"Нагадувати кожною грою, що Маріуполь — це Україна": історія жіночого футбольного клубу з міста Марії

Як народився ЖФК “Маріуполь”

«Ми відкрили ЖФК “Маріуполь” разом з Каріною Куліковською — головною тренеркою клубу, саме в той момент, коли переходили від гри в професійному футболі до керування», — розповідає Яна Винокурова.

За словами керівниці клубу, ідея його створення мала важливу мету.

«Ми хотіли створити клуб власної мрії. Він мав бути комфортним для всіх: тих, хто грає та тих, хто керує», — ділиться Яна.

Керівниця ЖФК “Маріуполь” розповіла, що для існування незалежного футбольного клубу був потрібен бюджет. І чим кращим ставав результат гри, тим більше потребувалось коштів.

«Мені, як підприємиці, не прийшла жодна інша думка, як відкрити бізнес, що безпосередньо буде стабільно фінансувати клуб», — розповідає Яна.

Початок "Власного виробництва"

До 24 лютого 2022 року ЖФК “Маріуполь” брав участь у Вищій Футбольній Лізі та мав власний бізнес для забезпечення потреб клубу.

«У мене особисто був бізнес: власне кафе, нерухомість та офісні приміщення, які брали в оренду та перездавали в суборенду. На цьому будувалась історія команди, а також фінансове забезпечення  ЖФК “Маріуполь”. Коли клуб став професійним, було ухвалене рішення не брати кошти з власного бюджету, а відкрити бізнес безпосередньо для жіночого футбольного клубу», — ділиться Яна. 

У керівниці клубу виникла ідея створити виробництво напівфабрикатів, тому що вона вже в невеликих розмірах виробляла схожу продукцію для власного кафе. Були знання рецептурі, гарні відгуки від покупців, тому дівчина наважилася на масштабування справи.

«Потрібно було відкритися дуже швидко, бо до початку нового Чемпіонат України з футболу залишився всього місяць», — розповідає Яна.

Так у вересні 2022 року, команда відкрила “Власне виробництво” з виготовлення напівфабрикатів. Яна ділиться, що перший час не було великого прибутку, тому вона продовжила фінансово підтримувала команду. 

«Чистий прибуток почав надходити за 3 місяці, коли ми змогли домовитися про розміщення продукції у великій торговельній мережі в Маріуполі “Грація”. Також відкрили два власні магазини та доставляли на дім», — розповідає Яна.

Як поєднати тренування та роботу?

Багато хто помиляється, коли думає, що учасниці ЖФК “Маріуполь” мали працювати на виробництві.

«Дівчата мали основну роботу — це жіночий футбольний клуб. Вони мали зарплатню, а також я оплачувала проживання, харчування та премії. Хто хотів підзаробити у вільний час, бо тренувальний процес займає всього 1,5 години на добу, міг працювати на виробництві: можна було чистити картоплю, смажити млинці тощо», — ділиться керівниця клубу.

Також учасниці клубу мали можливість реалізуватися в інших сферах, що були їм до душі.

«Хтось хотів займатися масажем, а хтось манікюром — я навчала їх за свій кошт», — розповідає Яна. 

Перед початком повномасштабного вторгнення учасниці ЖФК “Маріуполь” встигли відкрити ще й салон краси: дві дівчини робили масаж, а дві займалися манікюром, та ще одна була адміністраторкою.

«Я привчала їх до того, що футбол рано чи пізно закінчиться та потрібно мати інший напрямок, в якому хочеться розвиватися», — ділиться Яна. 

Учасниці клубу мали можливість поєднувати тренувальний процес разом з роботою.

«Вони працювали собі в задоволення, отримували додаткові кошти, частина з яких поверталась в бюджет клубу», —  розповідає Яна. 

Сильна мотивація та відновлення роботи в Болгарії

«У Маріуполі ми пробули 21 день після початку повномасштабного вторгнення. Потім виїхали до Вінниці, де у головної тренерки Каріни Куликовської є родичі та родички. Після цього ми повернулись разом з Каріною в Маріуполь та вивезли звідти ще близько 100 людей», — ділиться Яна.

Коли жінки виїжджали з окупації, то з собою вивезли 5 котів та одного великого пса. І єдина країна, де їх прийняли з тваринами — це  Болгарія.

«Виїжджаючи із Маріуполя ми не брали речі, але взяли декілька інструментів для первинного запуску цеху “Власного виробництва”. Розуміли, що для того, щоб жити, потрібно якось заробляти, тому вирішили, що обладнання потрібно вивезти першочергово. В Болгарії ми змогли поновити виробництво напівфабрикатів. Було багато українців та українок, які з задоволенням їли наші вироби», — розповідає керівниця клубу.

Яна поділилась, що у них були групи в телеграмі та вайбері, куди надходили замовлення. Також кожна з учасниць мала власні обов’язки: заміс тіста, приймання замовлень, смаження, варка тощо.

«Якщо в Маріуполі у нас були професійні кухарі, то в Болгарії у нас не було змоги набирати персонал. Ми й самі не знали, чи вийде у нас, тому все робили власними силами», — ділиться Яна. 

Керівниця клубу поділилась режимом, що був у учасниць ЖФК “Маріуполь”. 

«Дівчата вставали о 6 ранку та до 7:30 тренувались на пляжі, що був поблизу готелю, де ми жили. О 8 ранку йшли на роботу, бо потрібно було готувати людям сніданки. Ми тоді розширили свій асортимент: не тільки виробляли напівфабрикати, а ще й готували», — розповідає Яна. 

Керівниця клубу поділилась, що учасницям вистачало сил на тренування та роботу в цеху, тому що вони мали сильну мотивацію. 

Повернення в Україну

У Київ команда приїхала 1 вересня 2022 року. 

«В середині серпня нас сповістили, що буде Чемпіонат України з футболу. У нас була можливість взяти відтермінування та не брали участь, бо ми команда з окупованої території», — розповідає Яна. 

Керівниця ділиться, що команди принципово вирішила повернутися та брати участь в Чемпіонаті України з футбол, щоб Маріуполь був на українській Футбольній мапі.

«В Маріуполі я мала свій бізнес та могла фінансово підтримувати клуб, а зараз цієї можливості не має, тому нам потрібен час для поновлення роботи в Києві. Все робимо обережно та поступово», — розповідає Яна. 

Першою чергою команда шукає клієнтів.

«Запустити цех — це не проблема, є майже все потрібне приладдя, потенційне приміщення та партнери, але трохи призупиняє запуск, пошук потенційних клієнтів», — ділиться Яна. 

Жінка розповіла, що мотивація та бажання поновлювати виробництво є. Дівчата не хочуть в когось просити гроші, тому будуть заробляти самостійно.

«Думаю, що навіть через пів року після поновлення виробництва, ми не будемо брати звідти кошти. Бо якщо бізнес почне приносити гроші, а ми їх одразу почнемо забирати, то він не буде розвиватися. Бізнес — це як дитина, якій потрібно навчитися дихати та ходити», — розповідає керівниця клубу.

ЖФК “Маріуполь” трохи допомагає чоловічий футбольний клуб із Маріуполя, але коштів все одно дуже не вистачає.

«Ми не ставимо великих цілей перед дівчатами зараз. Найголовніше — це утриматись у вищій лізі, представляти наше улюблене місто та нагадувати кожною грою, що Маріуполь — це Україна», — ділиться Яна. 

Керівниця клубу розповіла, що краще учасницям поєднувати футбольні тренування разом з тою діяльністю, якою вони хочуть займатися після завершення футбольної кар’єри. Напівфабрикати — це вимушені дії, але всі це розуміють та намагаються допомагати.

«Дівчата знають, що їх ніколи не образять, а всі кошти розподіляються між потребами клубу. У нас все прозоро та чесно в команді», — ділиться Яна.

Яна Винокурова розповіла, що бізнес — це та ніша, яка, окрім того, що зможе зараз підтримати клуб, потім ще й вивести на новий рівень. Тому що спонсори — це  чудово, але вони можуть сьогодні бути, а завтра вже ні. Бізнес —  стабільність жіночого футбольного клубу із Маріуполя. 

Як можна підтримати  ЖФК «Маріуполь»?

Жіночий футбольний клуб із Маріуполя зараз збирає на екіпірування літніх та осінніх тренувальних костюмів, задонатити можна за посиланням. 

Номер картки банки: 5375 4112 0628 9154

***

“Спільнота Відновлення” — засноване "Східним Варіантом" ком'юніті незламних жителів сходу, які заново поставили на рейки свою діяльність у сфері бізнесу чи в громадському секторі. Люди, якими ми захоплюємось та про яких хочемо розповісти якнайбільшій кількості людей. Бо такі історії варті вашої уваги та підтримки. Підтримайте створення таких історій — долучайтесь до “Спільноти Відновлення” та підтримайте Східний Варіант донейтом.