Допомогти може кожен! Як волонтери Слов'янська плетуть маскувальні сітки

 Восьмирічний досвід

Усе почалося ще вісім років тому, коли сімейна пара Геннадій та Лариса Марапульці восени 2014 вирішили хоч якось допомагати армії. Почали шити балаклави, рукавички, в'язати шкарпетки та передавати військовослужбовцям.

Згодом їхня ініціатива розвинулася до клубу «Славні дівчата», куди приходили ті, хто хотів допомагати військовим. З'явилася можливість збиратися у читальному залі Центральної бібліотеки. Тут почали плести маскувальні сітки. 

«Люди приходили регулярно. Іноді бувало більше, іноді менше. Але завжди кілька разів на тиждень ми зустрічалися тут і плели сітки. Усі ці вісім років. Колектив підібрався переважно жіночий, тому й назвалися “Славні дівчата”. За цей час найбільша кількість у нас була трохи більше двадцяти людей», — розповідає Геннадій.

Ідея з'явилася після розмов із самими ж військовими. У той час постачання армії було погане, і сітки були конче потрібні. Зараз, як каже Геннадій, забезпечення в армії набагато краще, ніж 8 років тому, але сітки все одно потрібні, і військові, як і раніше, звертаються. Адже, наскільки відомо, спеціально маскувальними сітками армія не забезпечується.

«Раніше робили одну сітку на день, а зараз дві, бо й людей більше приходить плести, та й потреба у них більша. Щодня питають сітки. Ми й плетемо, і збираємо шапки, рукавички, балаклави шиємо. Все для наших захисників», — каже одна із волонтерок Людмила Савчук.

Останнім часом колектив зменшився, але із початком відкритої агресії сюди знову пішли люди. Наразі місце, де плетуть сітки, схоже на мурашник. Чоловіки та жінки розбирають основу для сітки, розбирають тканину, ріжуть на клапті, плетуть. Кожен знаходить собі справу. 

«Спочатку у нас була одна рамка для плетіння, зараз вже три. Близько 30 людей зараз приходять. Але це лише плести. А ще окремо люди ріжуть стрічки. Багато хто приносить вже нарізані стрічки з дому. Нам залишається лише плести. Хтось займається пошуком тканини для сіток. Ще у нас триває збирання продуктів та одягу для наших захисників», — розповідає Геннадій.

Як почати плести?

Маскувальні сітки — це витратний матеріал, який потрібен військовим завжди та скрізь. Для блокпостів, бліндажів, техніки. Тому тоді, 2014-го і вирішили зосередитися саме на них.

Стандартний розмір однієї сітки — 4х8 метрів. Але бувають і спецзамовлення більшого розміру. 

Як розповідають волонтери, прикріплювати смужки тканини до основи потрібно спеціальним способом, щоб у результаті тканина поступово покрила основу. Покрито має бути не менше ніж 60 % площі основи. Як основа використовується звичайна рибальська або господарська сітка.

Тканини для маскувальних сіток купують у секонд-хендах, отримують від небайдужих людей з усієї України. Важливо щоб тканина була натуральна, неяскравих природних кольорів: коричневий, бежевий, темно-зелений, сірий. 

Якщо використовувати синтетику, вона може почати плавитися у разі займання. А яскраві кольори, відповідно, не маскуватимуть, а навпаки.

Ткань для плетения лучше нарезать на полосы длиной 20 см и шириной около 5 см. Лучше Тканину для плетіння краще нарізати на смуги довжиною 20 см і шириною близько 5 см. Краще підготувати одразу великий обсяг заготовок, щоб не відриватися від процесу плетіння. Тому виробництво маскувальної сітки й поділяють на три етапи — два підготовчі та основні.

Спочатку нарізаються смуги, для стандартної сітки може бути кілька мішків заготовки, залежно від щільності плетива. Потім сітка натягується на дерев'яну раму, кріпиться до неї. І вже після цього можна розпочинати плести.

Якщо ви хочете допомогти волонтерам у цій справі — плести, шукати тканину, нарізати смужки, ви можете зв'язатися з Геннадієм Марапульцем за телефоном 050-989-78-38.

Волонтери збираються у Центральній бібліотеці за адресою Соборна площа, 2-а.