"Традиції українського сходу знищували": як розмовний клуб із Краматорська спростовує російські фейки

“Серце гріє відчуття, що ти можеш допомогти”

Ідея заснувати “Файно” виникла ще у 2013 році у краматорчанина Станіслава Черногор. Чоловік прагнув створити проєкт пов'язаний з історією України. Тому почав проводити освітні заходи в Центральній бібліотеці Краматорська. Проте робота “Файно” була призупинена.

У 2015 році робота клубу знову відновилася під керівництвом Оксани Муравльової. Оксана родом з Алчевська, де жила та навчалася до 17 років. Пізніше вона жила в Ясинуватій, працювала викладачем української мови. Однак після початку війни, яку розв'язала росія у 2014 році, була змушена залишити Ясинувату.

“Покинувши Ясинувату через початок війни, я опинилася у Краматорську. І дуже хотіла навчати людей солов'їної мови та розповідати про українські традиції. Станіслав запропонував мені попрацювати над “Файно”. Також мені надійшла пропозиція громадської діячки Розлуцької Анастасії відкрити безкоштовні курси української мови. А я викладачка солов’їної на пенсії, тому могла за це взятися. І так у 2015 році почалася лагідна українізація з елементами вишивки від “Файно””, — пригадала початок відновлення роботи розмовного клубу Оксана.

Спочатку розмовний клуб мав два основні напрямки роботи: практика української мови та вивчення традиційної вишивки.

Зі слів очільниці організації, вони знайшли полотно й можливість закупити нитки синього, жовтого, чорного та червоного кольорів. Охочі збиралися разом та вишивати патріотичні візерунки. Ця вишивка мала оберегове значення й дарувалася військовослужбовцям.

Протягом року жінки відшили 400 метрів рушникового полотна. Оксана пригадала, що захисники дякували за обереги та носили їх біля серця. Навіть був випадок, коли ворожий снаряд потрапив у машину, але всі хлопці залишилися живими. Військові розповідали, що ніби їх ці обереги врятували. 

“Не знаю, наскільки це правда, але серце гріє відчуття, що ти можеш допомогти”, — поділилася Оксана.

Спочатку долучалися до розмовного клубу переселенки із Донецька та Горлівки. Але згодом почали долучатися й містяни. 

Розмовний клуб почав проводити майстеркласи із малювання, відвідувати різноманітні ярмарки та фестивалі. Про дільність “Файно” дізналася більша кількість людей, й відповідно групи на курсах з української мови вже налічували близько 30 охочих. 

Оксана пригадала три фестивалі малюнка, які проводилися клубом до урочистих дат: День Незалежності України, День міста та День матері.  Спочатку діти малювали патріотичні зображення на папері, а потім разом із батьками переносили на паркан фільтрувальної станції у Краматорську. Обласна рада закупила фарбу та сприяла проведенню цих акцій. Згодом професіональні художники розмалювали іншу частину паркану.

У 2017 році письменниця Леся Воронюк запропонувала “Файно” показати фільм “Спадок нації”. Розмовний клуб провів декілька кіновечорів в школах Краматорська. 

“Якщо придивитися, то в кінці фільму дитина має народитися у вишиванці. І Леся запропонувала нам дві дитячі вишиті сорочки із фільму подарувати дітям із пологового будинку. Але ми не могли принести тільки дві, тому самостійно вишили ще 30. Нам відгукнулася ця ідея, і вже наступного року ми вишили 50 сорочок. Потім нам почала допомагати адміністрація міста Краматорська та різні громадські організації. Ми доклали до сорочки інші подарунки: метелик, маска захисна для мам під час пандемії, в’язані речі. Цього року була можливість додати спідниці, штани. З 2017 року до сьогодні ми відшили 1236 дитячих сорочок. Це перетворилося у проєкт “Народжені у вишиванці”. Вдалося залучити  32 міста в України”, — розповіла Оксана.

Очільниця “Файно” наголосила, що всі проєкти та майстеркласи вони роблять на об'єднанні мешканців України. Важливо, щоб до проєктів долучалися люди із різних регіонів України та відчували єднання.

З метою об'єднання виникла ідея зробити карту України із вишивкою. Її для “Файно” розробили Дмитро та Наталя Поколенки із Костянтинівки. З історією виробництва “WoodLike” можна ознайомитися на сайті Східного Варіанту. Дерев’яну карту вишивали місцеві жінки, чоловіки та діти. Наразі вона знаходиться в Краматорську.

Після початку повномасштабного вторгнення Оксана Муравльова разом із дітьми залишила Краматорськ та знайшла прихисток у Бережанах, що на Тернопільщині. Жінка не перестала працювати над “Файно” та продовжила проєктом “Народжені у вишиванках — непереможні”.

Також створила декілька великих акцій об'єднання. Це була мапа України із калиною та мотанками, а також найбільша мапа формату 2 на 3 метри. Для неї кожна мотанка приїхала із різних регіонів України. До акції долучилося 58 майстринь з усієї України. Вони виробили 165 мотанок. Оксана разом із 8 консультантами обирала ті, що додати до мапи.  Було обрано 72 мотанки. На День Незалежності цю мапу презентували, й вона увійшла в книгу рекордів України. 

Наразі мапа мандрує Україною. Вона вже побувала у Броварах, Галичі та має їхати в Чернігів. Оксана підкреслила, що після перемоги планує представити мапу в деокупованому Донецьку.

“Наразі ми знайомимося із Тернопільщиною. Ділимося досвідом зі сходу України. Проводимо майстеркласи та розповідаємо про інформаційну безпеку. Багато працюємо із російськими фейками. Говоримо правду про українські традиції та історію”, — розповіла очільниця “Файно”.

Сьогодні розмовний клуб працює одразу із багатьма напрямками роботи: лекції з історії та традицій, майстеркласи на об’єднання, виготовлення коциків та сіток для військових.

“Фальсифікувати історію росіяни почали ще за часів Петра I”

Оксана розповіла, що майже за 10 років роботи  “Файно” зустрічала багато російських фейків. Особливо пропагандисти люблять маніпулювати історією сходу України. Два найбільш поширені фейки це: “Донбасс исконно русская территория” та “Украинского языка никогда не было на Донбассе и не будет”. 

“Це сьогодні ми кажемо фейк, але ж фальсифікувати історію росіяни почали ще за часів Петра I. Тоді навіть не було російської абетки, тому вони переробили українську. Вони все крадуть й розповідають, що воно “исконно русское””, — пояснила керівниця “Файно”.

Оксана навела цікавий приклад про мотанки. Вони бувають і українські, й російські. Різниця в одязі ляльки. Якщо вона в сарафані, то це російська мотанка. А якщо підперезана фартушком, окрема блузка та спідниця, то це вже українська мотанка. Проте в російських джерелах не зазначають, що першими виникли українські мотанки. 

“Можна також пригадати вишивку зі Слобожанщини. Вони її також присвоїли, й схожі техніки дійшли аж до Смоленщини та Курщини. Але ж ці орнаменти із Харківської, Донецької, Луганської та Дніпровської областей. І знову ж таки, заяви про те, що це “исконно русская вышивка”” — розповіла вона. 

Зі слів Оксани, вона бачила підручники так званого “днр”. На окупованих територіях дітей заставляють вивчати предмет схожий на той, що викладають в українських школах “Пізнай світ”. І в цих підручниках зазначають, що вишивка та мотанка — це російські традиції й цінності.  

“Це все фейки та маніпуляції! Вони присвоюють собі найкраще з інших культур”, — підкреслила очільниця розмовного клубу.

Оксана пояснила, що російські фейки небезпечні тим, що люди, які не цікавляться історією, можуть в них легко повірити: 

“Люди, які знають історію України ніколи не повірять у російські маніпуляції. Схід України має глибоку історію, але дуже багато знищувалося та замовчувалося роками. Наприклад, я їздила на історичну експедицію Донеччиною. Відвідала Званівку, Нью-Йорк, Прелесне та інші селища. Також була на фольклорній практиці у Стародубівці. У нас багато автентичних пісень українською мовою”.

Оксана резюмувала, що російська пропаганда сильно впливає на сприйняття української історії. Тому розмовний клуб “Файно” активно проводить освітні події. Розповідають правду про традиції рідного краю, щоб українці та українки могли розпізнати фейки.

Східний Варіант також працює над спростуванням російських фейків в проєкті “Антифейк”. Читайте статі проєкту, щоб краще розпізнавати маніпуляції та протистояти їм.

***