Осінні багаття: чим дихають жителі Слов'янська

Як тільки починається осінь, територію Слов'янська затягує димовою завісою — це жителі міста спалюють у дворах і на городах опале листя і сухостій. Часто до диму домішується запах неорганічного сміття, що палає.

Протиставити цій тенденції міській владі нема чого. Намагаються це робити лише активісти.

Розмови про те, що Слов'янську потрібен свій компостний центр почалися рік тому — після того, як закрився міський полігон. Тверді побутові відходи стали вивозити в Краматорськ, а в зелених зонах, на вулицях і у дворах багатоповерхівок почали утворюватися купи хмизу.

Навесні минулого року, коли стало відомо, що краматорчани відмовилися приймати листя і сухостій, влади Слов'янська знову заговорили про те, що потрібно робити компост центр. Створили депутатську комісію і навіть об'їхали кілька місць, де, імовірно, можна побудувати об'єкт. Урешті зупинилися на земельній ділянці біля колишнього содового заводу, але тут, як і слід було припускати, проти виступили жителі мікрорайону Хімік, який розташовується в безпосередній близькості від гіпотетичного компост центру.

Розгорітися конфлікту завадила відсутність «палива», тобто подальшого розвитку ситуації. Обговоривши питання створення компост центру на кількох комісіях і з'ясувавши, що досвід будівництва такого об'єкта є тільки у Львівській та Сумській областях і доручили відділу екології зв'язатися з колегами та розпитати як це працює.

Як випливає декларацій, що тоді звучали, створювати передбачалося прибуткове комунальне виробництво, яке буде не тільки переробляти листя, суху траву, обрізки дерев, харчові відходи та подібну органіку, а й дозволить реалізовувати одержувані в результаті добрива. «Приймальна» потужність компостної станції оцінювалася в 30 тисяч тонн на рік.

У жовтні 2019 року обговорення нарешті завершилося і міський голова Слов'янська публічно озвучив наміри будувати компост центр. Проєкт такого рішення винесли на листопадову сесію, однак голосів на його підтримку в депутатському корпусі не набралося. Почасти це пояснюється тим, що станцію хотіли поставити на баланс КП «Благоустрій», яке з'явилося як альтернатива КАТП, що вивозило сміття останні десятиліття. З огляду на те, що лобісти в міській раді були в обох підприємств, можна припустити, що в глухий кут питання зайшло саме на цьому рівні.

За словами головної екологині Слов'янська Лариси Соловей, в цьому році гроші з міськбюджету на будівництво компостної станції також не виділялися, так що про її створення найближчим часом годі й говорити.

Поки депутати та чиновники ламали списи в кулуарних баталіях, троє підлітків зі Слов'янська вирішили взятися за справу самостійно і компостувати листя в земляних ямах за допомогою черв'яків.

Організувавшись в команду «Листя», хлопці заявилися на конкурс UPSHIFT від Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та отримали від уряду Японії 50 тисяч грн на реалізацію свого проєкту. Як розповів автор проєкту Андрій Киркач, задуматися про такий проєкт його змусило власне здоров'я — хлопець страждає на алергію. Але зіткнувшись з тим, що таких саме проблем зазнають його земляки, він вирішив спробувати хоча б частково розв'язати проблему.

«Наш проєкт потрібен, щоб дати людям альтернативу. Щоб зробити повітря в Слов'янську чистішим», — говорить Андрій. — «На жаль ми рідко надаємо значення тому, яку шкоду приносить здоров'ю спалювання листя. Між тим, масове спалювання листя за ступенем забруднення атмосфери можна порівняти з потужними промисловими викидами. При цьому погіршується самопочуття людей, загострюються деякі хронічні захворювання, особливо у тих, хто страждає астмою. До того ж міські органічні відходи небезпечні тим, що поки вони лежать у дороги, то накопичують в собі шкідливі елементи, наприклад вихлопні гази, плюс продукти розкладання. А коли вони потрапляють у вогонь, все накопичене знову підіймається в повітря і ми цим дихаємо».

Як розповів Андрій, паралельно з реалізацією проєкту, він і його однодумці проводили роз'яснювальну роботу з населенням.

Реагували люди по різному, згадує активіст, — одні погоджувалися з доводами та гасили вогнища, інші ж зустрічали моралі у багнети та категорично відмовлялися гасити полум'я. В останньому випадку хлопці викликали поліцію і брали участь в складанні протоколу. Після того, як кількох людей оштрафували, спалювання листя в тому мікрорайоні, де живе Андрій, припинилося.

Проблемою утилізації відходів в умовах міста займається також Капіталіна Каплан, менеджерка з питань навколишнього середовища платформи соціальних ініціатив «Друкарня». За словами активістки, в Слов'янську система утилізації органічного біоматеріалу взагалі відсутня.

«У нашому місті, як і всюди загалом, листя ніяк не використовується і його просто збирають в пластикові пакети й так відвозять на звалище і залишають. Але в цьому криється небезпека. Органіка розкладається, при цьому накопичується горючий газ, що виділяється при розкладанні. І він накопичується просто в пластиці. І це одна з поширених причин, чому на полігонах відбуваються пожежі, які дуже складно загасити.

В Європі давно вже компостують листя і більш того, роблять спеціальні центри, де виробляють той самий природний газ, який виділяється при розкладанні листя. У нас таким тільки починають займатися приватні інвестори, і те — лише на західній Україні», — ділиться своєю думкою Капіталіна.

Багатьом жителям Слов'янська ініціативи екоактивістів здаються, напевно, наївними, а небезпека, про яку вони говорять, надуманою.

Можливо, їх позиція зміниться після того, як вони дізнаються, що при згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму.

До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. У напівзотлілому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, який здатний викликати у людини ракові захворювання. Крім того, з димом у повітря вивільняються діоксини — одна з найбільш отруйних для людини речовин.

На присадибних ділянках рослини нерідко обприскують пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, який ми так рясно окроплюємо від колорадського жука.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.

При згорянні, скажімо, поліетиленового пакета, в повітря викидається до 70 різних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні.