Першими вивезли колону з Маріуполя: як волонтери десятий місяць евакуюють людей з окупованих територій

Аскольда Квятковського знали майже всі у Маріуполі. Святковий, харизматичний та запальний ведучий займався улюбленою справою понад 20 років у приазовському місті. Чоловік виступав на святах, весіллях, випускних, грав на саксофоні та дарував людям радість. Проте початок повномасштабної війни повністю змінив діяльність Аскольда.

Зміна професії та перші, хто вивіз колону людей з Маріуполя

24 лютого Аскольд, як і сотні тисяч жителів, залишився у Маріуполі разом з родиною. Коли почались сильні обстріли, він з родиною прийшов до бомбосховища у приміщення колишнього кінотеатру “Комсомолець”, де тоді знаходилась Церква добрих змін. Усього у бомбосховищі на той момент було близько 300 людей. Продовження тяжких боїв та постійне знищення міста призвели до спроби виїхати через Приморський район напрямком до селища Мелекіне, що за 20 кілометрів від Маріуполя.

“Ми приїхали туди 14 березня. Там були розбиті БТР, танки, ворожа техніка. І вже стояла купа людей, ціла колона автівок. Вони розказали, що стоять вже третю добу, через мінування дороги та обстріли бояться рушати далі. Тому ми встали на початок колони й поїхали. Так ми стали взагалі першими, хто виїхав з міста і вивезли колону людей”, – розповідає Аскольд. 

Чоловік розповідає, тоді їхали на свій страх та ризик, не знали, що їх очікує далі. Були моменти, коли опинились за крок до загибелі.

“Зі сторони селища Мелекіне назад до міста поверталась машина. І її водій вирішив не чекати, поки проїде колона з 30 авто, та поїхав прямо через міни поряд з нами. Жінки кричали, у дітей була істерика, а він пере по мінах. Якби одна  розірвалась – зачепило б і нас”, – розповідає Аскольд. 

Тоді на дорозі ще не було блокпостів окупантів, тяжкі бої за місто продовжувались. Для безпеки колона оминала Мангуш, їхала тропами та маловідомими дорогами, щоб залишитись непоміченими.

У той день колону людей вивезли у селище міського типу Більмак, Запорізької області, а сам Аскольд вирішив з командою з Церкви добрих змін повернутись у місто та продовжувати вивозити людей з бомбосховища.

Чоловіки орендували мікроавтобус, щоб була змога помістити більше людей, та наступного дня, 15 березня, знову повернулись у місто. Тоді вдалось вивезти 150 людей, ще наступного дня 120 людей. Аскольд розповідає, тоді містом вже поширювались чутки, що з приміщення Церкви у Приморському районі проводять евакуацію, тому туди почали приходити мешканці з дітьми та хворими. До евакуаційного автомобіля приєднувалися ще машини з жителями, так формувались нові колони, які кожного дня виїжджали з міста спочатку у приміські села, а потім на Запоріжжя. 

“Два дні ми ще повертались у місто за людьми. А потім вже поїхали на Запоріжжя. Пологи – останній блокпост росіян, і вже український Оріхів, де зустріли українські військові. Тоді у Запоріжжі все було готове для евакуйованих. На базі Епіцентру був волонтерський центр, паралельно наші капелани з Церкви добрих змін домовились, щоб там у місті приміщення церков підготували для розселення людей. Це було дуже ефективно. У перші тижні тільки ми вивезли 1200 людей, це тільки наша команда, а за нами ще стільки ж “хвостами” прив'язувались інші автомобілі, тому цю цифру можна помножити на два. І їх усіх, і наших розселяли по всьому Запоріжжю, надавали допомогу, і далі люди вже могли евакуйовуватись далі по країні або за кордон”, – згадує Аскольд Квятковський. 

Евакуація дитячого будинку та допомога на фронті

Капеланський батальйон Церкви добрих змін виїхав з Маріуполя 23-24 лютого, допомагаючи при цьому вивозити вихованців одного з дитячих будинків міста. Вони ж курували вивезення людей  у середині березня, домовившись з церквами Запоріжжя для розміщення евакуйованих та надання допомоги. Аскольд Квятковський допомагав Церкві близько десяти років, проводячи соціальні заходи, виступаючи у дитячих домах. Тому добрі відносини перетворились на ефективний інструмент надання допомоги населенню у скрутний момент. 

Після евакуації дітей у лютому, капелани Церкви спочатку продовжили допомагати фронту та наближеним до них населеним пунктам. А коли дізнались, що готові їхати люди з Маріуполя – почали активно допомагати їм у цьому.

Після перших евакуацій Аскольд Квятковський також став капеланом-волонтером та продовжив вивозити людей з окупованих територій. 

Тисячі врятованих та наказ про арешт волонтерів

З середини березня Аскольд та його напарник почали постійно вивозити мешканців Маріуполя. 

“Ми вивезли колону у Запоріжжя, потім переночували чотири години, потім одразу поїхали назад у Маріуполь. Вивозили людей спочатку у приміські села, формували колону, знову їхали на Запоріжжя. За такою єдиною схемою працювали не припиняючи”, – розповідає Аскольд.

За перші два тижні з 14 березня по 1 березня команда їздила 7 разів до окупованого міста, постійно вивозили людей. Так само з Запоріжжя працювали й інші волонтерські організації, які надалі розвозили вивезених  по Україні або за її межі. 

Процес евакуації постійно ускладнювався. Вводилися нові правила вивозу, фільтрація на людину, потім обов’язковий дозвіл на в’їзд автомобіля до Маріуполя, дозвіл на виїзд з нього – цих папірців від окупантів можна було чекати місяцями, людям доводилось стояти у чергах, щоб мати змогу покинути розстріляне місто. 

За словами Аскольда, тоді був ще й негласний наказ окупантів “усіх волонтерів на підвал”. Через це команда працювала вкрай обережно. 

“Деяких волонтерів розстріляли. З команди Олександра Кривошапки, це благодійний фонд “Братське серце”, пацани не повернулись, а фургон знайшли простріляним. Ми просто були більш підготовлені, бо я був ведучим, було багато зв’язків по Маріуполю. Мені постійно давали інформацію, і я приблизно розумів, що з нею потрібно робити. Коли дали наказ “усіх волонтерів на підвал”, вони звертали увагу на автобуси, якими вивозили людей. Коли ми про це почули, усі автобуси залишили, і почали шукати маленькі. Наче це мій мікробус і я просто їду за своєю родиною. Тому нас не арештовували, на щастя”, – згадує Аскольд про цей складний період.  

Чоловік постійно підтримував комунікацію з місцевими жителями, які повідомляли про зміни. Доводилось формувати “негласні” колони – 15-16 автомобілів, які їхали так, ніби це окремі поїздки. Тих, кому не вистачало місця, підсаджували до тих машин, які приєднувались до колони “хвостом”. Так і відбувався виїзд. За один раз доводилось вивезти 100-120 людей. Аскольд каже, нехай це небагато, але усі були живі. Усього, станом на зараз, з тимчасово окупованих територій команді вдалось евакуювати понад 7 тисяч людей.

Евакуація продовжується і сьогодні. Волонтер розповідає, що сьогодні вона набагато ускладнилася. Волонтерів можуть не випускати з Запоріжжя до окупованих територій через причини безпеки. Тому виїзд сьогодні є складним з обох боків. 

Поїздки до деокупованих міст та гуманітарна допомога

Додатково, окрім евакуації, Аскольд з командою їздять у Лиман, Святогірськ, Бахмут, інші міста, які були деокуповані, або такі, де зараз проходять тяжкі бої. Команда розвозить гуманітарну допомогу та буржуйки для населення. 

“Я працюю ще з Церквою “Блага вість” з Дніпра. Вони зараз найактивніші взагалі по лінії фронту. Два місяці назад вони розвезли у населені пункти близько лінії фронту близько 900 тонн гуманітарної допомоги. Це космічна сума. Минулого місяці було 700 тонн, цього місяця вже 600 тонн. Це просто нереальні цифри”, – розповідає Аскольд.

Нещодавно разом з представниками цієї Церкви волонтер узяли 200 печей-буржуйок та відвезли до Лиману, де складна гуманітарна ситуація і немає опалення через пошкоджені комунікації ворожими обстрілами. Додатково привезли деякі будівельні матеріали, якими населення можуть закрити собі вікна чи дірки у стінах.

Зараз за словами Аскольда евакуація потрохи вщухає, але роботи менше не стає. Зараз з США від донорів прийшли протези, якими будуть безплатно допомагати постраждалим цивільним, хто втратив кінцівки рук чи ніг. Тому команда волонтерів буде возити людей до Європи, де буде надаватися комплексне лікування. 

Якщо ви потребуєте евакуації, ви можете написати Аскольду в особисті в Інстаграм, або написати у месенджери Телеграм, Вайбер чи Ватсап за номером +38(067)7930111. 

Якщо у вас є бажання підтримати команду Аскольда та його добрій справі, ви можете скористатися такими реквізитами:

Банківська карта 

4149 6293 8158 0505

Pay Pal :

Askold.figaro72@gmail.com

***