Стратегія інтеграції: що вона означатиме для переселенців на практиці

Наприкінці жовтня минулого року Кабінет міністрів затвердив стратегію з інтеграції вимушених переселенців до 2024 року. Проєкт документу не показували громадськості до того, як винесли його на обговорення членам Кабміну. Та навіть після затвердження урядом документ оприлюднили не відразу. 

Зараз з ним можна ознайомитися і побачити, що планує робити держава для вимушених переселенців наступні три роки. 

Для того, аби було легше зрозуміти офіційний документ, підготували для вас інформаційні картки з відповідями на найголовніші питання.

❓ Скільки офіційних вимушених переселенців нині зареєстровано?  

Всього в Україні 1 млн 273 тис. 650 офіційних вимушених переселенців з окупованого Росією Донбасу та Криму. Це найсвіжіша інформація від Мінсоцполітики, датована липнем цього року.  

Лідером за кількістю прийнятих ВПО є Донецька область — понад 514 тисяч осіб. На другому місці Луганська область — понад 284 тисячі осіб. Замикає трійку Київ та Київська область — понад 130 тисяч осіб.

❓ Скільки переселенців мають власне житло і як змінюється цей показник?

У 2016 році 76% вимушених переселенців не мали свого житла і орендували його. 

У 2020 році цей показник зменшився на 16%. Зараз 60% переселенців орендують житло.

❓ Скільки ВПО зараз користуються соціальним житлом?

Майже 7 тисяч людей нині живуть в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб — так офіційно зветься соціальне житло від держави. 

«При цьому житлові умови [там] на сьогодні є здебільшого незадовільними», — йдеться в ухваленому Кабміном документі. 

❓ Що держава планує робити з житлом для переселенців наступні три роки?

Аби почати розв'язувати проблему із житлом для ВПО в стратегії прописали такі кроки:

• Запровадити як мінімум один новий інвестиційний механізм. Тобто у ВПО має з’явитися ще одна нова можливість отримання житла. Зараз, як відомо, таких можливостей кілька, але по факту працює лише одна — пільговий кредит під 3% від німецького банку;

• Зробити уніфіковані правила та єдиний підхід до житлових програм, участь в яких беруть внутрішньо переміщені особи;

• Зробити програми розселення ВПО, які проживають в місцях компактного поселення;

• Розселити людей як мінімум з трьох місць компактного поселення. 

❓ Це все слова. Що по цифрах?

Конкретики в стратегії небагато. Однак, кілька цифр таки назвали.

Зокрема, обіцяють, що наступного року мінімум 680 сімей ВПО куплять квартири в кредит під пільгові 3% річних. Це має статися завдяки продовженню співпраці з німецьким банком KFW, який виділив 25,5 млн євро на житло для українських ВПО. 

Також в стратегії пишуть, що з держбюджету виділять гроші для 40 територіальних громад «на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України». Ці гроші мають піти на створення житлового фонду для тимчасового проживання ВПО.

Всього тимчасовим житлом до 2024 року планують забезпечити 3000 ВПО. Тимчасове житло — це квартири, які дають у довготривале безкоштовне або на пільгових умовах користування родинам ВПО. 

Також у співпраці з урядом тієї ж таки Німеччини українська влада сподівається побудувати 500 та придбати 60 квартир у Сєвєродонецьку та Краматорську. Дедлайн — 2025 рік. Це має забезпечити житлом півтори тисячі людей. 

А уряд Туреччини має до кінця 2024 року допомогти збудувати 500 квартир. 

❓ Що планують робити з працевлаштуванням?

За даними на минулий рік, 46% вимушених переселенців працевлаштовані на підконтрольній Україні території. Тобто лише половина. З 2016 року цей показник виріс на незначні 15%. 

Щоб покращити ситуацію, в стратегії запланували розробити місцеві програми з працевлаштування ВПО «з урахуванням гендерного аспекту». Залучати до цих програм планують соціально відповідальний бізнес.  

Решта — досить розмиті твердження з незрозумілими механізмами реалізації. Наприклад, запровадити дієві механізми підтримки та стимулювання бізнесу ВПО; створити умови для реалізації ВПО права на освіту.

❓ Пенсії та виплати: що буде з ними?

Тут, якщо вірити стратегії, очікуються зміни. Її автори зазначають, що зараз на людей, які отримують виплати від держави Україна, лягає додаткове навантаження. 

«Зокрема у вигляді обмежень у свободі пересування, обранні уповноваженого банку для обслуговування, проходження додаткових процедур ідентифікації», — пишуть в стратегії. 

Йдеться, зокрема, про необхідність підтверджувати свою особу в банку. Тому влада планує розвивати «засоби дистанційної ідентифікації одержувачів таких виплат» і до 2024 року такі механізми мають запрацювати. 

Також обіцяють виплатити пенсії людям, яким припинили їх виплачувати через ту ж саму ідентифікацію, за весь невиплачений період до місяця відновлення пенсії.   

Механізм отримання щомісячної адресної допомоги ВПО також планують вдосконалити (правда, як саме, поки невідомо), а процес отримання довідки ВПО має стати простішим. 

❓ Чи будуть зміни в медицині для ВПО?

Так, зміни плануються, але переважно для ВПО, що живуть на підконтрольній території в Луганській та Донецькій областях поблизу контактної лінії.

38% домогосподарств з 20-кілометрової зони від лінії розмежування мають труднощі з доступом до медичної допомоги. В 5-кілометровій зоні ця частка збільшується до 57 відсотків.

Тому українська влада хоче запровадити плани розвитку госпітальних округів у Донецькій та Луганській областях. Також будуть стимулювати медиків іти працювати в медичні заклади Донецької та Луганської областей. 

Іще один крок — розширення на Донбасі мережі аптечних закладів, які беруть участь в програмі «Доступні ліки».

❓ Чи планують, нарешті, спростити процедуру отримання документів для ВПО?

У цьому питанні до стратегії заклали кілька ключових змін. 

Зараз ВПО, які не мають українського паспорта та хочуть його оформити, мають або привести свідків, що підтвердять українське громадянство людини, або звертатися до суду. Також є складнощі із оформленням документів про народження і смерть на тимчасово окупованій території. 

Відтак, українська влада планує запровадити адміністративну (тобто без звернення до суду) процедуру реєстрації народження та смерті людини. А в разі, якщо людина з довідкою ВПО матиме потребу таки звернутися до суду, то вона не повинна буде сплачувати судовий збір. 

Також планують зробити для ВПО безкоштовною вторинну правову допомогу — тобто представлення інтересів у суді. Зараз безкоштовною є лише первинна правова допомога — консультація та підготовка позовів за потреби. 

А ще під час отримання паспорту вимушеним переселенцям хочуть дозволити реєструвати адресу свого проживання на окупованій території.

❓ Для чого потрібні такі стратегії й де гарантії, що хоч щось із цього реалізується?

Державні стратегії — це лише план, за яким має рухатися уряд та парламент. А саме розробляти документи і нормативні акти, запроваджувати ті чи інші новації. Однак, стратегія — це не той документ, виконання положень якого є обовязковим. А тому говорити з упевненістю, що все вказане в стратегії реалізується, не можна.  

Зараз можна лише констатувати, що вимушеним переселенцям та правозахисним організаціям вдалося донести частину проблем ВПО до урядовців і вони про ці проблеми знають.