Обіцяти — не означає побудувати: як виглядають "повітряні замки" Слов'янська

Слов'янськ стрімко розвивається, це складно не помітити. На вулицях з'являються нові магазини, будуються бізнес-центри, «заходять» відомі франшизи. Візуально місто істотно змінилося на краще. 10 років тому про таке можна було тільки мріяти. Так і робили. Але не тільки місцеві жителі, а й міська влада.

У 2008-2009 роках в статтях слов'янської газети були опубліковані ескізи проєктів міського управління архітектури. «Повітряні замки» виглядали дивовижно.

«Східний варіант» покаже якими їх малювали понад 10 років і як ці проєкти виглядають в наші дні.

"Слов'янськ Сіті" 

Новий торговий центр з такою назвою планували побудувати на зеленій зоні в центрі міста, по вулиці Поштовій, 39.

У 2008 році керівництво міста навіть звільнило місце під будівництво — перенесли дерева і клумби.

Як писали місцеві ЗМІ, рішення сесії міської ради віддати зелену зону під будівництво «Слов'янськ-Сіті» викликало широкий резонанс в суспільстві. Були спроби перешкодити майбутньому будівництву. Згідно з проєктом, загальна площа торгового комплексу 7000 кв. метрів. Триповерхова будівля займала б майже 4000 кв. метрів. На першому поверсі планувався торговий зал, на другому поверсі побутова техніка, на третьому — бутики. Крім сходів планувалося встановлення ескалатора.

Забудову ділянки на вул. Поштовій міська влада запланувала ще у 2004 році. Тоді саме цю вулицю визначили однією з «точок перспективного розвитку», де передбачалося розміщення різних містотворчих об'єктів. Продати свої земельні ділянки під забудову погодилися не всі власники приватних будинків на Поштовій, тому міська влада вирішила планувати будівництво на вільній зеленій зоні.

Зараз ця ділянка виглядає ось так. У теплу пору року на зеленому газоні проходили заняття йогою, а на міські свята тут встановлюють атракціони.

"Тіара"

Замість квіткових магазинів і кіосків на перетині вулиць Г. Батюка та Олімпійської (один з найбільш густонаселених районів міста «Лісовий») керівництво ринку планувало побудувати торгово-розважальний комплекс. У ньому повинен був бути кінозал, розрахований майже на три сотні глядачів, конференц-зал, боулінг, дитячі розважальні майданчики та навіть підземна автостоянка на 116 машин. Загальна площа комплексу — 11 тисяч 135 кв. метрів.

Зараз за кіосками ховається пустир з колись залитим фундаментом. Майданчик став притулком для соціально незахищених представників суспільства. Роботи не ведуться вже майже 10 років.

Рекламне агентство «АРС»

На вулиці Калініна, поруч з міськводоканалом, з 2008 року будувалася 3-поверхова будівля центрального офісу рекламного агентства «АРС». Загальна площа 1234 кв. м.

Планувалося, що на 1-ому поверсі розмістяться торговий зал промтоварного магазину, офісні та виробничі приміщення, на 2-ому поверсі офісні приміщення та дизайнерські студії, на 3-му — офісні приміщення і кабінети дирекції.

Це одна з небагатьох будівель, де реальність виглядає максимально схоже із заявленою картинкою.

Але об'єкт так і не був введений в експлуатацію. Будівля дотепер простоює.

У вересні 2020 року двоє дітей ледь не спалили будинок. 11-річний хлопчик підпалив пачку з картону і помістив її під обшивку будівлі. 

Пожежники вчасно загасили полум'я і вогонь не встиг поширитися всередину приміщення.

Магазин "Люкс"

Старожили міста пам'ятають, що на перехресті вулиць Банківської (на той момент Юних Комунарів) і Шевченка знаходився перший супермаркет самообслуговування під назвою «Люкс». Таким бачили архітектори розширення торгового залу.

Зараз на місці магазину знаходиться кафе самообслуговування, а в прибудованій частині будинку — офісні та торгові приміщення.

Ось як виглядало це перехрестя в 1960-і роки:

Меблевий магазин 

Один з реалізованих проєктів — меблевий магазин по вулиці Свободи, 30. Тут же зі входом з іншого боку знаходилося кафе. На сьогодні вже кілька років як не працює.

Заявлений проєкт будівлі, на яку виділили 390 кв.м землі, виглядав так:

Насправді меблевий магазин має зовсім інший вигляд:

Це тільки декілька прикладів «хотілок» міської влади, архітектурні проєкти яких вдалося знайти у відкритих джерелах. Велика частина з них все-таки реалізована.

А ось з будівництвом великих торгово-розважальних комплексів, які дали б Слов'янську сотні робочих місць, не склалося. Міська влада готова була виділити землю, але коли доходило до справи, озвучувалися суми не по кишені навіть великому бізнесу. Водночас МАФи з'являлися на вулицях міста як гриби після дощу.

Зараз, через 10 років, є надія на зміни: привабливість Слов'янська для інвестицій і поліпшення міста в цілому.