"Краще звичайної гуманітарки": як працюють соціальні їдальні Слов'янська
У Слов'янську вже тиждень працюють соціальні їдальні, куди може прийти кожен, хто має потребу. Наскільки вони затребувані, дізнався «Східний варіант».
П'ять соціальних їдалень у п'яти школах Слов'янська з 28 березня почали годувати всіх охочих.
Сюди може прийти й бездомний, переселенець чи просто місцевий житель із сусідньої вулиці, який опинився у складній життєвій ситуації під час війни.
Школи із соціальними їдальнями розташовані у різних районах міста:
- ЗОШ №4 на вул. Д. Галицького, 17 (Черевківка)
- ЗОШ №7 на вул. Енергетиків, 24 (Східний)
- ЗОШ №16 на вул. 8 березня, 1 (р-н Целинної)
- ЗОШ №18 на вул. Підгірна, 242 (Залізничний р-н)
- ЗОШ №20 на вул. Дарвіна, 21 (Машмет)
«Східний варіант» завітав до школи №18 та поспілкувався з кухарем шкільного харчоблоку Ларисою.
«У перші два дні було небагато людей, але потім вони дізналися, побільшало.
Зараз на день до нас приходить до 100 людей.
Я варю навіть більше за норму — і все розходиться.
Приходять, їдять, просять ще налити у баночку сусідці чи родичу», — розповідає кухар.
Офіційно їдальні працюють лише 2 години — з 13:00 до 15:00. Але в ЗОШ №18 двері їдальні для охочих відчиняються на годину раніше — о 12:00. І закриваються відповідно також на годину раніше — о 14:00. Це слід враховувати жителям Залізничного району.
Меню складається всього з однієї страви — це суп із курятиною, але щодня кухарі намагаються зробити хоч якусь різноманітність.
«Нам видають продукти на 10 днів. Це крупи, овочі та рослинна олія. Плюс заморожені курячі стегенця. І ми тому готуємо супи. Рисовий або вермішелевий, гречаний, гороховий або з пшоном. І двічі упродовж цих 10 днів готуємо борщ», — пояснює Лариса.
Поки наш журналіст був у 18-й школі, у соціальній їдальні пообідало трохи більше 10 людей. Переважно це люди похилого віку з прилеглих вулиць. Хтось прийшов взяти їжі для неходячих літніх сусідів.
«Про що тут говорити? Ми просто прийшли поїсти», — коротко відповідає одна із жінок на запитання про цю ініціативу. На розмови ніхто не налаштований. Тяжко.
Настрої людей можна зрозуміти. Через розв'язану росію війни багато хто залишився без дому, засобів для існування. Місцеві жителі й раніше особливо не процвітали, а через складну ситуацію з продовольством опинилися в ще складніших умовах. Крім того, багато хто боїться спілкуватися з медіа з міркувань безпеки.
Відкриття таких соціальних їдалень — це ініціатива міської влади.
За словами заступника голови міського ВДА Юрія Підлісного, чиновники подумали, що кухарі у будь-якому разі працюють у школах. Тому вирішили задіяти їх для соціальних їдалень.
Продукти беруть із різних джерел. Частково це міський бюджет, частково гуманітарна допомога.
Усі їдальні розташовані в околицях міста. Як каже Юрій Підлісний, так було задумано для того, щоби легше дістатися до них було літнім, хворим чи ослабленим людям. Адже таким категоріям жителів міста складно діставатися до центру, аби отримати гуманітарку.
«Виходимо з того, що обов'язково є люди, які енергійніші, встигають отримати гуманітарку в різних місцях. А є літні люди, які не мають такої можливості. Є лежачі, нехай у них можуть бути й рідні, але зараз це люди, котрі більшою мірою надані самі собі. Для них корисніша тарілка супу, ніж гуманітарка, за якою ще треба вистояти чергу та й приготувати потім», — пояснює Юрій Підлісний.
Слід також додати, що соціальні їдальні працюють щодня без вихідних.
Безплатна тарілка супу — це не лише спроба нагодувати тих, хто сам цього зробити не в змозі, а й спосіб показати малозабезпеченим, хворим та самотнім людям, що їх не залишають у біді у складний для всієї країни час.