Як жителька Сєвєродонецька створює прикраси зі справжніх рослин

Свою історію та секрети свого захоплення майстриня розповіла «Східному Варіанту».

2014: це все на моїй пам'яті

Ганна — уродженка Сєвєродонецька. Після закінчення 9-го класу школи дівчина вступила до Луганського коледжу культури та мистецтв на спеціальність художник-оформлювач.

Після закінчення 5 років навчання вступила до Луганської академії культури та мистецтв. 

«У силу своєї професії (дизайнер одягу) я маю працювати в театрі, створювати костюми для театру та кіно, оформлення сцени. Але я зрозуміла, що це — не моє», — зізнається Ганна.

У 2014 році навчання в академії довелося залишити.

«Коли почалася війна, бомбардування, я все це застала. Я довго відходила. Це все на моїй пам'яті. З маленькою дитиною на руках. Ми не стали ризикувати. Мені не хотілося покидати Україну, але наші батьки наполягли поїхати далі від військових дій», — згадує переселенка.

«Якщо мені щось подобається, я намагаюся це зробити сама»

Сім'я поїхала за кордон. Коли дитина підросла і з'явився вільний час, Ганна вирішила зайнятися творчістю. 

Якось молода мама, побачивши вироби з ювелірної смоли та квітів, вирішила спробувати зробити так самотужки. За її словами, якоїсь єдиної назви цей вид мистецтва не має. Але найчастіше це називають «Сухоцвіти в смолі». 

«Якщо я бачу щось, що мені подобається, я намагаюся це повторити, зробити це сама. Роблю виріб за власними відчуттями», — ділиться з нами майстриня.

Ганна зацікавилася та почала збирати матеріали для виробів. 

«Я почала збирати квіти. Сама вчилася їх правильно висушувати. Щось підглядала в інтернеті. Цей вид мистецтва досить відомий у всьому світі. Майстри додають блискітки, якісь інші компоненти. Я також намагаюся експериментувати, додаючи щось нове. Але завжди дотримуюся класики та свого стилю», — каже дизайнерка.

Крім виробів зі смоли та рослин, Ганна створює прикраси з натурального каміння, а також захоплюється пошиттям сумок.

Тонкощі технології

За словами майстрині, вона протестувала безліч видів смол, перш ніж дійти до потрібної технології виготовлення прикрас. 

«Кожні пів року з'являється новий матеріал: кращий, дорожчий. Я беру і пробую. Купила нещодавно новий, але робота виходить не тієї якості. Буває так, що ціла партія невдалих робіт. Шкода, бо витрачено час на збирання квітів, їх висушування, на смолу», — ділиться з нами Ганна.

Вона доповнила, що проблеми можуть виникнути й з температурою, в якій застигає смола. 

«Через те, що опалення в нашому будинку дали лише в середині листопада, вдома було дуже холодно. Смола взагалі не застигала. Це теж впливає на якісь свої плани», — нарікає творчиня прикрас.

Ганна розповіла про нюанси збирання квітів. Заготівля рослин відбувається з початку цвітіння і до осені. Але, за її словами, виходить не все.

«Буває, стараєшся, збираєш, підбираєш, висушуєш, і виявляється, що там щось відволожилося, втратило колір: не годиться для роботи. 50% усіх матеріалів просто викидається. Я продовжую експериментувати з різними рослинами»,  — пояснює вона.

Майстриня доповнила, що надає перевагу роботі з дорогими та якісними матеріалами.

Плюси виставок

Через два роки, коли стихла війна, сім'я повернулася до України. 

Вдома, у Сєвєродонецьку Ганна стала брати участь у виставках «Зроблено з любов'ю».

«Ще будучи школяркою, я бачила, як Лілія Юріївна влаштовувала ярмарки. Мені так хотілося взяти участь, але тоді своїх виробів, з якими можна було вийти, я ще не мала», — згадує жителька Сєвєродонецька.

Раніше «Східний Варіант» писав про творчиню ярмарків Лілію Головко. 

Ганна познайомилася з іншими майстрами, влилася у колектив. Дружною командою учасники «Зроблено з любов'ю» їздили до різних міст регіону з презентацією своїх робіт.

«Завдяки виставкам мене знають по всьому округу. Навіть іноді надходять замовлення з інших областей України. Але я не маю мети підкорити весь світ, не маю мети заробляти на цьому. Це просто моє захоплення, моє хобі. Я отримую від цього задоволення», — зізнається дизайнерка.

Як вгадати?

Серед асортименту виробів Ганни можна побачити сережки, кільця, підвіски, брошки та браслети.

Майстриня поділилася, що практично неможливо передбачити, що стане у гостей ярмарку фаворитом серед прикрас. 

«Буває, зроблю акцент на сережки. А купують кулони. Чи навпаки. Зроблю купу кулонів — купують кільця. І не буває такого, щоб якісь уподобання можна було вгадати», — сміється майстриня.

За її словами, на виставках трапляються і кумедні й водночас приємні ситуації.

«Буває, що до моїх робіт підходить сімейна пара. І чоловіки більше навіть цікавляться, ніж дівчата. Починають розпитувати: “А як це? А що це?” Кожному майстру приємно, коли виріб викликає такий інтерес», — ділиться Ганна.

Роботи творчині прикрас можна подивитися на її сторінках у Фейсбук та Інстаграм.

Поради майстрам-початківцям від Ганни

• До виставки важливо готуватись. У новачків, які приходять, очі горять: вони хочуть продати свої роботи... Але люди переважно проходять повз — їм потрібно щось таке цікаве і таке, чого ніде немає... Зараз можна знайти все. Тому, чим незвичайніший ваш виріб, тим більше шансів, що він викличе інтерес. Це основне завдання.
• Якщо ми говоримо про їжу, це має бути щось дуже смачне. Якщо це Nonfood, важливо запропонувати новинку.
• Буває так, що приходить відчай, пропадає інтерес, хочеться кинути своє заняття. Але після виставок розумієш, що людям це цікаво, люди це хочуть… Після такого живого спілкування знову з'являється ентузіазм і нові сили.
• Якщо ви хочете, щоб клієнт до вас повернувся, для виробів важливо використовувати якісні матеріали та не економити на них.