Дмитрий Журавлев
Врятувати бізнес Донеччини. Як Верещук пообіцяла допомогти підприємцям сходу України
Як вижити бізнесу Донецької області? Які закони готує уряд для того, щоби місцеві підприємці могли працювати нарівні з іншими регіонами? Ці та інші питання обговорила міністр з питань реінтеграції Ірина Верещук на зустрічі з підприємцями у Краматорську. “Східний Варіант” дізнався про подробиці
Законопроєкт для бізнесу
Приводом для поїздки Ірини Верещук на Донеччину став законопроєкт №6403 «Про запровадження спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях».
Цей законопроєкт дозволяє створювати пріоритетні території для ведення бізнесу.
Це передбачає три рівні: рівень громад, прифронтових територій та індустріальних парків.
Також, якщо закон буде ухвалено, це дозволить створити уповноважений орган, який реалізуватиме державну політику з управління розвитком пріоритетного розвитку бізнесу.
Докладніше цей момент пояснив голова комітету з прав людини, деокупації та реінтеграції окупованих територій при Верховній Раді Дмитро Лубінець:
«Буде створено спеціальний орган, який допомагатиме підприємцям на місцях. Це можуть бути питання з митницею, консультації щодо кведів. Це, здавалося б, елементарні речі, але їх має хтось вирішувати. Має бути якась структура, яка б допомагала тут бізнесу виживати. Бо дійсно є величезна різниця між економічною ситуацією, наприклад, у Донецькій області та в тій же Харківській».
Які можливості для бізнесу передбачає цей законопроєкт
📌 Спрощення бізнесу доступу до кредитів
Для цього планують запровадити для бізнесу, що працює у регіоні, військово-політичне страхування. Це спростить підприємцям доступ до кредитів та убезпечить від ризиків, пов'язаних з агресією Росії.
📌 Введення податкових пільг
Вони стосуватимуться ввезення обладнання для власного виробництва.
📌 Розвиток інфраструктури
Для об'єктів інфраструктури, які необхідні для розвитку бізнесу, планують залучити кошти Фонду консорціумного фінансування.
📌 Часткова компенсація при під’єднанні дрібного та середнього бізнесу до енергетичних мереж
📌 Відмова від зайвої бюрократії
Введення спрощеного режиму видачі дозвільних документів, ліцензій та відведення земельних ділянок для розміщення виробництв.
Крім перерахованого, законопроєкт передбачає й інші преференції.
Запитання до міністра
Обговорити законопроєкт та ситуацію з бізнесом Донеччини загалом прийшли кілька десятків керівників малих та середніх підприємств Донецької області. Зібралися представники найрізноманітніших напрямків бізнесу — від ІТ до фермерства.
Під час зустрічі Верещук наголосила на тому, щоб підприємці вивчили законопроєкт.
Це потрібно для того, щоб бути в курсі змін, які відбуватимуться в економічній сфері Донеччини.
«Я прошу вас вивчити цей законопроєкт. Він не великий.
І навіть коли він буде прийнятий у першому читанні, ми все одно приїжджатимемо сюди й дороблятимемо його.
Приміряйте його на свої території та на свої підприємства.
І ви одразу побачите, що треба змінити», — заявила Ірина Верещук.
Проте замість обговорення законопроєкту підприємці перераховували власні проблеми та сподівання.
Зростання вартості енергоносіїв, проблеми відтоку молоді, неможливість отримати кредитування навіть у державних банках. Це лише мізерна частина проблем, які описували бізнесмени Донецької області.
Також окремо згадувалась проблема реалізації жінок у бізнесі на прифронтових територіях.
«На Донеччині велика кількість жінок, які не можуть себе реалізувати у підприємництві. Особливо на прифронтових територіях. Вони отримали якесь обладнання за грантовими програмами. Щось виробляють, шиють. Але вони не можуть це реалізувати. Потрібна якась програма допомоги у реалізації продукції. Можливо, загальний бренд. Бо самі вони придумати бренд собі не зможуть», — запропонувала одна з учасників зустрічі.
Обговорювали актуальну тему запровадження касових апаратів для ФОПів. Багато підприємців заявляли, що запровадження касових апаратів може просто знищити дрібних підприємців, оскільки вони стануть неконкурентними перед тіньовим бізнесом.
«Ці люди працюють та дають роботу іншим. Але виходить так, що попри увесь позитив влада хоче, щоб тіні було менше. І водночас існує можливість, що ті, хто хочуть чесно працювати, страждатимуть від тих, хто веде свій бізнес нечесно. Ми не можемо допустити, щоб тіньовий бізнес виграв у чесних підприємців», — заявила Ірина Верещук.
Були пропозиції скасувати економічну блокаду окупованих територій. Така ідея прозвучала від представника підприємства, що вело бізнес із підприємствами, які опинилися в ОРДЛО.
На що Ірина Верещук відповіла наступне:
«Я наведу такий приклад. Стався на водогоні порив. Це відбувається часто, а водогін у нас спільний з ОРДЛО. І нам бойовики не дають ремонтувати його. І це політичне рішення. Чого можна від них чекати. Навіть якщо зняти блокаду, ми, можливо, й допоможемо вам. Але як тоді утримати ситуацію з політикою, геополітикою та навіть безпекою?»
Окремо порушили теми бізнесу у прифронтових містах. Адже ці території стоять окремо навіть у самій Донецькій області.
На це запитання відповів Дмитро Лубінець:
«Закон 5600 визначив 8 ОТГ, у яких вже почали діяти нові умови для залучення інвестицій. У цьому законопроєкті, про який ми сьогодні говорили, зазначено, що ми хочемо чітко визначити 18 ОТГ, фактично це 18 ВЦА, де будуть використовуватися нові умови для інвестицій».
Водночас Дмитро Лубінець зауважив, що в жодній області України більше немає такої кількості активних міжнародних фондів та настільки позитивного клімату для отримання грантової допомоги бізнесу. Тому великою мірою ведення бізнесу та пошук виходу з будь-якої ситуації — це відповідальність самого підприємця.
На завершення зустрічі Ірина Верещук запевнила, що навіть після ухвалення законопроєкту у першому читанні вона та представники Верховної Ради та Кабінету Міністрів приїжджатимуть на Донеччину, для того, щоб спільно з підприємцями шукати нові рішення для порятунку місцевого бізнесу.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
2200
