25 Липня 2021, 19:08
Ольга Проскурова
Досвід
Разом змінюють український суд. Як переселенці та жителі ОРДЛО відстоюють свої права і над чим ще потрібно працювати
Домогтися виплат пенсії за кілька років і визнати незаконною постанову Кабінету Міністрів. Все це під силу українським правозахисникам, які вже сім років допомагають переселенцям і жителям ОРДЛО відстоювати свої права в судах.
Разом змінюють український суд
Як переселенці та жителі ОРДЛО відстоюють свої права і над чим ще потрібно працювати
Домогтися виплат пенсії за кілька років і визнати незаконною постанову Кабінету Міністрів. Все це під силу українським правозахисникам, які вже сім років допомагають переселенцям і жителям ОРДЛО відстоювати свої права в судах.
Коли у 2014 році війна тільки почалася, навряд чи хтось міг подумати, що вона затягнеться на довгі роки й потягне за собою масу проблем, в тому числі у сфері українського правосуддя. Законодавство і судова практика виявилися не готовими до нових викликів, перед якими українців поставила війна: невиплата пенсій і інших матеріальних зобов'язань, відсутність механізму компенсації за зруйновані будинки та загиблих родичів і багато іншого.
Але за 7 років юристам вдалося виробити механізми ефективного правозахисту і створити цілі судові прецеденти. Для цього вони використовують європейську судову практику, а в разі необхідності готові звернутися до Європейського суду з прав людини.
Проте ще є над чим працювати. Багато позовів проходять суди першої інстанції, апеляцію, касацію і не домагаються результату від українського правосуддя. Процеси іноді затягуються на кілька років, але юристи не збираються зупинятися.
«Східний варіант» розповідає про те, як переселенці та правозахисники разом змінюють український суд.
Але за 7 років юристам вдалося виробити механізми ефективного правозахисту і створити цілі судові прецеденти. Для цього вони використовують європейську судову практику, а в разі необхідності готові звернутися до Європейського суду з прав людини.
Проте ще є над чим працювати. Багато позовів проходять суди першої інстанції, апеляцію, касацію і не домагаються результату від українського правосуддя. Процеси іноді затягуються на кілька років, але юристи не збираються зупинятися.
«Східний варіант» розповідає про те, як переселенці та правозахисники разом змінюють український суд.
===
Виграв суд, але продовжує боротися
Сергій Кендзеєрський з 2008 року має інвалідність і до серпня 2014 року стабільно отримував виплати. Після початку російської агресії на Донбасі виплати припинилися і сім'я залишилася без засобів до існування. Одночасно з цим загострилася подагрична хвороба Сергія, потрібні були кошти на ліки. Вижити допомагали друзі з підконтрольної території — передавали кошти родині Сергія.
Він сам відразу мріяв виїхати з окупації, тим більше, що з його чіткою проукраїнською позицією в ОРЛО у нього могли бути проблеми. Сергій розповідає, що до нього двічі приходили та погрожували учасники проросійських збройних формувань.
Він сам відразу мріяв виїхати з окупації, тим більше, що з його чіткою проукраїнською позицією в ОРЛО у нього могли бути проблеми. Сергій розповідає, що до нього двічі приходили та погрожували учасники проросійських збройних формувань.
Сергій Кендзеєрський
Але через захворювання і брак коштів Сергію і його дружині вдалося виїхати на вільну територію тільки у 2019 році. Сім'я влаштувалася в Дніпрі.
Тоді Сергій звернувся до пенсійного фонду, щоб йому виплатили заборгованість за всі роки. Але все виявилося не так просто.
«Пенсійний фонд сказав, що моєї персональної пенсійної справи немає. Мене змушували їхати за якимись довідками на територію "ЛНР", розповідали про те, що мені потрібно привести двох свідків. Все це тривало протягом пів року. Мені відмовляли й у виплаті заборгованості з 2014, і виплатах, які мені призначили рішенням медико-санітарної експертної комісії (МСЕК)», — розповідає «Східному Варіанту» Сергій.
Тоді Сергій звернувся до пенсійного фонду, щоб йому виплатили заборгованість за всі роки. Але все виявилося не так просто.
«Пенсійний фонд сказав, що моєї персональної пенсійної справи немає. Мене змушували їхати за якимись довідками на територію "ЛНР", розповідали про те, що мені потрібно привести двох свідків. Все це тривало протягом пів року. Мені відмовляли й у виплаті заборгованості з 2014, і виплатах, які мені призначили рішенням медико-санітарної експертної комісії (МСЕК)», — розповідає «Східному Варіанту» Сергій.
Чоловік звернувся до правозахисників «СІЧ» і з їх допомогою відстояв у суді своє право на виплату заборгованості в розмірі 100 тисяч гривень.
Річ у тім, що Пенсійний фонд України не може брати до уваги висновок МСЕК «ЛНР», адже на документах стоять печатки, поставлені особами-працівниками незаконних організацій. Значить вони не вважаються дійсними.
Річ у тім, що Пенсійний фонд України не може брати до уваги висновок МСЕК «ЛНР», адже на документах стоять печатки, поставлені особами-працівниками незаконних організацій. Значить вони не вважаються дійсними.
У позові юристи звернули увагу суду на те, що Сергій не міг виїхати в Україну за станом здоров'я і попросили застосувати «намібійські виключення».
Винятки дозволяють брати до уваги навіть такі документи, оскільки зворотне серйозно порушує права людини.
Суд визнав «намібійські виключення» і виніс рішення про виплату заборгованості за всі роки в серпні 2020 року. Але, за словами Сергія, виплати він отримав лише у квітні 2021 року.
Чоловік продовжує боротися і подав ще два позови: перший стосується компенсації за несвоєчасну виплату пенсії (майже 33 тисячі гривень), другий — відшкодування моральної шкоди (100 тисяч гривень).
Винятки дозволяють брати до уваги навіть такі документи, оскільки зворотне серйозно порушує права людини.
Суд визнав «намібійські виключення» і виніс рішення про виплату заборгованості за всі роки в серпні 2020 року. Але, за словами Сергія, виплати він отримав лише у квітні 2021 року.
Чоловік продовжує боротися і подав ще два позови: перший стосується компенсації за несвоєчасну виплату пенсії (майже 33 тисячі гривень), другий — відшкодування моральної шкоди (100 тисяч гривень).
Сергій Кендзеєрський
«Пенсійний фонд не вважає, що вони завдали мені якийсь моральний збиток. Вони поводяться, як держава в державі. Але я буду йти до кінця, аж до ЄСПЛ. Питання не в грошах, а в тому, що людину перестали вважати людиною. Особливо людину з такими потребами — здоров'я немає, житла немає. Держава кинула мене напризволяще, коли російські танки в'їхали на територію України», — розповідає Сергій.
Він каже, що в окупації залишилося ще багато таких же людей, як і він колись, які зараз не можуть виїхати з ОРДЛО і не отримують українські виплати.
«Я буду радий допомогти людям, які опинилися в такій же ситуації. У мене вже є досвід, я зможу підказати, що потрібно зробити, куди звернутися», — коментує чоловік.
Він каже, що в окупації залишилося ще багато таких же людей, як і він колись, які зараз не можуть виїхати з ОРДЛО і не отримують українські виплати.
«Я буду радий допомогти людям, які опинилися в такій же ситуації. У мене вже є досвід, я зможу підказати, що потрібно зробити, куди звернутися», — коментує чоловік.
===
Пішли проти Кабміну
Крім окремих випадків, коли правозахисники допомагають домогтися справедливості для конкретної людини, вони ще й змінюють систему загалом.
Так було з постановою Кабміну №365, прийнятою ще у 2016 році. Вона встановлювала ряд обмежень для переселенців, зокрема і на перевірку місця проживання для виплат пенсії.
Так було з постановою Кабміну №365, прийнятою ще у 2016 році. Вона встановлювала ряд обмежень для переселенців, зокрема і на перевірку місця проживання для виплат пенсії.
Олег Тарасенко
«При призначенні людина повинна була написати заяву про відновлення виплат, вказати адресу, за якою вона проживає на підконтрольній території. І потім вона повинна була сидіти вдома і чекати, поки до неї прийдуть. Того факту, що вона жива і здорова, було недостатньо», — коментує старший стратегічний юрист БФ «Право на захист» Олег Тарасенко.
Багато пенсіонерів пам'ятають цей час: вони не могли виїхати кудись до родичів або повернутися в ОРДЛО, деякі боялися навіть просто вийти в магазин. Адже якщо перевіряльники прийдуть, а людини не буде вдома, виплати припиняться.
«Право на захист» та інші правозахисники подавали позов для визнання постанови №365 протиправною.
Але, як пояснює Олег Тарасенко, постанови Кабміну можна оскаржити тільки в одному українському суді — в Окружному суді міста Києва. Справи можуть розглядати дуже довго.
Багато пенсіонерів пам'ятають цей час: вони не могли виїхати кудись до родичів або повернутися в ОРДЛО, деякі боялися навіть просто вийти в магазин. Адже якщо перевіряльники прийдуть, а людини не буде вдома, виплати припиняться.
«Право на захист» та інші правозахисники подавали позов для визнання постанови №365 протиправною.
Але, як пояснює Олег Тарасенко, постанови Кабміну можна оскаржити тільки в одному українському суді — в Окружному суді міста Києва. Справи можуть розглядати дуже довго.
В результаті суд визнав постанову протиправною лише у 2018 році. І ще приблизно рік пішов на апеляцію, але правда все одно залишилася за правозахисниками. Оскільки подібні позови подавали кілька організацій, задоволені судом вони були в різний час. Наприклад, позов юристів «Право на захист» задовольнили лише у 2021 році. Адресні перевірки людей опинилися поза законом.
Паралельно з цим юристи фонду подавали позови, відстоюючи інтереси переселенців, позбавлених пенсій.
Паралельно з цим юристи фонду подавали позови, відстоюючи інтереси переселенців, позбавлених пенсій.
«В кінці 2017 року розпочався черговий етап судової реформи та з'явився інститут зразкових справ. Це означає, що якщо є якась поширена правова проблема і в судах знаходиться багато однотипних судових справ, то Верховний Суд, як суд першої інстанції, розглядає одну з них, і рішення в ній стає обов'язковим прикладом для всіх інших судів країни. Після цього всі рішення у подібних справах повинні відповідати цьому прикладу», — пояснює Олег Тарасенко.
Одна зі справ щодо призупинення виплат пенсій, яку вели юристи фонду «Право на захист», була обрана за зразок. Після цього аналогічні позови стали розглядатися швидко і прогнозовано. Згодом кількість випадків незаконних припинень виплат пенсій переселенцям знизилася в сотні разів.
Одна зі справ щодо призупинення виплат пенсій, яку вели юристи фонду «Право на захист», була обрана за зразок. Після цього аналогічні позови стали розглядатися швидко і прогнозовано. Згодом кількість випадків незаконних припинень виплат пенсій переселенцям знизилася в сотні разів.
===
Без дому та без грошей
На жаль, українському правосуддю ще багато над чим треба працювати. Досі, наприклад, не існує механізму компенсації за зруйноване житло на непідконтрольній території.
З такою ситуацією зіткнулася пенсіонерка Ніна Панфілова. Її квартира в місті Шахтарськ (нині — непідконтрольна територія) згоріла в результаті обстрілу у 2014 році. Ніна Юріївна втратила все.
Оскільки жити було ніде, вона сподівалася отримати від держави компенсацію в розмірі 500 тисяч гривень за зруйноване житло.
З такою ситуацією зіткнулася пенсіонерка Ніна Панфілова. Її квартира в місті Шахтарськ (нині — непідконтрольна територія) згоріла в результаті обстрілу у 2014 році. Ніна Юріївна втратила все.
Оскільки жити було ніде, вона сподівалася отримати від держави компенсацію в розмірі 500 тисяч гривень за зруйноване житло.
Марина Кіптіла
«Але суди першої інстанції відмовили їй в цьому. А касаційний суд присудив виплату компенсації, але не за зруйноване житло, а за відсутність самого механізму такої компенсації. Їй присудили 50 тисяч гривень. Але, звичайно, ця сума не відповідає втраченому майну. І на сьогодні вона навіть не виплачена Казначейством», — розповідає про стан справ юристка правозахисної групи «СІЧ» Марина Кіптіла.
В результаті правозахисники подали скаргу в ЄСПЛ. І вже отримали відповідь, що скарга прийнята. Крім того, ЄСПЛ вже поставив по ній ряд питань.
Юристи групи «СІЧ», так само як і у випадку з Сергієм Кендзеєрським, вказують на «намібійські виключення». Документи про те, що житло було дійсно зруйновано, є, але, знову ж таки, вони видані «держорганами» «ЛДНР».
В результаті правозахисники подали скаргу в ЄСПЛ. І вже отримали відповідь, що скарга прийнята. Крім того, ЄСПЛ вже поставив по ній ряд питань.
Юристи групи «СІЧ», так само як і у випадку з Сергієм Кендзеєрським, вказують на «намібійські виключення». Документи про те, що житло було дійсно зруйновано, є, але, знову ж таки, вони видані «держорганами» «ЛДНР».
===
Була заручницею, а на роботі вирішили, що у відпустці
Жахлива історія сталася з Ольгою Політовою. Жінка працювала в Центрі первинної медико-санітарної допомоги Ясинуватського району в селищі Очеретине. На роботу їздила з окупованого Донецька, а іноді ночувала просто на робочому місці в медустанові.
В один із днів, коли Ольга перетинала КПП бойовиків, її затримали та допитували. Потім звинуватили в терористичній діяльності й винесли вирок — 5,5 років ув'язнення.
В один із днів, коли Ольга перетинала КПП бойовиків, її затримали та допитували. Потім звинуватили в терористичній діяльності й винесли вирок — 5,5 років ув'язнення.
Ольга Політова
«ЗМІ кругом розповідали, що люди звільнені. Списки осіб на обмін були у відкритому доступі, але люди спромоглися написати в антитерористичний центр при СБУ, щоб дізнатися, чи дійсно я була в полоні й потім звільнена за обміном. Це приниження, я вважаю. Це була настільки стресова ситуація, ви не уявляєте», — коментує Ольга.
Також вона розповідає, що коли її обміняли й вона повернулася на підконтрольну територію, у неї повинна була залишитися активна картка Ощадбанку, на якій було 600 гривень.
«Виявилося, що мій рахунок був закритий, і гроші я не можу зняти. Стаття закриття — безвісти зниклі, померлі. Такий був пункт договору лікарні з банком, тоді можна закрити картку», — пояснює Ольга.
Також вона розповідає, що коли її обміняли й вона повернулася на підконтрольну територію, у неї повинна була залишитися активна картка Ощадбанку, на якій було 600 гривень.
«Виявилося, що мій рахунок був закритий, і гроші я не можу зняти. Стаття закриття — безвісти зниклі, померлі. Такий був пункт договору лікарні з банком, тоді можна закрити картку», — пояснює Ольга.
За її словами, за весь час перебування в полоні, ніхто з керівництва лікарні не намагався її шукати, звертатися до СБУ або ще кудись з інформацією про те, що зникла людина.
Вона подала позов до суду з вимогою виплатити заробітну плату за час її відсутності. Дружківський суд задовольнив вимоги Ольги, але апеляцію, яку подав роботодавець, вона програла.
Ольга дійсно допомагала українській армії, тому це дозволило її юристам внести нові обставини в судовий процес.
Вона подала позов до суду з вимогою виплатити заробітну плату за час її відсутності. Дружківський суд задовольнив вимоги Ольги, але апеляцію, яку подав роботодавець, вона програла.
Ольга дійсно допомагала українській армії, тому це дозволило її юристам внести нові обставини в судовий процес.
Юлія Полєхіна
«На сьогоднішній момент її статус змінено. Вона отримала посвідчення учасника бойових дій. Є у нас довідки від держорганів про те, що вона виконувала певні обов'язки в районі проведення АТО. І є свідки з нотаріально завіреними показаннями, які засвідчили її знаходження про те, що вона виконувала бойові завдання», — розповідає юристка правозахисної групи «СІЧ» Юлія Полєхіна.
Статус Ольги змінився і, за словами юристки, вона тепер на 80% підходить під статтю 119 трудового кодексу «Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків».
Тепер Ольга подала новий позов до суду першої інстанції й готова пройти весь судовий процес знову, аби домогтися для себе справедливості.
На жаль, колишні цивільні заручники, такі ж як і Ольга, практично ніяк не захищені законом і тому подібні судові процеси затягуються надовго, поки люди залишаються практично ні з чим.
Статус Ольги змінився і, за словами юристки, вона тепер на 80% підходить під статтю 119 трудового кодексу «Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків».
Тепер Ольга подала новий позов до суду першої інстанції й готова пройти весь судовий процес знову, аби домогтися для себе справедливості.
На жаль, колишні цивільні заручники, такі ж як і Ольга, практично ніяк не захищені законом і тому подібні судові процеси затягуються надовго, поки люди залишаються практично ні з чим.
===
З пенсіями вже все ясно, а моральна компенсація поки під питанням
Як пояснюють правозахисники, така поширена категорія справ, як виплата пенсійної заборгованості, встановлення факту смерті та народження дитини в ОРДЛО, питання спадщини в ОРДЛО вже має напрацьовану судову практику.
Це відбувається тому, що всі ці ситуації знайомі практично кожній родині.
«Щодо полонених цивільних осіб все погано. Їх незаконно звільняють, відновлюють тільки через суд. Тут поки немає ніякої позитивної або негативної практики. Стосовно моральної шкоди взагалі в країні все погано. Справа не тільки в загиблих, навіть елементарне порушене право викликає труднощі з доказом наявності моральної шкоди. Інститут начебто і не новий, але ще не розвинений», — коментує ситуацію юристка правозахисної групи «СІЧ» Юлія Полєхіна.
Складність в тому, що спочатку потрібно довести, що якісь дії або бездіяльність відповідача призвели до непоправних втрат. В такому випадку відповідачем виступає держава Україна, оскільки вона не змогла забезпечити безпеку своїх громадян.
Це відбувається тому, що всі ці ситуації знайомі практично кожній родині.
«Щодо полонених цивільних осіб все погано. Їх незаконно звільняють, відновлюють тільки через суд. Тут поки немає ніякої позитивної або негативної практики. Стосовно моральної шкоди взагалі в країні все погано. Справа не тільки в загиблих, навіть елементарне порушене право викликає труднощі з доказом наявності моральної шкоди. Інститут начебто і не новий, але ще не розвинений», — коментує ситуацію юристка правозахисної групи «СІЧ» Юлія Полєхіна.
Складність в тому, що спочатку потрібно довести, що якісь дії або бездіяльність відповідача призвели до непоправних втрат. В такому випадку відповідачем виступає держава Україна, оскільки вона не змогла забезпечити безпеку своїх громадян.
«Є практика міжнародна, є практика ЄСПЛ, де чітко зазначено, що навіть якщо держава не здійснює контроль на територіях, ніхто з неї не знімає зобов'язання відповідати за людей»,
Олег Тарасенко каже, що національне право дуже не пристосоване до умов, в яких ми зараз живемо.
«У 2018 році був прийнятий закон про деокупацію, де написано, що відповідальність за весь збиток, заподіяний Російською Федерацією, покладається на РФ. Але в українському суді судитися з РФ неможливо. Є юрисдикційний імунітет і за міжнародним правом РФ не підсудна судам України, так само як і Україна не підсудна національним судам Росії», — пояснює експерт.
Сума компенсації за вбитого родича може бути різною, іноді понад мільйон гривень. Юристи БФ «Право на захист» вважають, що в таких справах обов'язково проведення психологічної експертизи. Експерт повинен оцінити психологічний стан людини й встановити принаймні приблизний розмір моральної шкоди, заподіяного людині. Після чого суд зможе спиратися на ці цифри під час винесення рішення.
«У 2018 році був прийнятий закон про деокупацію, де написано, що відповідальність за весь збиток, заподіяний Російською Федерацією, покладається на РФ. Але в українському суді судитися з РФ неможливо. Є юрисдикційний імунітет і за міжнародним правом РФ не підсудна судам України, так само як і Україна не підсудна національним судам Росії», — пояснює експерт.
Сума компенсації за вбитого родича може бути різною, іноді понад мільйон гривень. Юристи БФ «Право на захист» вважають, що в таких справах обов'язково проведення психологічної експертизи. Експерт повинен оцінити психологічний стан людини й встановити принаймні приблизний розмір моральної шкоди, заподіяного людині. Після чого суд зможе спиратися на ці цифри під час винесення рішення.
Такі справи розглядаються в Україні, але рішення щодо них, на жаль, не виконуються урядом, кажуть правозахисники. Крім того, на цей час Верховний Суд все ще не висловився з приводу справ даної категорії.
Правозахисники сподіваються, що ситуацію вирішить Велика палата Верховного Суду, яка прийняла у провадження одну зі справ. Цю справу ведуть адвокати БФ «Право на захист».
«У цивільному процесі немає "зразкової справи", але є трохи інший механізм, коли Велика палата Верховного Суду може розглянути одну справу в порядку касаційного провадження і сформулювати правову позицію для всіх подібних справ. І це дуже важливо. Так вийшло, що вони відібрали на розгляд нашу справу. Сподіваємося, що до кінця цього року вони її розглянуть і тоді буде зрозуміло, чи обґрунтовані наші очікування на отримання компенсації від України», — коментує Олег Тарасенко.
Правозахисники сподіваються, що ситуацію вирішить Велика палата Верховного Суду, яка прийняла у провадження одну зі справ. Цю справу ведуть адвокати БФ «Право на захист».
«У цивільному процесі немає "зразкової справи", але є трохи інший механізм, коли Велика палата Верховного Суду може розглянути одну справу в порядку касаційного провадження і сформулювати правову позицію для всіх подібних справ. І це дуже важливо. Так вийшло, що вони відібрали на розгляд нашу справу. Сподіваємося, що до кінця цього року вони її розглянуть і тоді буде зрозуміло, чи обґрунтовані наші очікування на отримання компенсації від України», — коментує Олег Тарасенко.
===
Як домогтися справедливості?
Якщо вам відмовляють у виплаті пенсій, компенсації за зруйноване житло або ви відчуваєте, що суму компенсації занижують, звертайтеся до правозахисників, які допоможуть подати позов до суду.
На жаль, точно сказати, у скільки може обійтися вам судовий процес, неможливо, адже сума судового збору може відрізнятися в залежності від категорії справи. Наприклад, у разі позову на виплату моральної компенсації він може становити 1% від суми запитуваної компенсації, за позови немайнового характеру доведеться заплатити 908 гривень.
На жаль, точно сказати, у скільки може обійтися вам судовий процес, неможливо, адже сума судового збору може відрізнятися в залежності від категорії справи. Наприклад, у разі позову на виплату моральної компенсації він може становити 1% від суми запитуваної компенсації, за позови немайнового характеру доведеться заплатити 908 гривень.
Водночас від судового збору звільняються позивачі:
- у справах про відшкодування матеріальних збитків внаслідок кримінальної справи;
- у справах про стягнення зарплати та поновлення на роботі;
- у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
- у справах проти держави-агресора РФ;
- особи з інвалідністю I, II груп.
З повним переліком можна ознайомитися за посиланням.
- у справах про відшкодування матеріальних збитків внаслідок кримінальної справи;
- у справах про стягнення зарплати та поновлення на роботі;
- у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;
- у справах проти держави-агресора РФ;
- особи з інвалідністю I, II груп.
З повним переліком можна ознайомитися за посиланням.
Деякі справи, що стосуються переселенців, уже настільки поширені, що допомогти підготувати документи для суду вам може чат-бот. Це, зокрема, стосується справ щодо виплати пенсійних заборгованостей.
Ось посилання на боти, створених Українською Гельсінською групою з прав людини:
Telegram: @Pensionuabot
Facebook Messenger
Facebook
А ось перелік організацій, куди переселенцям і жителям ОРДЛО можна звернутися за правовою допомогою:
- ОО «Донбасс SOS» — 0 800 309 110
- БФ «Право на захист» — (099) 507 50 90; (068) 507 50 90; (093) 507 50 90
- УУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини — (050) 140 25 65
- БФ «Восток SOS» — (068) 220 43 37; (095) 397 98 48; (093) 923 14 86
- Правозахисна група «СІЧ» — 068 762 0009
Ось посилання на боти, створених Українською Гельсінською групою з прав людини:
Telegram: @Pensionuabot
Facebook Messenger
А ось перелік організацій, куди переселенцям і жителям ОРДЛО можна звернутися за правовою допомогою:
- ОО «Донбасс SOS» — 0 800 309 110
- БФ «Право на захист» — (099) 507 50 90; (068) 507 50 90; (093) 507 50 90
- УУкраїнська Гельсінська спілка з прав людини — (050) 140 25 65
- БФ «Восток SOS» — (068) 220 43 37; (095) 397 98 48; (093) 923 14 86
- Правозахисна група «СІЧ» — 068 762 0009
Проєкт реалізується онлайн-виданням "Східний Варіант" за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
Підписуйтесь на телеграм канал Східного варіанту
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.
6380
