Протести підприємців почуті. Чи надовго?

На початку минулого тижня по всій Україні прокотилася хвиля протестів. Підприємці вимагали скасувати карантин вихідного дня та обов'язкове введення касових апаратів. Після мітингів РРО відклали ще на рік.

До всеукраїнської акції протесту приєдналися і в Слов'янську. Біля пам'ятника «Першим підприємцям 90-х» біля входу до Центрального ринку зібралося понад сто людей. Гасла на плакатах і прапори з хештегом #SaveФОП на прапорах. Все ідентично акції в столиці.

«Ми підприємці. Ми ж не стоїмо на обліку з працевлаштування, ми не просимо допомоги. У багатьох є навіть наймані робітники, яким ми платимо зарплату. Ми зараз їх звільнимо і далі що? Підемо всі ставати на біржу праці? Ми всі не витягнемо! Відповідно, якщо всі підемо і станемо на облік, то хто втрачає — пенсіонери та бюджетники. А отримати довідку для оформлення субсидії стоять 80 осіб у черзі. Чи це не розносник? А магазини, супермаркети?», — обурюється Тетяна подвійними стандартами карантину.

На її думку, несправедливо закривати ринок в самий пік його роботи — вихідні. Торгові точки знаходяться на свіжому повітрі, просто неба, що набагато безпечніше для людей під час пандемії. Водночас супермаркети продовжують свою роботу незалежно від дня тижня.

За словами підприємців, з березня місяця торгівлі практично немає. Хтось перейшов на дрібний товар, хтось зовсім закрився. Найманих працівників довелося скоротити, а доходів зовсім немає. Товар часто продають в збиток.

«Щоб заплатити податок, потрібно щось заробити. Щоб завезти новий товар, потрібно щоб на ринку були люди, а людей на ринку немає. Вони бояться вірусу як чуми. Оренда торгового місця на ринку сплачується на місяць вперед. Працював, не працював, а заплати!», — ділиться емоціями одна з протестувальників.

Олена торгує на ринку майже 20 років. Іншого доходу у неї просто немає. На думку підприємниці, введення касових апаратів погубить малий бізнес і в цілому перевагу ринків над магазинами. Повернення, знижки, торг — це те, заради чого люди звикли ходити на базари.

«Напевно, для нашої держави краще, якщо ми всі вийдемо на ринок праці. А те, що ми працюємо, це нікому не треба. Я сама собі організувала робоче місце, а тепер, якщо введуть касовий апарат, я закриюся і все. Кажуть, сам апарат коштує тисяч шість. Плюс обслуговування, документація. Так ми не витримаємо, у мене товару на 20 тисяч. Так мені простіше кинути й нічого не робити, сидіти вдома і не думати за що товар купити», — ділиться Олена.

«Ми закупили товар весняний, літній. Це все провисіло на полицях, тому що люди до нас не ходили. Ось уявіть, що таке ті 8000 гривень (виплата підприємцям від держави в період карантину — ред.). Ми втратили все, товар, який закупили — сховали. Тепер знову зимовий товар залишиться весь. На новий рік у нас знову нічого ніхто не буде брати», — скаржаться підприємці.

“Ринок це наш НКМЗ”

Поговорити з протестувальниками прийшов міський голова Вадим Лях.

«Влада вас почула», — заспокоїв він підприємців.

Як висловився мер, для Слов'янська ринок таке ж містотворче підприємство, як для сусіднього Краматорська підприємство НКМЗ і тому про нього треба дбати.

«Те, що ви захищаєте свої місця, я це підтримую, вони потребують підтримки та захисту. Я зацікавлений в тому, щоб платили більше податків. З іншого боку, я розумію, що якщо податок платити не буде кому, цей струмок просто вичерпається. Тому на сьогодні не потягне слов'янський малий і середній бізнес касові апарати. Потрібно приймати рішення на місцях», — сказав Вадим Лях.

Чому протестували та чого досягли?

З 1 січня для всіх підприємців мало запрацювати нове правило. За кожну надану послугу і товар вони повинні були видавати фіскальний чек. Акції протесту проходили неодноразово. Основні вимоги — відкласти обов'язкове використання касових апаратів і проголосувати за закони про спрощену систему оподаткування для малого та середнього бізнесу.

Податкове питання ініціювали торік ще до початку пандемії коронавірусу. Але зараз ситуація ще більше ускладнилася.

Верховна Рада України відтермінувала обов'язкове застосування касових апаратів ще на рік — до 1 січня 2022 року. «За» проголосувало 319 народних депутатів.

«Це був компроміс. Ми скасовуємо велику кількість штрафів, які найбільш бентежили підприємців і, нагадую: мораторій на перевірки до кінця карантину ніхто скасовувати не буде. Я розумію, що цей текст може не подобатися. Мені він теж не подобається, але це компроміс», — підкреслив під час свого виступу в Раді заступник голови Податкового комітету Ярослав Железняк.

Що вводить законопроєкт:

• перенесення фіскалізації ФОП 2-4 груп до 1 січня 2022;
• скасування кешбеку;
• зменшення списку ризикових видів діяльності;
• прив'язку всіх лімітів до ставки мінімальної заробітної плати, в тому числі ліміту фіскалізації.

Прийняття Верховною Радою законопроєкту позитивно оцінив голова Офісу президента Андрій Єрмак. Як написав він у своєму Facebook, в умовах пандемії важливо підтримати саме малий і середній бізнес.

«Також важливо, щоб великий бізнес не ухилявся від сплати податків, ховаючись за ФОПами. Увага фіскальних органів повинна бути прикута саме до подібних схем. А чесні невеликі підприємці повинні працювати спокійно», — вважає глава ОП.

Що чекає на підприємців далі?

У день протестів 30 листопада закінчилася дія карантину вихідного дня. Потім локдаун перенесли на січень. Міністр охорони здоров'я Максим Степанов заявив, що належного ефекту від обмежень ми не отримали: українці не дотримувалися карантину в повному обсязі.

5 грудня голова парламенту Дмитро Разумков підписав ряд законів для допомоги підприємцям під час дії карантину. Ті застраховані працівники, хто потрапив під обмежувальні заходи, отримають одноразову виплату в розмірі 8000 гривень.

Також юрособи тепер мають можливість отримати відшкодування витрат, понесених на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Сума виплати дорівнює середній сумі сплаченого ЄСВ за останні 10 місяців.

Підприємці першої групи звільняються від сплати єдиного податку на період з грудня 2020 по травень 2021 року. Також закони забороняють стягнення орендної плати за договорами оренди державного та комунального майна на час карантину.

Поки самі підприємці не вважають, що прийняті закони зможуть виправити ситуацію, що склалася і врятувати їх бізнес. І наскільки допоможе відновлення роботи у вихідні, якщо за кілька тижнів всіх нас чекають більш жорсткі обмеження?

728

Дарья Литовченко

Поділитись: