Бізнес на окупованих та прифронтових територіях Донбасу щодня перебуває під ризиком бути знищеним ворожими військами. Держава вже впроваджує програми евакуації для таких підприємств. Але що робити, коли евакуація неможлива?
На прикладі історії Тетяни Олейнікової та її торговельної марки «Дари Святогір’я» «Східний Варіант» хоче показати долю, зокрема, малого бізнесу, що втратив все і вимушений пристосовуватись до нової реальності.
Зазвичай знання про лікарські рослини передаються від старших людей: у минулому на кожну хворобу намагались знайти свої, «природні», ліки. Захоплення Тетяни Олейнікової лікарськими рослинами також передалось їй від бабусі. З дитинства дівчина допомагала вирощувати та збирати трави у їхньому «родовому гніздечку» на хуторі поблизу Святогірська.
«Я пам'ятаю з дитинства, як наш город був засіяний ромашкою, календулою, мелісою, м'ятою, розторопшею. І ми поки відро календули не нарвемо — купатися не йдемо», — сміється Тетяна.
Окрім вирощування лікарських рослин на власному городі, сім’я у повному складі збирала їх на прилеглих полях, луках, лісах вздовж річки Сіверський Донець.
«Заготівля трав — то був домашній обов’язок, як приготувати чи поприбирати. Спочатку батьки продавали ці зібрані рослини фітомагазинам. Аж поки це не переросло в основний вид діяльності», — ділиться Тетяна.
Після школи Тетяна поїхала навчатись з рідного Єнакієвого до Харкова, жила там і на вихідні разом з чоловіком приїжджала до батьків допомагати заготовляти трави. Але як роботу це не сприймала: шукала себе в журналістиці, програмуванні, психології. Передчасна смерть батька змінила все: молода пара вирішила присвятити себе сімейній справі.
«Мій тато відповідав за логістику: керував трактором, машиною, вантаженнями-розвантаженнями. І чоловік вирішив звільнитися з роботи та продовжити татові обов'язки», — згадує дівчина.
«Я ж не знайшла себе ні в чому іншому. Мені подобається бути наодинці з собою, з природою. Це щось більше, ніж просто збирати трави, це умиротворення», — пояснює власне рішення дівчина.
У 2021 році Тетяна з чоловіком відкрили фітолавку в Харкові. До цього пара готувалась пів року: з весни заготовляли трави, шукали приміщення під оренду, створювали дизайн упаковки. За фізичною крамницею вони зробили й сайт інтернет-магазину та почали продажі онлайн.
«До Харкова згодом переїхала і моя мама. Але основний склад з запасом продукції у нас залишався у Святогірську», — нарікає Тетяна.
Безпосередньо рецепти лікарських зборів Тетяні передала її мама. Вона понад 25 років працює фітотерапевтом і перечитала багато літератури, щоб знайти найбільш ефективні рецепти.
«Завдяки своїм знанням, досвіду, відгукам клієнтів мама визначила ефективні склади чаїв. У неї є своя сторінка в Instagram, де вона може проконсультувати покупців перед купівлею певного збору», — розповідає дівчина.
Заготівля рослин на Донеччині відбувалася в кілька етапів. Зранку всі члени родини готували робочі інструменти та їхали на місце зборів.
«Все залежить від того, якою травою займаємося в певну пору року. Це може бути луг, ліс, поле, обрив біля річки», — пояснює Тетяна.
Там вона з мамою акуратно нарізали рослини серпами, а чоловік вантажив скошене в трактор і доставляв на хутір. Вдома вони всі разом власноруч подрібнювали трави, а потім підсушували на горищі. Згодом різні сорти рослин збирали в мішки, підписували та переносили на склад.
За словами Тетяни, в один збір входять від 7 до 13 трав. Переважно всі вони ростуть у Святогірську, тільки деякі рослини доводилося закуповувати на Заході України.
«Більшість рослин можна знайти й на сході, і на заході України. Але є деякі трави, які ростуть тільки в Карпатах. Наприклад, ягоди: чорниця, брусниця, нам їх звідти доставляють», — пояснює Тетяна.
«Відмінність наших зборів від інших — в землі, на якій ростуть трави. Територія навколо Святогірська — заповідна зона, екологічно чистий регіон, де рослини розвиваються природним шляхом, без впливу людини», — гордовито додає дівчина.
Сім’я Тетяни й сама лікується травами. Як вона каже, їх ще приємніше заварювати, коли сам зібрав.
Коли почався повномасштабний напад росії на Україну, Тетяна Олейнікова з сім’єю думали, що на хуторі біля Святогірська бути найбезпечніше.
«Потім ми вирішили, що там, звичайно, добре, але холодно жити взимку. Так і залишилися в Харкові», — розповідає дівчина.
За словами Тетяни, за тиждень поблизу Святогірська почали літати літаки, підірвали два мости. Ще через тиждень сім’ї повідомили, що окупанти зайшли до їхнього села та почали займати вільні будинки. Один з вільних будинків був, зокрема, і їхній.
«Ще через якийсь час нам зателефонував сусід навпроти і сказав, що в нашому будинку сильна пожежа. Спершу ми подумали, що то через обстріл, але люди бачили, як окупанти самі щось підпалювали», — каже Тетяна.
Окрім будинку, підприємці втратили у пожежі склад з товаром та трактор, що використовували під час збору рослин.
«Вони [окупанти] досі там живуть. А у нас мав розпочатися сезон заготівлі. Попереду невідомість», — журиться дівчина.
У Харкові фітолавка сім’ї Олейнікових «Дари Святогір’я» розташована в Індустріальному районі, на ринку ХТЗ. До кінця березня магазин не працював через обстріли Харкова, але постійні покупці весь час цікавились, коли можна буде придбати лікувальні трави.
«Клієнти звали нас відкриватись та працювати, от ми і почали виходити спершу 1-2 рази на тиждень. Тепер працюємо щодня за скороченим графіком — з 10.00 до 14.00», — каже Тетяна Олейнікова.
Також працює інтернет-магазин на сайті та на Prom.ua. Тетяна з чоловіком обробляють замовлення з ранку до 18.00 та без вихідних.
«Все завдяки «Новій пошті», це справжнє спасіння для бізнесів. Не уявляю, як вона примудряється працювати за таких умов», — з вдячністю констатує Тетяна.
В асортименті «Дарів Святогір'я» — понад 60 видів зборів, що містять більше, ніж 150 видів трав. Є трав’яні чаї, які можна пити постійно замість звичних чорного та зеленого. Окрему велику групу складають лікувальні збори: для підшлункової, при гастриті із підвищеною кислотою, серцево-судинний збір, при гіпертонії, виразці шлунку тощо.
«Маємо актуальні на зараз заспокійливі чаї та для міцного сну. Користуються попитом і збори трав для купання діток», — розповідає Тетяна.
Клієнтів у магазині через війну у Тетяни поменшало. Але водночас багато нових людей стало заходити й зменшилась вартість оренди приміщення. Також пожвавішали продажі онлайн завдяки публікації про їхні чаї у Твіттері.
«Для нас дуже приємна небайдужість людей в цей час. Ми почали активніше працювати і таким чином відволікаємось від ситуації», — радіє дівчина.
Планувати на майбутнє сім’ї Олейнікових зараз складно. У них залишився лише невеличкий склад в Харкові та майже зруйновані перспективи заготівлі. Але Тетяна не втрачає надії й вже шукає партнерів з заходу України, які б змогли поставляти їй трави.
***
Уже понад рік в Україні працює державна програма «єВідновлення», за якою мешканці, житло яких було… Read More
Внутрішні переселенці, які вимушено покинули рідні міста через війну, стикаються з різними проблемами в населених… Read More
Наталя Омельчук родом з міста Сорокине, що на Луганщині. До початку війни у 2014 році… Read More
22 травня, у Києві, в книгарні Старого Лева, відбулась тепла розмова про Донеччину в рамках… Read More
Нещодавно журналісти пропагандистського телеканалу «Маріуполь24» випустили сюжет з опитуванням нібито місцевих жителів про те, які… Read More
Повномасштабне вторгнення росії вкрай негативно вплинуло на ситуацію з безробіттям на Донеччині. Тисячі людей евакуювалися,… Read More
This website uses cookies.