«Умисні вбивства цивільного населення»: які воєнні злочини вчиняє росія під час вторгнення в Україну

Щодня російські військові вчиняють в Україні злочини, які підпадають під визначення воєнних. Східний Варіант разом з аналітиком напряму документування благодійного фонду «Схід SOS» Назарієм Луценком розповідає, як Україна їх документує, за якими нормами кваліфікує та які механізми існують для притягнення країни-агресорки до відповідальності.  

В Україні зафіксовано вже понад 260 тисяч злочинів, вчинених росіянами

З початку  війни, яку рф розв'язала проти України, зафіксовано майже весь спектр воєнних злочинів, які росія вчинила. Мова йде про умисні вбивства цивільних людей, катування, незаконне позбавлення волі, фізичне та сексуальне насильство. Докладніше про це розповідає аналітик напряму документування БФ «Схід SOS» Назарій Луценко:

«По-перше, це умисні вбивства цивільного населення. Це те, що російські військові вчиняли переважно в момент свого активного наступу після початку повномасштабного вторгнення. Починаючи з 2022 року, прикладів дуже багато з кожної області. Багато повідомлень та історій, коли люди намагалися евакуюватися та виїхати із зони бойових дій, рухалися власними автомобілями або мікроавтобусами. Якщо вони зустрічалися з російською військовою колоною, то розстрілювалися».

Багато зафіксованих свідчень про катування росіянами як цивільних, так і військовослужбовців, що суворо забороняється Женевськими конвенціями. Коли окупанти заходили на українські території, то шукали учасників АТО/ООС або їхніх родичів, волонтерів, людей з активною проукраїнською позицією. Їх увʼязнювали, забирали «на підвал», піддавали тортурам.

Зафіксовані випадки облаштування росіянами катівень на тимчасово окупованих територіях. Одна з «найвідоміших» — так звана «Ізоляція» в Донецьку, у якій із 2014 року утримували «незручних» для так званої донецької народної республіки. Приклади таких вʼязниць фіксували в Луганській, Запорізькій, Херсонській областях, каже Назарій Луценко. Деякі з них облаштовували на території шкіл та дитячих садочків.

Після 2022 року зафіксовані масові свідчення про зґвалтування російськими солдатами чоловіків, жінок та дітей. Нерідко окупанти переслідують неповнолітніх дівчат із метою викрадення.

«Жінка розповідала, як російські військові автомобілем переслідували дівчину 15–16 років. Вони фактично намагалися знайти вдалий момент, щоб її схопити. Тож ця жінка погукала дівчину до себе, удала, що вона її родичка, щоб врятувати. Є випадки незаконного позбавлення волі та утримання цивільних. З Херсонської області нам повідомляли, що чоловіка затримали та катували, бо його син служив у Збройних силах України. Тримали близько тижня в підвалі. У котельні однієї з макіївських шкіл, як стало відомо, організували фактично катівню», — розповідає Назарій Луценко.

Ще одна категорія воєнних злочинів — незаконна депортація. Переважно це стосується дітей, яких окупанти свідомо вивозять до росії, де піддають перевихованню, оформлюють у притулки, звідки передають до російських родин. Є історії, коли дітей віддають на всиновлення навіть за наявності батьків:

«На початку повномасштабного вторгнення, коли люди евакуювалися вже після окупації їхніх населених пунктів, то дітей могли саджати в інший автобус, окремо від батьків, і вивозити на територію росії. Або вивозили їх нібито в оздоровчі табори, а потім могли не повертати. У притулках та подібних таборах українських дітей намагаються перевиховати: розповідають про причини так званої «СВО», історію росії, що України насправді не існує і так далі. Викладають військову справу, вчать поводитися зі зброєю та марширувати, знайомлять із російськими військовослужбовцями, влаштовують патріотичні заняття. Фактично, робить усе, щоби після школи або університету вони пішли далі служити і брати участь у тих війнах, у яких скаже керівництво», — пояснює експерт.

Ще з 2022 року зафіксовані масові випадки обстрілів росіянами цивільної інфраструктури. Це відбувається і зараз: прифронтові населені пункти «стираються», а більш тилові масово атакуються. При чому не лише житлові будинки, а й медичні, освітні, культурні заклади. Ближче до зими країна-терористика знищує енергетичні та теплові мережі, щоб залишити українців без тепла та електроенергії. Цього року додалися масові атаки на продуктові та паливні склади, що тільки погіршує гуманітарне становище.

Команда благодійного фонду «Схід SOS», які евакуюють людей із прифронтових територій, нерідко стають свідками «полювання» російських дронів на цивільних. Екіпажі евакуаційників, які допомагають мирним людям, піддаються ударам та переслідуванням. Вони змушені ховатися, пересуватися перебіжками, а інколи дістають суттєвих поранень.

Загалом, станом на вересень 2026 року в Україні зареєстровано понад 260 тисяч злочинів, вчинених російськими окупантами. Про це повідомляв посол України в Нідерландах, колишній генеральний прокурор Андрій Костін. При цьому українські правоохоронці встановили 1290 підозрюваних, висунули звинувачення 958 з них і засудили 315 російських воєнних злочинців.

Що каже міжнародне законодавство та як притягнути росію до відповідальності

З погляду українського законодавства основною нормою для кваліфікації воєнних злочинів росіян є стаття 438 Кримінального кодексу України — «Порушення законів та звичаїв війни». Міжнародне право визначає перелік воєнних злочинів у статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Також застосовуються положення Женевських конвенцій: Третьої про поводження з військовополоненими та Четвертої про захист цивільного населення під час війни.

Четверта Женевська конвенція передбачає захист цивільного населення, яке перебуває під владою окупанта, від вбивств, насильства та інших дій, що можуть спричинити фізичні страждання. Тому зафіксовані випадки таких порушень можуть кваліфікуватися як воєнні злочини. Про це наголошує Назарій Луценко.

«Україна веде міжнародну діяльність для притягнення Росії до відповідальності. Цей процес є тривалим і передбачає роботу на різних міжнародних майданчиках та передачу зібраної інформації до міжнародних судових інституцій. Матеріали щодо воєнних злочинів передаються до Міжнародного кримінального суду. У 2023 році МКС видав ордери на арешт президента росії володимира путіна та російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової в справі про незаконну депортацію та переміщення українських дітей. Водночас одним із ключових питань залишається практична реалізація цих ордерів», — розповідає експерт.

Одним із важливих міжнародних процесів стало рішення Європейського суду з прав людини в справі «Україна та Нідерланди проти росії», ухвалене у 2025 році. Суд визнав відповідальність росії за численні порушення прав людини, пов’язані з її агресією проти України.

У травні цього року на засіданні Комітету міністрів Ради Європи ухвалили рішення про запуск Спеціального трибуналу щодо злочинів росії проти України. Повідомляється, що трибунал розслідуватиме, переслідуватиме та судитиме тих, хто несе основну відповідальність за злочин агресії проти України. Його метою є заповнення прогалини в юрисдикції Міжнародного кримінального суду (МКС) та притягне до відповідальності високопосадовців, причетних до цього злочину.

«Притягнути до відповідальності вище керівництво росії — це важкий міжнародний процес, який потребує багатьох зусиль не лише України, а і Європи. Зараз важливо документувати та фіксувати всі воєнні злочини, тобто формувати певну доказову базу на майбутнє. По-перше, це реалізація правосуддя в майбутньому. По-друге, це збереження памʼяті про події, які відбувається. Наш благодійний фонд займається таким документуванням. Переважно проводиться глибинне інтерв’ю із постраждалими», — розповідає Назарій Луценко.

Якщо ви стали свідком воєнного злочину, про це можна повідомити через спеціальний державний ресурс або звернувшись безпосередньо до правоохоронних органів України (102 або до найближчого відділення поліції).

Також можете повідомити БФ «Схід SOS» за номером кол-центру: 0800 332 614 (пн-сб, 8:00-18:00). Надіслати звернення можна на електронну адресу: documenting-war@east-sos.org.

***

Цей матеріал створений у співпраці з Центром прав людини ZMINA