На саміті "Східного партнерства" говорили про Донбас: що Україні очікувати від Європи

Цього тижня у столиці Бельгії Брюсселі проходив саміт «Східного партнерства». В ньому беруть участь керівники держав східної Європи — Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Грузії, Республіки Молдова та України, а також Європейський Союз, як організація та країни-члени ЄС.

Саміт проходить раз на два роки. Важливо, що цьогоріч на саміті досить часто звучала тема безпеки України, протидії російській агресії та можливих санкцій від ЄС.   

«Східний варіант» протягом чотирьох днів стежив за розвитком подій у Брюсселі у режимі онлайн та зібрав найголовніше, що стосується Донбасу та російської агресії. 

Тріо країн на шляху до ЄС та згадка про безпеку

Україну на саміті «Східного партнерства представляло топкерівництво держави на чолі з президентом Володимиром Зеленським. Ще влітку цього року він доволі критично відгукувався про формат «Східного партнерства». Зеленський зазначав про «відсутність політичного наповнення та геополітичного бачення майбутнього цієї ініціативи».

Очевидно, Зеленський говорив про те, що «Східне партнерство» не наближає Україну до членства в Євросоюзі. І під час саміту він намагався витиснути максимум.

Для початку варто пояснити, що головними «героями» саміту є країни, які не є членами Євросоюзу. Серед них три країни — Азербайджан, Вірменія та Білорусь, які не розглядають свого членства в ЄС. 

Білорусь, до слова, цього року не прислала жодного представника, бойкотувавши саміт.

Це стало реакцією на те, що Європейський союз не визнав Олександра Лукашенка легітимним президентом. При цьому в подальшому ЄС розглядає можливість участі у саміті когось із білоруської опозиції, зокрема Світлани Тіхановської.  

Азербайджан та Вірменія у форматі «Східного партнерства» вирішували власні геополітичні питання. Зокрема, лідери цих країн провели першу офіційну зустріч після закінчення збройного конфлікту і домовилися «робити спільні кроки назустріч».

А ось інші три країни — Молдова, Грузія та Україна явно претендують не лише на партнерство з ЄС, а й на вступ до нього. Для цих країн головним завданням саміту було виокремитися в групу, так зване тріо, яке рухається до Європейського Союзу, і закріпити це в спільній декларації.

Зрештою Європейський Союз визнав «Тріо асоційованих партнерів». 

«Європейський Союз підтримав ініціативу Грузії, Республіки Молдова й України щодо розширення співпраці з ЄС. Було взято до уваги посилену координацію між ними стосовно імплементації Угод про асоціацію та поглиблену й всеохопну зону вільної торгівлі, а також співпрацю в рамках «Східного партнерства», — йдеться в декларації саміту.

Другий пункт Зеленського про питання безпеки також знайшов відображення в декларації. Однак, його навряд чи можна назвати чітким: 

«Учасники глибоко стурбовані постійною дестабілізацією та порушенням принципів міжнародного права в багатьох частинах регіону Східного партнерства, що становить загрозу для миру, безпеки й стабільності». 

Російська агресія та можливі санкції

Сильніші заяви щодо російської агресії звучали на пресконференції по закінченню саміту. Голова Європейської Ради Шарль Мішель зазначив, що можлива ескалація з боку Росії та скупчення військ біля українських кордонів розглядалися на саміті.  

Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн також говорила про «стурбованість тим, що Путін стягує війська до українського кордону». 

«Ми закликали президента РФ Володимира Путіна стримуватися від будь-яких подальших агресивних дій. Ми підтримуємо Україну, підтримуємо її територіальну недоторканність, і не має бути сумнівів, що ЄС твердо відповість на будь-яку агресію на території України», — зазначила Урсула фон дер Ляєн.

Вона також згадала, що останнім часом підвищився рівень дезінформації про «Східне партнерство» та Європейський Союз в цілому.

Однак, коли Президентку Єврокомісії запитали про можливість введення проти РФ так званих превентивних санкцій, вона лише повторила позицію про готовність ЄС ввести санкції по факту ескалації.

«Ми знаємо, що ситуація стає складнішою. Ми підготувались. Якщо буде наступний етап агресії, ми зможемо відреагувати. Санкції Європейського Союзу проти Російської федерації вже введені, і ми готові ввести додаткові санкції в усі можливі сфери. Наш меседж доволі чіткий», — сказала Урсула фон дер Ляєн.

Натомість президент Володимир Зеленський зазначив, що ЄС розглядає п'ять шляхів реакції на ймовірну ескалацію. 

«Ми сказали, що в нашої держави немає п’яти реакцій, у нас буде тільки одна реакція, і ми її продемонстрували у 2014 році, коли захищали свою територію зі зброєю в руках. Але ми ще раз наголошуємо, що ми саме за мирне врегулювання війни на сході нашої держави», — зазначив Володимир Зеленський.

Російська дезінформація і як з нею боротися

Починаючи з січня цього року представники ЄС помітили певну зміну в риториці російської сторони щодо України. Про це під час зустрічі з українськими журналістами зазначив представник оперативної робочої групи зі стратегічних комунікацій ЄС Мірча Нанка.

За його словами, росіяни просувають наративи про те, що Україна та її західні партнери не можуть захистити себе, і таким чином намагаються деморалізувати українське суспільство та зірвати партнерство України з Європейським Союзом.  

Як зазначив Мірча Нанка, поширеним є також наратив про те, що Україна сама намагається ініціювати вторгнення. Таким чином РФ намагається пояснити свою агресію самозахистом.

Крім усього іншого, зростання кількості скептиків вакцинації також впливає на загальні процеси в сфері безпеки суспільства — переконаний Мірча Нанка.  

«Ця дезінформація спрямована, щоб підривати довіру до наукових досліджень і пропагувати думку, що вакцини, розроблені країнами заходу, є небезпечними, а використання таких вакцин може призвести до знищення цілих міст і територій», — зазначив Мірча Нанка.

Він пояснив, що це потрібно Росії, аби спустошувати інформаційний ресурс країн.  

Завдання ЄС, за словами Нанки, полягає в тому, щоб підсилити опір російській дезінформації на всіх рівнях. Зокрема, Європейський Союз готовий проводити заходи з підвищення медіаграмотності людей в Україні. Раніше ЄС навчав представників МЗС протидіяти пропаганді.  

При цьому ЄС очікує, що українська влада також докладатиме зусиль до підвищення рівня медіаграмотності людей.

"Звісно, ми можемо проводити заходи для певних груп суспільства, але мені здається, що це має бути завданням ваших державних органів — налагодити комплексну роботу над протидією дезінформації", — сказав Мірча Нанка. 

Насамкінець він додав, що ЄС бачить націленість України на європейський курс.  Він закріплений на конституційному рівні, а тому розірвати  стосунки України та ЄС досить складно. А спільне завдання для них полягає в тому, щоб підсилити опір російській дезінформації на всіх рівнях.