Живе у Слов'янську, а ретушує фотографії з усього світу: поради та досвід фрілансера

Олексій Кузьмін — фрілансер зі Слов'янська. Хлопець обробляє фото і малює ілюстрації на замовлення. Закінчив Краматорський коледж технологій та дизайну за спеціальністю графічний дизайн. Ще бувши студентом, почав працювати онлайн.

«У мене були одногрупники, які працювали віддалено вже тоді. Один з них познайомив мене зі світом фрілансу. Я побачив, що корисна професійна інформація занадто розтягнута в програмах навчання навчальних закладів, і вирішив навчатися самостійно, паралельно з віддаленою роботою», — згадує Олексій.

Я вибрав одну з найбільших російськомовних платформ для фрілансерів. Досить було зареєструвати свій аккаунт, викласти портфоліо і написати інформацію про себе.

Зараз верифікація виглядає вже більш серйозно. На одній з платформ Олексій і знаходив перші замовлення. На останніх курсах вже зрозумів, що не хоче бути графічним дизайнером і почав працювати ілюстратором — малював 2D персонажів для реклами та ігор. А також дитячі ілюстрації. У 2013 році знайшов постійного замовника, який був посередником західного ринку. Так пропрацював до 2014 року.

«З одного замовника в місяць виходило приблизно 750 доларів. На той час для мене це було круто. Тільки закінчив технікум — і був в шоколаді. Але так вийшло, що у квітні 2014 року ми з ним перестали працювати. Почалася війна, я залишився без роботи, без доходу і без якихось відкладених грошей. Окупацію Слов'янська просидів в селі Харківської області та повернувся додому. Тоді пропрацював кілька місяців сторожем, але це трохи затяглося депресією, викликаною тими подіями, плюс особисте життя поламалося. Все було погано і нічого не хотілося. Півроку так просидів, а на Новий рік зрозумів, що дно цього життя розкуштував, нижче вже нікуди й пора підійматися», — розповідає Олексій.

Виникло бажання повернутися до професії. Роботою врятував друг — дав замовлення на ілюстрації кількох персонажів. Вони так нікуди й не були використані, але допомогли увійти в колію.

«Це не працює так, що ти навчився малювати й усе, береш і малюєш легко і просто. Це робота досить важка, повністю творча і не всім підходить. Захотілося зайнятися чимось більш механічним, щоб голова відпочивала. На той час я вже захоплювався обробкою фотографій, але своїх особистих. На тій же фріланс-біржі знайшов замовлення на обробку фото і вирішив взяти спробувати», — говорить він.

Почав з нескладного — вирізання об'єктів для каталогів магазинів («відсікання»). На той момент обробка одного фото для ювелірного салону коштувала близько 16 гривень. За один день Олексій обробляв 40 штук. Робота була максимально механічна, але хотілося додати творчості. Стабільного доходу не було, але було бажання цим займатися.

Паралельно Олексій почав працювати в Платформі ініціатив «Теплиця» піарником. Через рік став керівником одного з проєктів «Теплиці» — фотошколи «Warmlab». Навчався фотографувати сам і передавав знання своїм учням. За пів року проєкту курс пройшли 3 групи. З 60 учнів шестеро стали комерційними фотографами та розвиваються далі. Сам Олексій вирішив повернутися до ретуші.

Після заборони в Україні російських інтернет-сервісів працювати з колишніми фріланс-платформами стало складніше. Зароблені гроші виводилися місяцями. Багато знайомих Олексія перейшли на всесвітні біржі. Стало більше посередників, які шукають замовлення на західному ринку і віддають їх українським фрілансерам.

«Знайшов роботу на Work.ua, було тестове завдання, досить складне. Щоб його виконати, повинен був бути вже не початковий рівень ретушера. Я здав тестове завдання, почав працювати. Кожен день надсилали фотографії, оплата за рівнями складності — від 0,5 до 1,5 $. Оплата зростає не пропорційно витраченому на роботу часу. Іноді фото за 1 $ займали близько години роботи та це жахливо дратувало. Часто працював без вихідних. Були досить високі вимоги, строгі критерії, кілька ступенів перевірки обробленого матеріалу, а оплата нормальна, тільки якщо береш великі обсяги. Виходить такий своєрідний «китайський цех», — розповідає Олексій.

Зарплата виходила 8-10 тисяч гривень на місяць в залежності від замовлень. У такому режимі Льоша пропрацював до кінця року і вирішив знайти нових замовників. Зараз він отримує приблизно 70 гривень за обробку одного фото, це близько пів години роботи.

«На нашому ринку середня ціна за нескладні фотографії становить від 0,5 до 2 $ за пів години роботи. Якщо знайти більш-менш нормальні умови, то це 2,5 $ за 30-40 хвилин. Іноді трапляються фото, які ти годину робиш, а іноді — 15 хвилин. Виходить в середньому 25 $ за 8 годин роботи. Поступово почав дізнаватися ціни на ринку. Виявилося, якщо працювати безпосередньо, а не через посередника, можна отримувати вдвічі більше», — говорить Олексій.

За його словами, є ряд видів ретуші: наприклад, предметна, рекламна, б'юті, сімейна. За досить високу складність є цінники 10-15 $ за фото. Також пакетна обробка, коли на 1000 фотографій потрібно «накинути» корекцію, і великий сегмент нерекламного фото, з чим зараз працює Олексій. Це обробка індивідуальних або сімейних фотосесій, аматорських знімань. Зазвичай подібні роботи ретушери не публікують у своїх портфоліо, а намагаються наповнити портфель максимально складними та опрацьованими роботами з б'юті або фешн сфери.

Серед найпопулярніших платформ для ретушерів-фрілансерів зараз виділяють UpWork і Fiverr.

Як це відбувається?

Замовники виставляють свої замовлення, фрілансери на них відповідають. Починається листування, тестове завдання та подальша співпраця. На Fiverr потрібно заповнити свій профіль і створити свою пропозицію — що ти можеш зробити та за яку суму.

Усі фріланс-біржі працюють як соціальні мережі, діє система рейтингу. Найскладніше — це отримати перші замовлення і перші позитивні відгуки.

Основні програми, в яких працює Олексій, це Lightroom і Photoshop. Всім навичкам навчався сам.

«80% майстер-класів це 98% води. До вибору курсів і програм потрібно підходити з обережністю. Де тебе реально чогось навчать, а де ти просто викинеш гроші, в кращому випадку придбаєш мотивацію. Мені не потрібна мотивація, а потрібні реальні навички. Тут така порада: краще купувати курси, майстер-класи або індивідуальні уроки у тих людей у ​​вашій сфері, у яких круте портфоліо, історія роботи з великими брендами. Тобто, у перших людей індустрії, зі своїм унікальним стилем. Навіть якщо у нього немає ніякої навчальної програми, завжди можна написати, звернутися. У цьому сила соцмереж», — розповідає Олексій.

Зараз Олексій хоче повернутися до ілюстрації. Почати з портретів на замовлення, і надалі продавати свої власні ідеї.

Важливим для фрілансерів творчих професій є розкрутка свого бренду в соціальних мережах, таких, як Dribble, Behance, Instagram, Facebook.

"Зараз я малюю портрети в акварельній техніці на Fiverr від 25 $ і роблю ретуш будь-якої складності від 2 $ за фото. Що стосується портретів, то замовнику відправляється цифрова версія роботи, намальованої від руки. Плюсом цифрової версії є можливість вносити правки. Сам папір з малюнком я не відправляю, просто скидаю файл у великій якості», — пояснює Олексій.

Фріланс — це можливість працювати в будь-якій точці, де є інтернет. Ти не прив'язаний до місця і можеш подорожувати усім світом. Це істотний плюс. Але є і свої мінуси.

«На фрілансі немає жорстко відрегульованого графіка, ти працюєш більше, ніж на офіційній роботі, часто без вихідних. Також тобі потрібно навчитися жорсткої відповідальності перед дедлайном. Встигати здати роботу в строк — це головне правило фрілансера. Особливо на західних майданчиках, де важливий навіть час відповіді на повідомлення замовника, тому що це впливає на твій рейтинг. Чим нижче твій рейтинг, тим менше шанс отримати хороше замовлення. Чим вище рейтинг, тим більше систем заохочення. Також потрібно навчитися поєднувати фріланс і особисте життя», — каже Олексій.

Перший час потрібно звикнути розподіляти свій робочий час і звичайні домашні турботи. Нестандартизований графік може всі плюси перетворити на мінуси.

«Дистанційні роботи є різні. Дивишся на людей, які працюють в кафе, купуєш собі ноутбук і думаєш: так, буду у кафешках і коворкінгах працювати, щоб вдома не сидіти. У мене це так не працює. Щоб кудись піти треба витратити час на збір, на дорогу. У мене гострий гастрит, і потрібно через кожні дві години харчуватися, тобто, запаритися питанням їжі, і плюс поза домом я буду працювати повільніше. На виході я втрачаю у швидкості роботи. Вдома швидше і зручніше», — розповідає Олексій.

«У моєму віці вже все з сім'єю або як мінімум з партнером. Ви вже залежите один від одного. Молодші фрілансери їздять по всьому світу. Якщо достаток дозволяє, деякі їдуть до Таїланду, Балі, В'єтнаму і так далі. На зиму або взагалі на постійно. Навіть якщо ти 500 $ заробляєш, але тобі дуже хочеться, тобі туди головне приїхати, а там на життя буде вистачати, все залежить від твоїх бажань і потреб. Це така мрія кожного фрілансера. У мене така кар'єра обламалася через війну і проблеми в особистому житті. Зараз, можна сказати, починаю віддалену роботу з нуля. Напрацьовую портфоліо, цінник, замовників, аудиторію. За певний час накопичився багаж знань і зараз потрібно його реалізовувати», — говорить Олексій.

При цьому переїжджати до іншої країни або міста бажання немає. У Слов'янську є своя квартира, платити за оренду житла в тому ж Києві чи Вінниці немає сенсу — дохід істотно знизиться.

«У мене немає тяги до можливостей великого міста. Якщо потрібно, я з'їжджу до великого міста на концерт або погуляти, так цікавіше. Мені комфортно жити в невеликому місті. У мене невеликі запити. Думаю, Слов'янськ — найбільш затишний і комфортний для спокійного розміреного життя в Донецькій області. У нас дуже класний район, є озера, річки, образно гори, різний ландшафт і дуже красива природа. Навіть якщо у тебе немає ніякого транспорту, ти за пів години на електричці, велосипеді, на чому завгодно можеш дістатися до красивих місць. Це дуже круто», — розповідає Кузьмін.

Приблизний дохід ретушера становить від 300 до 1000 $. Зараз Олексій заробляє близько 400 $, без посередників ця сума б подвоїлася. Через посередника співпрацює з фотографом з Америки, також бере на обробку роботи місцевих фотографів. За його словами, в Україні ретуш не рекламного фото коштує приблизно 1 $. Від 2 $ вже починаються рекламні фотографії одягу, білизни й так далі. У сусідній Росії розцінки приблизно такі ж.

«Зараз важлива твоя медійність. Не зациклюватися на одній соціальній мережі. Правильно побудоване портфоліо плюс медійність пропорційно збільшує вартість твоєї роботи. Замовлення можна знаходити не тільки на платформах, а й в соцмережах, тематичних групах і чатах. Способів знайти замовлення безліч», — радить Олексій.

Як бачимо, незалежно від місця проживання, можна знайти можливість для дистанційної роботи. Найголовніше — реально оцінювати свої сили, постійно шукати замовлення і безперервно розвиватися.