Бібліотеки під загрозою. Як Штепа та Недава вирішили "скоротити культуру" Слов'янська
І знову Слов'янськ на перших шпальтах газет і в сюжетах центральних телеканалів. На цей раз під заголовками «Штепа хоче закрити бібліотеки Слов'янська». «Східний варіант» розібрався хто і чому проти роботи міських бібліотек та яка реакція Міністерства культури.
Новообрані депутати Слов'янська «пустилися берега». Громадський бюджет скасувати, демократичні ініціативи припинити, бібліотеки закрити... Такі заяви народних обранців викликали чималий резонанс в суспільстві. Чим же не догодили бібліотеки?
Економія на людському розвитку
Скоротити роботу бібліотек, «все одно туди ніхто не ходить». Таку пропозицію озвучили депутати Слов'янської міськради під час засідання комісії з питань бюджету. Автори цієї ідеї голова обласного осередку партії «Наш край», екснардеп Олег Недава та одіозна ексмерка Слов'янська Неля Штепа.
На думку Недави, бібліотеки повинні приймати відвідувачів два дні на тиждень, тоді й бібліотекарі будуть працювати з великим задоволенням, в трьох філіях відразу. Таким чином внаслідок скорочення штату співробітників знизяться витрати з бюджету. А підозрювана в сепаратизмі Штепа навіть пообіцяла через місяць надати статистику відвідувань бібліотек з відеофіксацією.
«Ми можемо просто стати, і ви побачите, що жодна людина не заходить. А тільки виходять бібліотекарі на ринок, в магазин з сумками, туди-сюди», — запевняла вона.
Міністерство на захист
Ідея депутатів обурила міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка. Він виступив на захист слов'янських бібліотек заявивши, що ніхто не може їх закрити без дозволу міністерства. І відомство не дозволить цього зробити.
«Це не соціально-економічний розвиток міста, як заявляють ініціатори. І не економія бюджету. Це — прихований перший крок до реалізації бажання нав'язування своїх “ідеологічних наративів”. І нагадую, ліквідувати бібліотеку без узгодження з МКІП — пряме порушення “Закону про культуру”. А ідея децентралізації культури в регіонах полягає в підвищенні якісних культурних послуг на місцях, а не в їх знищенні», — написав у своєму офіційному Телеграм-каналі міністр культури.
Міністр зв'язався з місцевою владою Слов'янська і з'ясував їхню позицію. Всі засідання комісій при міськраді транслюються онлайн і скандальні заяви депутатів відразу ж стали обговорюватися в суспільстві. Міський голова відреагував так:
«Ніяких бібліотек, ніяких лікувальних установ, ні скорочення ліжко-місць, ні амбулаторій закривати не планувалася і не планується. Бюджет, який подавав міський голова на затвердження, на підставі відділів охорони здоров'я, освіти й так далі, в нього якраз закладено фінансування стовідсоткове всіх, все враховано. Завдання бюджету якраз забезпечити коштами всі комунальні установи, а вже решта грошей йде на розвиток. Тут депутати можуть їх переставляти, ділити й так далі на різні потреби, чим вони й займуться найближчим часом. Ніяких скорочень і зменшення не передбачається», — пояснив мер Слов'янська Вадим Лях.
Як розповіла начальниця відділу культури Слов'янської міськради Марина Олійник, всього в місті 7 філій бібліотек. Незабаром до цієї кількості приєднаються ще 4. Маються на увазі селища, що приєдналися до Слов'янської ОТГ. Зараз у філіях Слов'янська працюють 60 осіб. У кожній бібліотеці може бути різна кількість співробітників: від 1 до 4 залежно від розміру філії.
«Деякі думають, що робота бібліотек це просто взяв книгу і все. Але це не так. Зараз місто стало на захист і це правильно», — вважає Марина Олійник.
«Забута» бібліотека
Бібліотека, до якої ніхто не ходить. За словами Нелі Штепи, це філія №4. Вона знаходиться в найбільш густонаселеному районі міста — Лісовому, в народі «Артема». Тут проживає понад 20 000 осіб. Сама бібліотека знаходиться на першому поверсі багатоповерхового будинку.
У філії працюють 4 людини — завідувачка і три бібліотекарі. Це місце вже давно стало острівцем культури в мікрорайоні. Щоп'ятниці та щонеділі тут працює гурток Донецького обласного центру технічної творчості. Проходять майстер-класи, працює «Університет третього покоління». В районі 4 школи, 5 дитячих садків і допоміжна школа-інтернат. Всі вони постійні відвідувачі бібліотеки. Пусто тут ніколи не буває. Приміщення бібліотеки за санітарними нормами дозволяє приходити сюди шкільним групам продовженого дня.
«Ми тут книги читаємо, уроки робимо. У вільний час можемо навіть на комп'ютері погратися», — розповідає п'ятикласник Матвій.
Це сучасна бібліотека. Тут є мультимедійне обладнання, комп'ютери, великий екран і проєктор. Щоп'ятниці до початку пандемії проводився захід «Книга, прочитана екраном». Всі разом читали, дивилися та обговорювали.
Пропозицію депутатів скоротити цю філію тут сприйняли болісно.
«Вся апаратура, меблі — це все отримано за грантами. Ми всі пишемо, виграємо. Це не те що нам місто дало, ні. Ми працюємо. Прикро і гірко чути ось такі ось слова. Тут все зроблено своїми руками, не те що книги розставлені. Шукаємо весь час майстер-класи, заготовлення робимо. Це невидима праця», — розповідає бібліотекарка Наталія Євгенівна.
Напередодні всіх свят в бібліотеці проводяться дитячі майстер-класи. Масляна, Новий Рік, День святого Миколая.
«Наші школи вже звикли, що обов'язково у них майстер-клас. Зараз ми не можемо таку велику кількість дітей прийняти, тому що класи великі. Вчителі домовляються і ділять клас навпіл. Поки з однією частиною робимо майстер-клас, вчитель йде за другою в школу. Навіть так вже пішло. А так у нас вміщуються 30 осіб, всі столи зайняті. Якщо один клас запросили, то значить потрібно і для всіх провести. Ми з усіма вчителями дружимо», — додає Наталія Євгенівна.
Крім дітей серед постійних відвідувачів люди старшого покоління. Найстаршому читачеві 88 років, наймолодшому — два роки. Книги тут знайдуться для всіх. Не тільки українською, а й російською, англійською та іншими іноземними мовами.
Бібліотека тісно співпрацює з «Університетом третього покоління». Навчатися комп'ютерної грамотності бабусі та дідусі приходять вівторками та четвергами. В інші дні приходять вже ті, хто закінчив курс навчання. Старше покоління займає комп'ютери до обіду, після — діти.
«Ми вивчаємо таблиці в ворді, вчимося редагувати картинки, копіювати текст. Бабусі обмінюються електронними листами. Зараз практично ніхто не живе з батьками. Старість... А куди вони прийдуть, де вони зустрінуться? Тут психологічне розвантаження. Книги постійно читають, ми їм допоможемо, порадимо, допоможемо розібратися в побутових якихось питаннях. Їм важливо знати що про них не забули», — розповідає завідувачка бібліотеки Вікторія Пирогова.
Кожного дня сюди приходять до 100 осіб. Кількість відвідувачів залежить від декількох факторів: проведення різних заходів, зустрічей і читань. Коронавірус вплинув на плани, але не на кількість читачів. Щороку з'являється по кілька тисяч абонентів.
«Життя активне, б'є ключем. Ми не сидимо на місці. Кожен раз рухаємося. На локдауні ми не сиділи — вся бібліотека пройшла навчання. Це ж нам треба в першу чергу», — розповідає Вікторія Пирогова.
«У нас давно вже бібліотека вийшла за стіни, за своє приміщення. Замкнутою у своєму просторі вона не зможе вижити. Таке правило. І ми вже вийшли за це. Дитячим садкам понесли книжечки. Зараз в школі на перервах читання. Вчителі не можуть все обхопити. Ми взяли й побігли з книгами. Школи поруч, садки поруч. Коли приносимо діти раді несказанно. Чи то вдома книги, чи чужі, це завжди цікавіше. Вони один з одним змагаються хто більше прочитає слів, хто більше тексту. До карантину був чіткий графік. Зараз виходить ходити кожного дня, ми не можемо порушувати санітарні норми. Безпека понад усе», — говорить завідувачка.
Також бібліотекарі займаються ремонтом книг і залучають до цього дітей: вчать як правильно «лікувати» книги. Крім грантових програм, співробітники беруть участь у Всеукраїнських конкурсах. В останньому стали фіналістами серед майже трьох сотень учасників і виграли книги з автографом автора.
Про свою бібліотеку співробітники можуть розповідати вічно. Тут не тільки видають книги, тут своє культурне життя. І найголовніше — бібліотекарі прищеплюють дітям любов до читання. Анна Кучеренко, як справжня «поттероманка», оформила куточок бібліотеки в стилі Гаррі Поттера. Вирізки з газет «поттеріани» видруковані на домашньому принтері, вирізані та приклеєні вручну. Від такої фотозони в захваті як діти, так і дорослі.
Бібліотеки після деокупації Слов'янська відіграють особливу роль в житті міста. Це вже давно не просто про книги. Тут отримують нові знання, проходять тренінги, майстер-класи, зустрічі з відомими особистостями.
Наприклад, Центральна бібліотека імені Петренка це епіцентр культурного життя Слов'янська. Вона поділена на зони: «Вікно в Америку», де вивчають англійську; плетіння маскувальних сіток, комп'ютерний клуб. Це тільки те, що працює на постійній основі. І все це об'єднує суспільство в єдине ціле.