Видобуток лікувальної грязі в Слов'янську викликав скандал: що відбувається насправді

Нещодавно користувачів соцмереж обурила публікація про те, що Гідрогеологічною станцією Слов'янського курорту видобуто і розфасовано невелику кількість лікувальної грязі. Ця публікація породила певні домисли та чутки. 

До нас у редакцію звернулося керівництво Гідрогеологічної станції, щоб прояснити свою діяльність і спростувати невірну інформацію.

Хоча і ми, і співробітники Станції впевнені, що велика частина коментарів написана людьми, які дійсно турбуються про стан Слов'янського курорту і вболівають за його не тільки збереження, а й відродження. Роз'яснення дав директор Слов'янської гідрогеологічної станції Іван Маркевич.

Бальнеологічний ресурс

Будівництво на Славкурорті санаторного комплексу зумовлено тим, що грязь озера Ріпне має лікувальні властивості. Цей ресурс є результатом складного природного процесу і неодноразово досліджувався профільними науковими інститутами, зокрема, Одеським інститутом курортології.

Вчені встановили, що на лікувальні властивості грязі впливає ступінь її мінералізації. Для підтримки оптимального рівня і загального контролю за станом грязі при оздоровниці було створено спецпідприємство — «Слов'янська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція».

Завданням підприємству ставився захист бальнеологічного ресурсу від забруднення і виснаження, та його підтримка для довготривалого використання.

«Наші озера — це потужний біокомплекс, який потрібно підтримувати для створення умов розвитку мікрофауни та флори, яка сприяє утворенню лікувальної грязі. Наприклад, потрібно підтримувати водно-сольовий баланс. Якщо, скажімо, озеро опріснюється — доливається розсіл зі спеціальних свердловин», — пояснює директор підприємства. — «І в результаті багаторічних досліджень було встановлено час розвитку грязі, яке визначило допустимі обсяги видобутку. Тобто меж, які не принесуть шкоди для екосистеми озера. Для Репного цю межу становить 3 тисячі тонн на рік».

Для мінімізації втрат в 1980-х роках було побудовано грязесховище, куди грязь після процедур поверталася на регенерацію. У цій ємності вона «досолювалася» розсолом зі свердловини та розбавлялася свіжою гряззю.

Протягом трьох-чотирьох місяців природні властивості використаного бруду відновлювалися, після чого він йшов знову у санаторії для використання в процедурах.

Період застою

За словами Івана Маркевича, останнім часом видобуток відбувався виключно з метою доповнювати запаси грязі в грязесховищах рівно на величину безповоротних втрат. Обсяги цього видобутку становили від 0,6 до 1,5 тисячі тонн на рік.

«Підприємство не працювало останні 5-6 років і це спричинило великий знос обладнання, оскільки воно було в контакті з агресивним соляним середовищем і ніким не утримувалося в належному стані. Проведений аудит засвідчив мільйонні збитки за основними засобами.

Підприємству потрібні фінанси для проведення робіт по відновленню черпальниці та катера. Запаси, які були в грязесховищі за ці роки повністю використані. Підтримки від головного підприємства — ПрАТ “Укрпрофоздоровниця” протягом місяця моєї роботи на посаді директора не надходило. Всі ремонти й супутні роботи виконують здебільшого волонтери, які, як і я, вірять в те, що Слов'янський курорт все-таки запрацює, а отже і на нашому підприємстві з'являться повноцінні робочі місця», — продовжує Маркевич.

«Зважаючи на всі ці фактори, і з огляду на те, що курорт зараз стоїть, ми вважали за можливе спробувати відновити видобуток в мінімальних кількостях для реалізації в санаторіях України. Наприклад, запит на грязь ми отримали від Бердянського курорту. Ми це розцінили більше як рекламу, для того, щоб люди просто не забули бренд лікувальних грязей Слов'янського курорту», — пояснює він.

Коментуючи рішення про відновлення видобутку, директор підприємства підкреслює, що мова йде виключно про реалізацію грязі в санаторії, оскільки її застосування в домашніх умовах може бути небезпечним для здоров'я. Нагадаємо, що при впливі на організм грязь сильно підвищує навантаження на серце, а це може призвести до небажаних наслідків.

Гучна публікація

Повідомлення, що схвилювало користувачів соцмереж, про «неймовірних обсягів продаж грязі» Іван Маркевич називає неправдивим.

«На цей час, поки техніка не відновлена, видобуток розпочато кустарним способом, як це робили сто років тому. Лопатою, ручними черпальницями та відром. Добули ми буквально кілька кілограмів грязі, більше в дослідницьких цілях», — говорить наш співрозмовник. — «На тому фото, що з'явилося в Фейсбуці, показані кілька кілограмових ємностей з гряззю, — це практично все, що було розфасовано.

Дві ємності ми відправили як зразки в “Укрпрофоздоровницю”. І ще дві відправлені в Хмельницьку область до місцевого санаторію з метою реклами».

Ніякого глобального видобутку і продажу підприємство не веде, запевняє Іван Маркевич. Втім, якщо частину бальнеологічного ресурсу все ж вийде продавати, то бюджет місцевої громади від цього тільки виграє.

Варто додати, що лікувальні грязі Слов'янського курорту мають дивовижну властивість самоочищатися і генеруватися, завдяки життєдіяльності в них бактерій і грибків, які розкладають органічні та тваринні залишки, збагачуючи лікувальні грязі газами та іншими нестійкими компонентами.

Завдяки такому складу грязі мають унікальні лікувальні властивості, справляючи  бактерицидну, антимікробну, знеболювальну дію на вогнище захворювання. Тому їх ефективно використовують в санаторному лікуванні захворювань опорно-рухових органів, кровоносної системи, сечостатевих органів, шкіри, нервової системи.

Грязі, подібні тим, що утворюються на Слов'янському курорті, також існують і на курортах Кримського міста Саки. Однак після анексії Криму в Україні залишилися лише Слов'янські грязі такої унікальної високої лікувальної якості. Відновлення розумного підконтрольного видобутку грязі життєво необхідно для сотень, якщо не тисяч людей з інвалідністю, які проходили процедури на курорті та для кого лікування Слов'янськими грязями давало мало не єдиний позитивний результат..