Патріот України й Слов'янська: пам'яті Віктора Бутка, який понад 30 років присвятив друкарській справі

Віктор Бутко був директором слов’янського “Друкарського двору”, який розміщувався в історичній будівлі з червоної цегли у центрі міста. За ці роки було видано десятки книг авторів з Донеччини, випускалась газета “Злагода”.

Віктор Іванович завжди був активним громадським діячем. За часів Президентства Віктора Януковича та керування ФСБ терористом Ігорем Гіркіним, Віктор таємно допомагав українському патріотичному руху та працівникам українських спецслужб у 2010-2013 роках, у 2014 році, друкував листівки, переховував важливих людей та документи.

Події 12 квітня 2014 року Віктор Іванович коментував так:  “Якась чума уразила місто. І чутки, що захопили міліцію”. 

У той день ввечері Віктор разом з дружиною пройшлись до місця подій. Він розповідав, якісь люди в масках бігали з пістолетами та автоматами. Віктор казав: “це був якийсь спектакль”. Після захвату будівлі міліції, терористи увірвались на роботу до Віктора Бутка. Деякий час його протримати у підвалі. На щастя, випустили.

Після визволення Слов’янська силами ЗСУ Віктор Іванович продовжував розвивати українське письменництво, видаючи книжки регіональних авторів, беручи участь у громадських акціях та мітингах. Майже усі його колеги кажуть, чоловік завжди спілкувався українською, у будь-який момент був готовий допомогти та запропонувати чаю з медом з власної пасіки.

“Потужна особистість, лідер, патріот України”, Денис Бігунов, Центр громадянського суспільства “Друкарня”

Віктор Іванович був дуже потужною особистістю, лідером, людиною з надзвичайно доброю душею, патріотом України, я б сказав, навіть, державним діячем.

Очолюючи місцеву типографію, коли мова йшла про випуск соціально значущої просвітницької друкованої продукції, він часто міг надрукувати безплатно або зі значною знижкою. Віктор Іванович був підприємцем, господарем, українцем. Він надав частину приміщення своєї друкарні для нашого центру громадянського суспільства, який так і назвали – “Друкарня”.

“Це велика втрата для усього міста”. Євгенія Калугіна, директорка Слов’янського краєзнавчого музею 

Діяльність Віктора Івановича у 2014 році була направлена на просвітництво, на формування українського суспільства у місті Слов’янськ. Всі тоді об’єдналися довкола цієї дуже важливої проблеми. Збирались на заходах, акціях, ми були там усі разом.

Віктор Іванович залишив свій слід у своїх книжках, які вони друкували. Він допомагав людям друкувати свої твори, бо у нас у місті багато тих, хто писав вірші, свої письмові роботи. Таким я знаю Віктора Івановича – завзятим українцем, народженим у Слов’янську. Мені його дуже не вистачатиме. Це людина, яка завжди підтримає, запропонує якісь ідеї.

“Таких людей не більше двадцяти на увесь Слов’янськ”. Василь Хоменко, громадський активіст

Щоб нікого не образити з місцевих активістів, таких людей не більше двадцяти на увесь Слов’янськ.

Коли мені погано, я йому телефоную, коли йому погано – він мені. Я ще й офіс у нього орендував. 

“У його кабінеті завжди було купа друзів-письменників, журналістів, видавців”. Ніка Перепелиця, Центр громадянського суспільства  “Друкарня”

Віктор Іванович був людиною слова і великим патріотом міста та України. Разом з ним я особисто провела декілька місяців плідної роботи, коли ми знімали короткий фільм про історію будівлі Друкарського двору у Слов'янську. У його кабінеті завжди було купа друзів-письменників, журналістів, видавців. Він багато кого підтримував, завжди телефонував і питав, як у кого справи.

Я пам'ятаю, як він казав, що мріяв про створення музею Друкарського двору, та не мав на це фінансових можливостей. Особисто мені дуже хотілось посприяти втіленню цього проєкту в життя. Хочеться, щоб Друкарський двір — будівля з величною 100-літньою історією жила і надалі. Сподіваюсь, що будівлі вдасться вціліти в цій кровопролитній війні й у Друкарського двору почнеться нова історія, в шану пам'яті Віктора Івановича.

“Допомагав практично у ремонті та морально медом власного виробництва”. Тім Бозе, один зі співзасновників Центру громадянського суспільства “Друкарня” 

“Запрошував обмінятись думками про те, що відбувається у місті, а також пригостити чаєм з медом власного виробництва”. Капіталіна Каплан, Центр громадянського суспільства “Друкарня” 

З Віктором Івановичем нас познайомив наш спільний знайомий активіст Михайло Нечипоренко ще у 2014-му році.

Тоді я вперше побувала у цій гарній будівлі де пізніше у 2019-му році відкрився наш центр громадянського суспільства “Друкарня”.

До нас часто приїжджали іноземці, здебільшого з Німеччини й кожному із них Віктор Іванович обов'язково гостинно проводив екскурсію будівлею "Друкарського двору" і завжди ця екскурсія була виключно українською. Нані друзі з Німеччини майже нічого не розуміли, але їм було дуже цікаво і вони були в захваті від самого Віктора Івановича Бутка.

Східний Варіант також висловлює співчуття родині Віктора Бутка та шанує памʼять справжнього патріота України

***