Виселення з гуртожитку, обов’язкова "прописка" та складнощі на КПВВ: які проблеми спіткають студентів-переселенців

“Східний варіант” поцікавився, чим закінчилася історія з виселенням Олександра, а також зібрав інші нагальні проблеми, з якими стикаються студенти-переселенці на підконтрольній Україні території. 

Виселення не сталося

Студент із Шахтарська Олександр Духлікер залишився в гуртожитку, попри намагання коменданта виселити його за увімкнений обігрівач. Студент зізнався, що порушив правила, та і пообіцяв більше так не робити. Однак, це не вплинуло на коменданта, яка намагалася поставити питання про його виселення на студентській раді.

Після розголосу в ЗМІ Олександра залишили в гуртожитку на “випробувальний термін” до кінця навчального року. Як розповів він журналістам “Східного варіанту”, “на поруки” його взяв ректор. 

Як пояснив юрист благодійного фонду “Право на захист” Сергій Щегол за порушення правил внутрішнього розпорядку адміністрація гуртожитку може зробити мешканцю зауваження, попередження, а вже потім ініціювати виселення студента. 

Як запевнив сам Олександр, це було його перше порушення. Хлопець пояснив, що вмикав обігрівач, бо в гуртожитку було холодно. Труби в його корпусі, очевидно, забилися, через це температура в приміщенні низька. Він зазначив, що після того, як поновиться навчання, планує звертатися до адміністрації університету, аби опалення в гуртожитку знову поновилося. 

Та в розмові Олександра з журналістом проявилася інша проблема — нині він живе в гуртожитку на загальних умовах — за 700 грн на місяць, тоді як має право жити безкоштовно. За словами хлопця, він просто не знав, що може претендувати на безкоштовне проживання в гуртожитку. 

“Після того, як стався розголос, хтось в коментарях писав, типу: “він же безкоштовно в гуртожитку живе”. Це не так. Я живу на загальних умовах. Коли я поселявся, я не знав, що можу не платити за гуртожиток. Дізнався про це лише зараз”, — зазначив Олександр

✅ Які пільги мають студенти-переселенці, та як їх отримати

Юрист Сергій Щегол навів повний перелік пільг, на які мають право студенти-переселенці. 

Це зокрема: 

• безкоштовне проживання в учнівських та студентських гуртожитках або проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою — для осіб, які навчаються за денною формою навчання.
• довгострокові кредити на здобуття освіти;
• першочергове переведення студентів, зарахованих за контрактом, на місця державного замовлення;
• соціальна стипендія — для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання;
• безкоштовне забезпечення підручниками — коштом бібліотечного фонду закладу освіти;
• безкоштовний доступ до інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти.

Ці правила, за словами юриста, діють з 2016 року, коли держава затвердила відповідну програму. 

Процедура отримання пільг доволі проста: потрібно звернутися в адміністрацію вишу та написати заяву за зразком, а також додати копії основних документів. 

“На щастя, до нас не часто звертаються студенти серед числа внутрішньо переміщених осіб з відмовами у поселенні до студентських гуртожитків. Проте це питання доволі популярне серед абітурієнтів, які тільки планують вступати до навчального закладу”, — зазначив Сергій Щегол. 

Під час поселення в студентські гуртожитки діє ще одне правило — студент має обов’язково зареєструватися в гуртожитку. У деяких випадках студенти-переселенці через це мають складнощі. 

⛔️ Проблема, що залишається невирішеною   

“Прописка” на підконтрольній Україні території є своєрідним тригером для бойовиків, які чергують на КПВВ. Про це говорять студенти, які вимушені проходити через лінію розмежування, щоб навідувати батьків чи родичів.

Колишня студентка-переселенка Марина Клімчук, яка навчалася в Черкасах, розповіла, що не хотіла поселятися в гуртожиток саме з цієї причини.

“Коли я вступила до університету, то два роки жила на зйомній квартирі з родичами. Не переїздила в гуртожиток, бо думала, що обов’язково треба вписуватися туди. І боялася, що коли закінчу університет і виселюся з гуртожитку, то ніде не пропишуся, бо мій дім зараз на окупованій території. Але потім я пішла в деканат свого навчального закладу і мені сказали, що я можу і не вписуватися в гуртожиток. Далі ніяких проблем не було з цим. Жила як звичайна студентка, просто без “прописки” там”, — поділилася Марина.

Вона також пригадала історію свого знайомого, разом з яким перетинала лінію розмежування. 

“Він вчився в Харкові та зареєструвався у гуртожитку. Його на КПП перевіряли довго. Розпитували, чого у нього “українська прописка”.... Усе ж таки пустили, але все одно не приємно”, — зазначила Марина.

Начальник гуманітарного центру “Проліска” в Станиці Луганській Катерина Артьомова вважає, що можливість жити в гуртожитку без “прописки” — це виняток з правила і питання людського ставлення з боку працівників вишу. Вона зазначає, ця проблема нині є гострою для студентів-переселенців. І стосується це не тільки тих, хто має на меті перетинати лінію розмежування.

“Коли діти реєструються в гуртожитку на підконтрольній Україні території, то після завершення навчання вони вимушені виписатися, але зареєструватися їм немає де”, — наголосила Катерина Артьомова. 

Також вона пригадала ситуацію з жорсткими карантинними обмеженнями, коли всі студенти, включаючи переселенців, були вимушені залишити гуртожитки. Студенти з “пропискою” в гуртожитках на підконтрольній Україні території тоді мали труднощі на КПВВ з боку бойовиків. 

На думку Катерини Артьомової, це є недоліком законодавства, і вирішити це можна внесенням відповідних змін.

🤔 Куди звертатися за юридичною допомогою студентам-переселенцям 

Нині існує багато громадських організацій, які надають оперативну допомогу переселенцям. Це може бути як консультація, так і юридичне сприяння. 

Зокрема, Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України та ГО «Донбас СОС» запустили гарячу лінію. Вона є безкоштовною і доступна для громадян за номером – 0-800-309-110.

До гуманітарної місії “Проліска” можна звернутися за такими номерами гарячої лінії: 093 202 22 32; 096 404 10 34.

Благодійний фонд “Право на захист”: (044) 337 17 62.

Читайте також: З перших вуст. Жителі ОРДЛО розповіли про проблеми ЖКГ в окупації