Вдома з дитиною: НЕнудно, НЕскладно. Досвід сєвєродонецької мами

Що такого примітного і незвичайного в її історії — дізнався Східний варіант.

«Граючи та займаючись з дітьми, ми робимо відразу дві важливих справи: відкриваємо нове для свого малюка і заповнюємо “прогалини” нашої внутрішньої дитини. Ну класно ж!» — ділиться з нами Олена.

Ще в дитинстві вона цікавилася хімічними процесами.

«Дуже хотілося змішати зеленку або йод з маминим тістом і подивитися що ж з цього вийде. Але ось мама мій ентузіазм не поділяла. І її можна зрозуміти. У 90-і такі інгредієнти, як і багато інших, були в дефіциті. Загалом експеримент так і не був втілений в життя. Слава Богу, часи змінилися: у нас є все необхідне для розвитку і цікавого проведення часу. З нашими дітьми ми й самі діти. Тож чому б не пустувати прямо тут і зараз? Але вже під контролем “свого ж” дорослого», — говорить Олена.

🌡 Хімічні досліди

«Ми з Тімою почали проводити безпечні хімічні досліди. Звичайно, спочатку це були найелементарніші експерименти, де беруть участь прості складові, але вони викликали у сина захват. Наприклад, реакція нейтралізації із застосуванням соди й оцту. Все шипить і піниться — дитина радіє, ну а я тим більше! Жодна хитромудра магазинна іграшка за враженнями не зрівняється з такими простим експериментом.

Потім цей же дослід зробили ще цікавішим, додавши в нього мийний засіб і забарвлену аквареллю воду. Зробили з сином попередньо з фольги та картону гори й галявину. Вийшла імітація вулкана, що “прокидається”, з піною замість лави. Стали пробувати й досліди з фізики. Прикладів маса: їх можна знайти в YouTube. Важливо — донести дитині на “його мовою” чому відбувається той чи інший процес і реакція. Тут уже все залежить від вашої фантазії», — сміється Олена.

Знайомство з методикою Монтессорі

Як і інші батьки, Олена хотіла організувати дозвілля свого малюка максимально насиченим і корисним.

«Іграшки, книги, досліди — це само собою зрозуміло, але мені стало цього мало. Дізналася про ранній розвиток за методикою Марії Монтессорі. У нашому місті є така школа. Записалися на заняття. Мене цікавили правила подачі інформації й дуже хотілося побачити інструменти розвитку на практиці. У такій школі дитина сама вибирає заняття до душі, і найцікавіше — все тут з підручних матеріалів. Коли дитина “насичується” одним заняттям, вона сам обирає будь-яке інше.

Наприклад, в школі була велика скриня зі звичайним горохом, що, приваблювало, без винятку, всіх малюків. Дитина, здавалося б, просто сидить в горосі, пересипаючи його з однієї баночки в іншу, а за фактом працює її дрібна моторика. На ручках дитини є точки, які безпосередньо пов'язані з мовними центрами мозку. І така проста гра впливає на такі складні механізми», — згадує Олена.

Сенситивні періоди розвитку: Що це таке?

Марія Монтессорі — італійська лікарка і педагогиня — говорила про періоди розвитку дитини. Це так звані «сенситивні періоди». Це періоди особливої ​​чутливості до тих стимулів довкілля, які відповідають потребам розвитку дитини. Іншими словами це «вікна можливостей». Їх легко помітити: дитина тягнеться до певних речей і занять, концентрується на них.

«В одній зі статей про педагогіку Марії Монтессорі прочитала, що кожна дитина — будівельник самої себе, і важливо, щоб вона знайшла будівельний матеріал саме у своєму оточенні. Пам'ятаючи про це, стала включати якомога більше підручних матеріалів в наші з Тімою заняття. Коли знаєш такий підхід навчання, будь-який предмет в домашньому побуті знаходить нову цінність, а в грі починає жити новим життям. Запевняю вас, жодна готова куплена іграшка не займе інтерес дитини так, як те, що можна створити разом з мамою.

Так з лотків для яєць відмінно виходять гори, які можна розфарбувати разом з дитиною, а з мочалок можна зробити їжачків. Навіть, прошу вибачення, втулки від туалетного паперу застосовні (сміється): з них можна будувати багатоповерхові гаражі для машинок. Мій чоловік дуже підтримував такий наш інтерес і зробив для сина бізіборд (ігрова дошка, яка не просто розвиває дрібну моторику, але ще і дозволяє з малого віку ознайомитися з предметами побуту, отримати навички самообслуговування — ред.). Коли діти друзів приходили до нас в гості, насамперед вони бігли до бізіборда», — пояснює Олена.

«Цікавинки» з підручних матеріалів

«Кухня стала тепер не тільки місцем для прийняття їжі, але ще і простором для розвитку. Я взяла великий тазик, насипала туди квасолю і гречку, на дно поклала маленькі машинки, дрібні іграшки. Це могли бути будь-які цікаві для малюка предмети. Завданням було — знайти їх і спочатку на дотик і визначити що це. Тімі дуже подобалася така гра. Ми стали разом з ним робити цілі сенсорні коробки та галявинки, таким чином наші «развивашки» захопили вже й простори залу», — ділиться з нами Олена.

Захопили простори Інстаграма

Олена почала ділитися своїми історіями та фотографіями з друзями в соціальних мережах.

«Ми просто показували весь процес і отримували дуже багато зворотного зв'язку, відгуків спочатку знайомих матусь і друзів. Це, звичайно, надихало. І, що здивувало і дуже порадувало особисто мене, — приєдналися і тати, а це так важливо. У дослідах брали участь цілими родинами. Ну це ж щастя для малюків! І, виявилося, я не одна така, хто у своєму дитинстві не дослідив мамині реактиви з аптечки (сміється). Але ще приємним для мене було дізнатися, що в Монтессорі школу, куди ми продовжували ходити, також внесли такі експерименти з хімії», — згадує Олена.

Ось кілька цікавих для всієї родини експериментів від Олени:

Дослід з сосновою шишкою: для найменших

Соснову розкриту шишку помістіть в миску або відерце з холодною водою. Приблизно через годину шишка закриється. А, коли дістанете її з води, і вона підсохне, то знову відкриється. Малюкові буде цікаво дізнатися, як волога впливає на лусочки шишки.

Кулька сама надувається

У надувну гумову кульку насипаємо столову ложку соди. В пластикову пляшку 0,5 л наливаємо трохи оцту. Акуратно надягаємо кульку на горлечко пляшки. Сода з кульки висипається в оцет, виділяється вуглекислий газ, який своєю чергою надуває кульку. Класний досвід для малюків будь-якого віку.

Фараонова змія

Цей дослід краще робити з дітками трохи старше, які знають всі правила роботи з вогнем.

Беремо таблетки глюконату кальцію, кладемо по периметру газової конфорки. Підпалюємо газ. Відбувається реакція. І таблетки починають рости як щупальця. Це все дуже нагадує живих змій. Такий досвід здивує всіх членів родини!