії цивільних мешканців, це історії воїнів”, — розповідає Микола Тимченко.
Також Микола додає: “Працювати під час війни важко, але значно цікавіше, ніж у відносно мирний час. Будь-яка поїздка до лінії фронту це завжди “пригоди”, ніколи не знаєш, коли поруч може прилетіти ракета чи міни”.
Серед викликів у роботі журналістка Інга Павлій виокремлює особисту безпеку. Зокрема під час роботи у зоні бойових дій. “Є небезпека: загроза обстрілів, загроза атаки ворожих дронів. І, звичайно, за цим усім потрібно слідкувати й потрібно обов'язково мати медичну підготовку тому, що без цього зараз нікуди”.
Ще одним викликом журналістка називає віялові та аварійні відключення світла:
“Вони достатньо заважають працювати й доводиться шукати нові шляхи вирішення цієї проблеми”.
У редакції Східного Варіанта більшість команди родом із Донеччини та Луганщини. Едуард Молчанов, СММ-менеджер медіа, ділиться, що робота у Східному Варіанті для нього, це робота на свій дім.
“Я обожнюю схід, а однією з моїх мрій було об'їздити всю східну частину країни. Я хочу бути частиною команди, яка не тільки інформує про події у двох регіонах, а й показує всій країні — що схід — завжди був українським”
Голова СММ-відділу Східного Варіанта Тетяна Жук народилася та жила у Донецьку, а потім 8 років прожила у Маріуполі.
“Я завжди любила Донеччину, "її степи, байраки, лісосмуги, терикони", як писав Олекса Тихий. Та мій край дуже строкатий, його політичний, соціальний, історичний ландшафти дуже непрості. Тому мені важливо інформувати людей про український схід, розповісти якомога більшій кількості людей, як там все насправді”.
Як можна підтримати роботу журналістів Східного Варіанта?
Майже рік минув із запуску “Спільноти Відновлення”, долучившись до якої читаці можуть підтримати медіа регулярним платежем. Підтримка читачів потрібна для стійкої та регулярної роботи медіа, адже зараз найбільшим викликом для видань є сама війна.
“У часи війни важливо боротися із стереотипами, мітами та фейками, тому і важливо підтримувати українські незалежні медіа”, — каже Тетяна Жук.
Для якісної роботи медіа потрібні гроші: на робочу техніку, на зарплатню працівникам, на функціонування сайту тощо.
Микола Тимченко каже: “Незалежним медіа дуже важко виживати в умовах війни — реклами мало, загалом люди звикли отримувати інформації безкоштовно. Але безкоштовного нічого не буває. Кожна поїздка на війну — це витрати на авто, проживання, харчування, різні технічні проблеми, наприклад ремонт фототехніки.”
Журналістка Валерія Круподеря каже, що підтримка медіа — це інвестиція у прозорість майбутньої української журналістики, коли читач або глядач є пріоритетом для медійників.
Важливо зазначити, що підтримка читачів не обмежується регулярним платежем. СММ-менеджерка Східного Варіанта каже, що це також про поширення матеріалів, рекомендації нас до читання, лайки, коментарі, будь-що, з того що може вплинути на наше зростання.
Прочитати більше про історію Східного Варіанта можна тут.
Долучитись до “Спільноти Відновлення” та підтримати роботу медіа та наших журналістів можна за посиланням.