Залізнична криза в ОРДО: обіцянки та реальність

Попри гучні заяви як російських політиків, так і «діячів ДНР», мрії про активний розвиток залізничного вантажного руху за межі так званої народної республіки залишаються на межі фантастики.

Як пише Telegram-канал «Донбаський кейс», російська залізниця не буде офіційно брати участь в організації перевезень до самопроголошених «республік», оскільки компанії не потрібні санкції. А без співпраці з РЗ реалізувати подібні проєкти неможливо.

У самій «Донецькій залізниці» зізнаються: знос тягового рухомого складу становить 98%, залізничні колії в аварійному стані й потребують капітального ремонту.

«Окрім відсутності коштів та повної розрухи в залізничному господарстві є ще одна проблема — нестача кадрів. За словами начальника локомотивного депо Ясинуватої Олега Кирика, з початку війни з депо звільнилося 60-65% працівників. Основна причина — мізерна зарплата. І така ситуація щодо всіх депо ДЗ в ОРДО»,  — пише «Донбаський кейс».

Кадровий голод

Раніше «Східний варіант» вже писав про критичну ситуацію з відпливом кадрів у ОРДО. Кадровий голод визнає навіть самопроголошена «влада». У сюжетах пропагандистських каналів дедалі частіше звучать заклики — «не їдьте з «молодих республік». 

Читайте матеріал: «Відтік кадрів в ОРДО: чому місцеві жителі масово їдуть на заробітки».

Донецькі залізничники масово виїжджають на роботу до Росії. Основна причина робочої міграції — низькі зарплати, які й так виплачують із великими затримками. 

Як розповідав сепаратистським ЗМІ «начальник вагонного депо» окупованої Ясинуватої Валерій Ковалевський, люди йдуть одразу після отримання російського паспорта. За його словами, середній розмір зарплати залізничників 12-14 тисяч рублів (4400-5100 гривень). Водночас у Росії за аналогічну роботу співробітники залізниці отримують близько 50 тисяч рублів (18 360 гривень). 

На окупованій території у залізничній сфері гострий дефіцит зварювальників, слюсарів, токарів та фрезерувальників. Співзасновник «Східної правозахисної групи» Павло Лисянський каже: галузь помирає. За його словами, генеральні директори «Залізниць Донбасу» збільшують собі заробітну плату і внаслідок цього почалися планові скорочення зарплати працівників.

Що кажуть в окупаційних адміністраціях

Ватажок угруповання «ДНР» Денис Пушилін вже кілька років повторює як мантру: так звана «республіка» робить все можливе, щоб запустити поїзди з окупованого Донбасу до братської Росії. За його словами, пасажирські залізничні перевезення дозволять знизити навантаження на пунктах пропуску між ДНР і РФ. 

Начебто запустити поїзди зараз заважає близькість українських позицій.

Також лідер бойовиків повідомив, що вантажоперевезення залізницею з РФ давно налагоджені. Цікаво, що пів року тому той самий Пушилін невиконання обіцянок звалював на коронавірус. 

«Ми планували перед “ковідними” обмеженнями налагодити пряме та безпересадкове залізничне сполучення і до Криму, і до Москви, і до Санкт-Петербурга. Концепція повністю опрацьована. Наразі ми вийшли на рівень обговорення з усіма зацікавленими відомствами. Необхідно пройти всі етапи узгодження, бюрократичну тяганину. Але ми цілеспрямовано прагнемо створити сприятливі умови щодо логістики», — заявляв так званий «голова ДНР».

Своєю чергою, як пишуть «Новини Донбасу», угруповання «ДНР» вже не раз заявляло, що хоче налагодити пряме залізничне сполучення між окупованим Донецьком та Москвою. 2019 року після заяви про наміри запустити поїзд «ДНР» засекретила подробиці проєкту. Тоді ж з'ясувалося, що підконтрольне угрупованню «ДНР» підприємство «Донецька залізниця» не має належних вагонів для запуску прямих пасажирських поїздів до Росії.

У «пресслужбі» так званого «міністерства транспорту ДНР» заявили: у 2021 році «Донецька залізниця» перевезла понад 1 млн пасажирів. У них це називається «міжреспубліканське і внутрішнє сполучення». У першому випадку йдеться про поїзд між окупованими частинами Донецької та Луганської областей. Так звані «республіки» вважають себе окремими країнами. У 2015 році сепаратисти з гордістю заявляли про запуск першого поїзда між ДНР та ЛНР. 

Електричка від Ясинуватої до Луганська проходила через Дебальцеве. Тепер маршрут, який до війни можна було подолати за дві години на авто, називають «міжнародним».