Анастасия Дашко
"Експансія" вчителів на Луганщину. "Восток SOS" запустив новий проєкт
Ти — вчитель і хочеш допомагати дітям? Тебе зачекалися на Донбасі. Відчайдушних освітян шукає фонд “Восток SOS”. І чекають діти у прифронтових школах. Як це працює та для чого потрібно — розповідаємо у матеріалі.
На питання “А звідки ви?” Катерині Шишигіній не так легко відповісти. Родом з Києва, цьогоріч переїхали до Львова, по роботі багато подорожує. Та вже майже місяць вона живе у Трьохізбенці — як волонтерка викладає англійську в місцевій школі.
Проміняла Туреччину на Трьохізбенку
Катя побачила, що “Восток SОS” шукає викладачів для малечі Донбасу. Дівчина згадує: її така можливість зацікавила, тож заповнила заявку. Планувала почати працювати у вересні-жовтні. Згодом, поки запрошення не було, вже встигла викинути заявку з голови.
“Мені подзвонили вже у листопаді, сказали, що можна починати наступного тижня та треба їхати. Я сказала, що подумаю і перетелефоную. Я якраз обідала з другом і ми планували з ним їхати до Туреччини, бо було дуже холодно у Львові. Я кажу: “Мені таку класну пропозицію зробили, викладати в школі в Луганській області”. Дивлюся, а там -10 температура. А я у Львові мерзну в +8. Але я перетелефонувала та сказала, що приїду. Вважаю, треба жити так, щоб робити щось корисне та бути там, де ти потрібен. Думаю, я можу таким чином принести користь та поділитися своїм досвідом”.
Луганщина теплою погодою не зустріла. Зранку, каже Катерина, на автобус (а до школи понад 5 кілометрів) вставати доводиться о 6 ранку, коли за вікном дуже холодно. Натомість оточуючі, посміхається, все хочуть зігріти.
“Мне всі намагаються одягнути. Якщо на мені не якась фуфайка та п’ять шапок, мені має бути холодно, з їхнього погляду”, — усміхається дівчина.
Не в усіх дітей є мобільні телефони
Спілкуватися зі школярами їй не звикати. Катерина працює перекладачкою, за фахом — психолог і соціальний працівник. Постійно координує проєкт “Без броні” (база ініціатив для ветеранів). Також за плечима чималий волонтерський досвід, в тому числі й роботи з дітьми.
Школа, у якій вона зараз вчителює, велика та розрахована на 600 учнів. Та навчаються лише 69, половина будівлі закрита. Але в “обжитих” класах умови непогані, є обладнання. Багато допомагають волонтери. А ось у родинах самих дітей не завжди є можливість купити, наприклад, мобільний телефон.
“Було трохи ніяково, коли я на першому занятті сказала, що можна використовувати будь-які гаджети, але виявилось, що не в усіх є телефони. Я вже звикла, що зазвичай батьки купують дітям смартфони, планшети. А тут немає одвічної боротьби з гаджетами, які відволікають від уроку. Це просто неймовірно. Дитина може замріятися чи “казитися”, але вона не в телефоні”.
Можливостей для цікавого дозвілля в Трьохізбенці теж немає. Катерина вирішила власноруч створити їх для себе та школярів.
“Коли ми виїжджаємо зі школи, може бути 14:30. О 15:00 ти вдома. Вийти нікуди, немає ніяких активностей. Мені не вистачало руху та спілкування. Я подумала, що діти також можуть нудьгувати. Тому запропонувала їм зустрічатися ще в суботу: спілкуватися, подивитись фільм, зробити щось творче. В мене такий підхід, що ми з ними більш як друзі, більше менторство, наставництво. Кожен раз я придумую такі заняття, в яких мені б самій було цікаво взяти участь. Ми вивчаємо мову, спілкуємось, отримуємо задоволення від наших зустрічей — це головне”, — розповідає Катерина.
Шукаємо відчайдушних вчителів, готових допомагати!
Катерина — перша “ластівка” ініціативи “Восток SОS” з пошуку вчителів для прифронтової Луганщини. У планах команди — запустити проєкт таких волонтерських місій на постійній основі, розширити географію шкіл і залучити педагогів з різних дисциплін.
“Це загальна для України проблема — коли у сільських школах немає профільних вчителів. Навантаження можуть перерозподілити між вчителями інших профілів, та діти не отримують якісної освіти. На прифронтових територіях ця ситуація набагато гірша. Певна кількість вчителів виїхали під час інтенсивних бойових дій та не повернулись. Були такі випадки, коли за них викладає не профільний вчитель. В одній зі шкіл взагалі не було викладача англійської, її викладала мама учениці. Вона отримала заочну освіту, щоб мати можливість працювати в школі. Мета цього проєкту — залучати вчителів-волонтерів з тих предметів, з яких фахівців бракує, підняти якість освіти. Йдеться про роботу в 1-2 місяці”, — розповідає координаторка освітнього напрямку БФ “Восток SOS” Юлія Красільникова.
Наразі є запит від трьох шкіл: у Новотошківці чекають викладачів фізики, української мови, математики та історії, а також психолога. У Щасті з розпростертими обіймами зустрінуть вчителів англійської мови, математики, фізики, біології, географії та педагога-організатор. Трьохізбенські школярі залюбки прокачають свої знання англійської мови та фізики.
🚀 На схід України — працювати та спілкуватися
Програма покриває витрати на транспорт та житло, вчителі отримують щомісячну фінансову допомогу, а також необхідні для роботи матеріали. Перед поїздкою треба здати ПЛР-тест, його також оплачують благодійники. До того ж проводять інструктаж з правил безпеки.
“Від волонтерів потрібен досвід роботи з дітьми, розуміння ситуації прифронтової зони та розуміння того, що це можуть бути специфічні діти, які живуть в зоні конфлікту весь цей час. Бажано інтерактивні, інноваційні, цікаві методики викладання, це теж дуже важливо, бо цього діти у прифронтових школах зазвичай не отримують”, — каже представниця фонду.
Натомість освітяни можуть отримати унікальний досвід, зробити свій внесок в розбудову миру та реінтеграції регіону, побачити та відчути як живуть люди поруч з війною.
Як взяти участь у проєкті?
Якщо ви хочете поділитися знаннями зі школярами, відчуваєте у собі силу та натхнення це зробити — заповнюйте анкету.
Додаткові питання можна поставити Юлії Красільниковій за номером +38 096 596 57 86 або написавши листа на пошту [email protected].
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
840
