"Друкарні" — рік: як змінився Слов'янськ завдяки креативному простору

З вересня 2019 року в історичній будівлі в центрі Слов'янська працює «Друкарня».

Це майданчик для дискусій, неформальної освіти та реалізації різних проєктів. За рік команда «Друкарні» встигла реалізувати близько півсотні ідей. Серед них курси німецької мови, екозустрічі, 5 міжнародних і один гуманітарний проєкти.

Центр в місті відкрито за підтримки DRA — міжнародної некомерційної, неурядової та благодійної організації. Ця організація працює в соціальній сфері, а також в галузі освіти, ЗМІ та демократії, історії, екології, громадських ініціатив та інтеграції, а також цивільних прав і прав людини.

Все почалося з міжнародного волонтерського табору в Слов'янську в серпні 2019 року. Його організували Тім Бозе та Ігор Мічнік, що приїхали з Німеччини. Ідея створити такий простір вже була, але поки визначалися з містом, в якому вона втілиться.

Основна мета — об'єднати активістів східної України та інших регіонів Європи для спільної діяльності, реалізації проєктів, спілкування і співпраці.

На думку організаторів, такі міста як Слов'янськ і Краматорськ вже не в зоні конфлікту, але з великим потенціалом розвитку.

«Я сказав вже тоді — Слов'янськ, по символіці цього міста, того, що сталося. Тут в 14 році все почалося і ми думали, що це буде дуже символічно, якщо саме з цього міста тут можна будувати європейську інституцію», — згадує голова центру «Друкарня» Ігор Мічнік.

Основні напрямки роботи, а це екологія, неформальна освіта, медіа та розвиток громадянського суспільства, були обрані в ході спілкування з місцевими жителями, дискусій з активістами.

Зараз команда «Друкарні» під керівництвом Ігоря Мічніка складається з п'яти осіб: Капіталіна Пасікова займається напрямком екології, Артур Агєєв міжнародним співробітництвом, культурним та освітнім обміном. Ніка Перепелиця SMM-менеджерка, займається соціальними мережами та інформаційним супроводом. Тім Бозе координатор проєктів, зараз знаходиться в Німеччині.

«Труднощі з роботою все ще бувають. Зі звітами, проєктним менеджментом. Пов'язано з тим, що ми поки будуємося, адже року поки мало. Але головне, що ми працюємо на одній хвилі й все виходить», — говорить Ігор Мічнік.

Ще в серпні 2019 року на місці затишного офісу, де зараз проходять сотні зустрічей, конференцій і дискусій, був будмайданчик. Організатори «Друкарні» не могли уявити, що все вийде вчасно, і вони зможуть відкрити двері простору в вересні.

«За це ми дуже вдячні Віктору Бутко (директор ВАТ «Друкарський двір», в будівлі якого розташувалася «Друкарня», — ред.), Він особисто сюди дуже багато сил вклав, йому було самому цікаво щоб все вчасно вийшло», — згадує Ігор.

«Багато хто не відразу довіряє людям. Довелося частіше зустрічатися, знайомитися, і в процесі цих особистих стосунків потрібно особисто набирати довіру. Для тих, хто з Німеччини приїхав, це може бути трохи дивно, що багато партнерських організацій не тільки у справі йдуть. Від цього залежить не як до тебе організація ставиться, а особисто люди. Для мене це було дуже цікаво, мені завжди цікаво знайомитися з людьми. Результат завжди відкритий був. Тут не дивлячись на те, що можуть бути якісь спільні інтереси в цілому, якщо особисто не підійдеш, то співпрацювати не будеш. Це може якась особливість цього регіону», — ділиться Мічнік.

Цей рік був дуже насиченим для «Друкарні». Близько півсотні успішних проєктів реалізовано, сотні знайомств і зустрічей. Учасники команди не могли уявити, що братимуть участь в якомусь гуманітарному проєкті, але карантин вирішив все за них.

Разом шили та роздавали захисні маски, збирали фонд допомоги, а всі конференції та лекції перенесли в онлайн-режим.

«У нас були кошти, які ми не могли більше витрачати на міжнародні конференції в той час. Донор нам дозволив, взяв на себе багато відповідальності, не знаючи як пройде цей гуманітарний проєкт. Для мене це було дуже несподівано. Це цікаво для нашого розвитку, для нашої команди. Я працював в гуманітарній організації раніше, команди та організація в Берліні ще немає. Це цікавий досвід одного сектора, в якому можна багато чому повчитися. Попри те, що це інший напрямок, є якісь процеси, які корисні для всього сектора, для саморозвитку. І вчитися дуже цікаво», — розповідає Ігор.

Зараз до «Друкарня» приїхав волонтер зі Словаччини. Як розповідає Мічнік, з ним давно вже домовлялися про співпрацю. Це цікавий експерт, який працював в контексті Молдови та Придністров'я.

«Там він проводив діалогові проєкти, з молоддю багато працював. У нього гарні відносини зі Словацьким МЗС і у нас з берлінської точки зору великий інтерес до таких країн. До Польщі, Угорщини, Чехії», — розповідає керівник «Друкарні».

За спостереженнями Ігоря, місцеві жителі залишаються настороженими, вони не відразу довіряють, і це йому зрозуміло. Можливо, не всім подобається, чим займається «Друкарня», але її вже приймають як частину своєї спільноти. Навіть ті, хто нерегулярно приходять в центр, сприймають його як частину цього міста.

«Навіть якщо вони не всі розуміють чим ми займаємося, варто тільки поспілкуватися, і можуть народитися якісь речі й може навіть, як я сподіваюся, спільні плани, які втіляться. Навіть якщо вони насторожено ставляться, не можуть визначити що це і навіщо це треба. Люди звикають в якийсь момент, приймають це. Це маленьке місце, тут стільки хорошого сталося», — ділиться Ігор.

«За цей рік я дуже цікавий прогрес бачу в тих своїх знайомих і людей, які зустрілися. Можливо, це мені видніше як приїжджій людині, яка до цього всього ще не звикла, яка тут не виросла. Але я бачу, що за один рік тут дуже швидко все змінюється і в моєму сприйнятті. У Німеччині менше змін за 4 роки, ніж тут за рік. Я насолоджуюся цією динамікою. Вона збуджує в мені цікавість: я хочу більше знати про цей регіон, розуміти людей, розуміти людей, яким не подобається те, чим ми займаємося, чому так. Напевно це пов'язано з моєю професією. Я соціолог-політолог, мені завжди подобається аналізувати контексти суспільства, політичні процеси й це як раз допомагає нам розвивати свою роботу тут, адаптувати її до того, з чим ми стикаємося», — говорить Мічнік.

Річницю відсвяткували в тісному колі друзів «Друкарні» 3 жовтня. У день, коли 30 років тому відбулося об'єднання двох німецьких республік в єдину Федеративну Республіку Німеччина.

Теплу атмосферу і синергію команди «Друкарні» на «сімейній вечірці» було видно неозброєним оком. І це дарує впевненість, що креативний простір продовжить рости та змінювати схід України на краще.