
Тест на доступність у Старобільську. Чи пройшло місто перевірку?
Цього тижня засновник громадської ініціативи “Доступно.UA” Дмитро Щебетюк разом зі своєю командою відвідали найстаріше місто Луганщини. Вони познайомили учасників зустрічі зі своїм проєктом “Тостер” та разом перевірили, наскільки зручний Старобільск для маломобільних груп населення.
Участь у зустрічі та перевірці міста взяв і “Східний Варіант”.
Тренд доступності
Захід був проведений в обласній універсальній науковій бібліотеці міста. Першого дня учасники дводенної майстерні “Доступний Старобільськ” познайомились з проєктом “Рейтинг Тостер”.
“Ми перевіряємо, наскільки заклади України є доступними для маломобільних груп населення та працюємо над створенням тренду доступності в Україні. За нашим досвідом, лише 4% міської інфраструктури України є повністю зручною та комфортною. Ми працюємо, щоб змінити цю ситуацію на краще”, — зазначив Дмитро Щебетюк.

Засновник ініціативи тричі входив до топ-100 найвпливовіших українців від журналу “Фокус”, отримав нагороди Top 30 Under 30 від KyivPost та Human Rights Tulip від Міністерства закордонних справ Нідерландів, посланець толерантності ПРООН.

Вже шостий рік “Доступно. UA” поширює тренд доступності, мотивують до активного життя. Команда запустила рейтинг доступності міст України “Тостер”, створила онлайн-мапу доступних локацій країни та постійно її розвиває.

Весною 2021 року в рамках проєкту "Тостер" почалась ініціатива “Доступний Схід”.
“Ми перевіряємо саме міста сходу країни. В травні ми перевірили 3 міста: Краматорськ, Слов'янськ, Дружківка. Нещодавно ми перевірили Маріуполь. І ось перевіряємо Старобільск. На цей час найдоступнішим в Україні є Чернігів: він має показник 19,5%. Але це все одно дуже маленький показник”, — доповнив Дмитро.
На початку грудня команда планує зробити оновлений рейтинг міст. І там вже буде Старобільск.


Рейтинг міст
Менеджерка “Доступно.UA” Тетяна Ростовська розповіла, що на доступність команда окремо перевіряє громадський транспорт, окремо вулиці та переходи, окремо заклади громадського харчування і торговельні центри, чим користується велика кількість людей. Але в пріоритеті перевірки — громадські об'єкти такі, як ЦНАП, міська рада, центральна лікарня, відділок поліції.
“У таблиці кожний показник дає певний відсоток до загального рейтингу. Ми не порівнюємо міста між собою. В нас є 18 пунктів, за якими відбувається моніторинг. І по кожному пункту вони можуть набрати певний відсоток, який потім сумується до 100%”, — пояснила Тетяна.

Також вона зазначила, що аптеки також мають велике значення, тому що вони не можуть отримати ліцензію, поки не є доступними. Але при цьому велика кількість аптек працюють без пандусів та додаткових заходів.
“Незрозуміло, яким чином аптеки отримують ліцензію, якщо по закону без доступності вони не можуть це зробити”, — наголосила менеджерка “Доступно.UA”.
Моніторинг міста: який він на практиці
Після ознайомлення з роботою команди був проведений воркшоп з практичного моніторингу доступності міста. А потім — самостійне проходження учасниками тренінгу маршрутів перевірок.
“Ми зазвичай перевіряємо якісь важливі точки. У кожної групи учасників свій маршрут. На ньому будуть позначені важливі точки, які треба перевірити. Крім тротуарів і переходів, на цьому шляху є аптеки, банки, пошти та інші об'єкти, до яких звертається велика кількість людей”, — пояснила Тетяна.

Учасники розділилися на групи для перевірки міста на доступність. Кожній групі були видані завдання, мапа власного маршруту з об'єктами для перевірки, рулетка.


Групам пояснили, як користуватися мобільним застосунком для вимірювання кута пандусів.
Учасники перевіряли такі пункти, як:
- наявність пандусу, кут його нахилу, кількість частин пандусу;
- наявність сходинок на вході та у самому приміщенні, їх кількість, висота;
- ширина дверей та входу;
- наявність бордюрів, їх висота;
- наявність паркування для велосипедів, автомобілів для людей з інвалідністю;
- параметри вбиральні, її доступність, наявність сповивального столика;
- наявність ліфта та його параметри тощо.


У складі однієї з таких груп був “Східний Варіант” та мешканець міста Сергій.
Сергій пересувається на візочку або за допомогою милиць. Сергій родом зі Старобільська і все життя мешкав саме тут. Тому знає про місто все.
“Зробили нові дороги. Коли були старі бордюри, я їх міг переїхати, тепер не можу. А головна проблема міста — громадський транспорт. Раніше у Старобільську було декілька маршруток, але з моменту дії карантину їх прибрали”, — зазначив Сергій.


За час, поки відбувалось проходження маршруту “Східний Варіант” познайомився з мешканцем міста та запитав про його життя та інтереси. Сергій розповів про своє ремесло: він — чоботар, працює у себе вдома. Любов до справи передалася Сергію від його дідуся.
“Раніше я брав участь у спортивних змаганнях з шахів. До війни змагання проходили у Криму. Потім змагання почали проводити в Одесі. А потім наступив карантин. Більшу частину часу я вдома. Це літо майже взагалі не виходив”, — поділився з нами Сергій.


Також він полюбляє футбол та інколи приїжджає до Старобільського стадіону "Колос" на матчі футбольних місцевих команд "Олімп" та "Скіф".
За цікавою розмовою час швидко линув. Навіть дощ не став на заваді виконання завдання. Разом група перевірила 4 об'єкти, серед яких 3 магазини та 1 бар.

Після моніторингу міста учасники знову зібрались на місті заходу, поділились своїми враженнями та підсумували висновки перевірки:
- Найбільша проблема міста — відсутність громадського транспорту. Мешканцям міста доводиться долати будь-яку відстань пішки, на велосипеді або витрачати кошти на таксі, а це відчутно дорожче за проїзд у громадському транспорті. Незрозуміло, як бути у цьому випадку маломобільним групам населення.
- Є проблема з пішохідними зонами. За маршрутом, де здійснювали перевірку учасники "Доступний Старобільск", рівний тротуар довелося побачити лише на Центральній вулиці. Є багато місць, де приходиться пересуватись узбіччям дороги.
- Пандусів дуже мало.
- Доступні вбиральні відсутні
- Не всі власники закладів коректно сприймають такі моніторинги
“Зробіть це. Ви повинні”: чи є у цьому сенс або мова бізнесу
Дмитро Щебетюк розповів принципи взаємодії з малим бізнесом та його власниками.
“Ми не приходимо для власників закладів з претензіями “Зробіть це. Ви повинні”. Ми пояснюємо завжди в чому вигода буде того, якщо вони зроблять свій заклад доступним. Ми звертаємося до іншої частини людської свідомості, щоб змотивувати. Це працює так: “Дивіться, цей чувак зробив, класно! Я теж хочу таке зробити”. Потім береш коментар і дізнаєшся, що у людини збільшився прибуток на 10%”, — пояснює засновник “Доступно.UA”.

Дмитро уточнив, що ці 10% — це не тільки люди з інвалідністю. Це також і похилі люди, батьки з дитячими візочками, а також друзі цих людей.
“Друзі людей з маломобільних груп населення також приходять у доступні заклади. Вони кажуть: “Цей заклад лояльний до мого друга, тому і я буду ходити сюди й теж кликати своїх друзів”. Тому тут є і фінансова сторона. З бізнесом потрібно говорити мовою бізнесу”, — доповнює Дмитро.
Він зазначив, що усім власникам закладів, з якими команда “Доступно.UA” мала спілкування, надаються рекомендації щодо змін у сторону доступності.

“Тільки 40-60% казали: “Так, ми це розуміємо. Це проблема. Ми б хотіли щось з цим робити”. Потім приблизно 20% залишаються, кажуть: “А давайте щось зробимо. Тільки скажіть що нам тут зробити”. І тільки 5-7% щось роблять. І оці 5-7% більш ефективний показник, ніж коли ти просто нападаєш на людину. Можливо, такі методи боротьби теж дієві, просто це не наш спосіб”, — ділиться з нами засновник “Доступно.UA”

Десертом продуктивного дня майстерні був “квартирник”, на якому з власними музичними композиціями виступили Дмитро Щебетюк, громадський діяч Сергій Летучий та соліст рок-групи “Кінець липня”.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.