Екстернат, "дистанційка" і навіть уроки підприємництва: як відбувається реінтеграція школярів
Серед українських школярів, які першого вересня почали новий навчальний рік, є категорії дітей, навчання для яких проходить складніше, ніж для інших. Мова про школярів з окупованих Росією територій, а також з населених пунктів, наближених до контактної лінії. «Східний варіант» з'ясовував, які умови для реінтеграції таких школярів надає Україна та зібрав корисні поради та контакти.
Перше вересня вже відшуміло в соціальних мережах та інформаційному просторі, а тому саме час поговорити про суть шкільного навчання в Луганській та Донецькій областях.
Учні шкіл з окупованих територій мають право здобувати українську освіту в школах з підконтрольної Україні території. Для цього існує кілька варіантів навчання: екстерн та дистанційне. І якщо про механізми вступу до вищих навчальних закладів дітей з ОРДЛО говорять багато, то про механізми навчання в українських школах інформації менше.
Виправляємо цю ситуацію. А крім цього ще розкажемо, які нові та сучасні навчальні програми запускаються в школах поблизу контактної лінії, та як ці програми допомагають дітям в їхній реінтеграції.
Дистанційне навчання — головний інструмент для школярів з ОРДЛО
Діти з окупованих територій мають можливості вступати до українських ВНЗ, не складаючи ЗНО, а користуючись навчальними центрами «Донбас-Україна». Однак, цьогорічні одинадцятикласники з окупованих територій на початок окупації закінчували третій клас.
Більшість свого навчання в школі вони провели без доступу до українських програм — не вчили українську мову, літературу та історію, а відтак в університетах їм буде складніше. І щоб хоч якось виправити ситуацію, Україна пропонує таким дітям навчатися в українських школах дистанційно.
Що потрібно знати про таке навчання?
По-перше, для дітей в окупації це можливість додатково вчити предмети за українською програмою, ходячи до школи на окупованій території. Навчання проходить онлайн в скайпі. Час дня для дистанційного навчання дитина обирає самостійно. Наприклад, якщо вона ходить до школи в першій половині дня, то навчатися дистанційно може в другій половині. І навпаки.
По-друге, дистанційне навчання — це не самостійне освоєння предметів, а навчання з вчителем. Так, потрібно робити домашні роботи, проходити точки контролю — самостійні та контрольні роботи, а також складати іспити. Зокрема, державну підсумкову атестацію після дев'ятого класу та ЗНО після 11-го. При цьому ДПА можна складати дистанційно, а ЗНО — особисто.
Тут важливий момент. Діти з ОРДЛО залишають за собою право вступати та без складання ЗНО. Це стосується ситуацій, коли російські бойовики не пропускають абітурієнтів для складання іспитів.
«В таких ситуаціях не потрібно опускати руки. Оскільки, є додаткова сесія ЗНО. А також ці діти можуть вступати через освітні центри без ЗНО», — зазначила керівниця фонду «Відкрита політика» Ірина Жданова.
По-третє, потрапити на дистанційне навчання можна лише в першому півріччі, тобто до Нового року. Зробити це в другому семестрі не можна.
Що потрібно для переходу на «дистанційку»?
В першу чергу обрати школу. Можливість дистанційного навчання є не в кожній школі. (Перелік шкіл, де така опція передбачена, ви знайдете в кінці статті).
Далі потрібно написати заяву та відправити її скан разом з іншими документами на електронну адресу школи. Після цього очікувати відповіді від адміністрації школи.
У державних школах дистанційне навчання безкоштовне. Перейти на нього можуть не тільки діти з окупованих територій, а й діти з населених пунктів, наближених до контактної лінії.
Чим екстернат відрізняється від «дистанційки»?
На відміну від дистанційного навчання, діти, які вчаться на екстернаті, не мають безпосереднього спілкування із вчителями, а освоюють матеріал самостійно. При цьому до них залишається вимога складання річного оцінювання.
Діти отримують електронні підручники, самі обирають час для свого навчання за ними, і освоюють програму.
Процедура потрапляння на екстернат до української школи така ж сама, як і в дистанційній освіті. Однак, перелік шкіл, які дають можливість вчитися на екстернаті, інший.
Ще одна відмінність від дистанційної освіти полягає в тому, що написати заяву і відправити документи на екстернат можна будь-коли протягом року.
Однак, Ірина Жданова радить дітям з окупованих територій обирати дистанційне навчання.
«Зараз іде восьмий рік окупації, і ми розуміємо, що дітям складно освоїти матеріал українською мовою. При цьому вчителі можуть підтримати, змотивувати до навчання, пояснити те, що незрозуміло. А на екстернаті це доведеться робити батькам. Тому краще обирати дистанційку, а екстернат лише на крайній випадок, коли рішення приймається вже в другому півріччі, і щоб не втрачати рік, діти переходять на екстернат», — зазначила Ірина Жданова.
За її словами, чіткої статистики щодо кількості дітей, які навчаються на дистанційному навчанні та екстернаті, немає. Однак, в минулі роки їх кількість становила близько трьох тисяч.
Які онлайн-курси допоможуть скласти ЗНО
Як вже зазначалося вище, діти, які вчаться на екстернаті та дистанційно, повинні складати ЗНО. Для якіснішої підготовки до нього існує кілька онлайн можливостей. Розповімо про три основні.
Перша — це сайт «Доступна освіта». Там завантажені уроки з української мови, української літератури, історії України та математики. А також працює тестова версія вебтренажера, де після освоєння теорії можна відпрацювати навички на текстах.
Отримати доступ до матеріалів «Доступної освіти» можуть всі, хто бажає. Це безкоштовно і не потребує реєстрації.
Друга можливість — курси на платформі «Prometheus». Там можна підтягнути математику, історію України, українську мову та літературу. До слова, викладачкою одного з курсів, а саме історії України, є вчителька з Мар'їнки Тетяна Філіпенко.
Курси на «Prometheus» безкоштовні, однак потребують реєстрації.
Третя можливість для самостійного навчання — уроки на Youtube—каналі наукового ліцею імені Чурюмова. Там викладені лекції з математики, історії України та української мови.
Шкільне соціальне підприємництво — новий курс для дітей на сході
Не так давно в українських шкіл з’явилася можливість запроваджувати новий нестандартний урок для своїх учнів — шкільне соціальне підприємництво. Це факультатив, під час якого діти з різних класів об’єднуються в команду і після вивчення теорії створюють свою шкільну фірму.
У процесі своєї роботи школярі ділять ролі та починають виготовляти продукт. За допомогою школи та партнерських організацій цей продукт реалізовують, а виручені кошти використовують для певної соціальної цілі. Іншими словами, розв’язують певну проблему свого міста чи села.
На Луганщині та Донеччині уже є приклади таких шкільних фірм.
Одинадцятикласник Кирило Пелецький з міста Гірське Луганської області — директор фірми Wood&Kids.ua, що виготовляє дерев’яні іграшки. Кирило розповідає, що шкільна фірма запрацювала наприкінці минулого навчального року. Дітям запропонували спробувати свої сили в соціальному підприємництві. Вони пройшли теоретичний курс, та визначилися із соціальною ціллю — озеленити місто. Для цього планують закупляти та висаджувати дерева.
У команді крім директора також є художник, фінансист, технолог та піарник. У каталозі фірми розвиваючі іграшки, а також іграшки, які нагадують елементи популярних комп'ютерних ігор. Наприклад, керамбіт із комп'ютерної гри CS GO.
Фірма також виготовляє іграшки та на замовлення, яких немає у каталозі.
Вирізають іграшки на лазерно-гравірувальному верстаті. Весь процес супроводжує куратор — вчитель інформатики та праці. Своїм соціальним підприємством діти займаються двічі на тиждень — 2 години.
Як зазначив Кирило, перший матеріал для продукції фірми, а саме фанеру, надало підприємство, що виготовляє годинники з дерева. Воно є партнером гімназії.
За словами тренерки з соціального підприємництва Аліни Бочарнікової, яка працює з Wood&Kids.ua, діти серйозно ставляться до завдань та вболівають за результат — по декілька разів можуть переробити деталь, аби було як на картинці.
«Кожен у фірмі займається тим, у чому він найсильніший. Директор — веде переговори і комунікації з партнерами, конструктор (він ще й по сумісництву обожнює літаки і після школи відвідує гурток авіамоделювання) сам проєктує у спеціальній програмі макети іграшок, художниця — створює унікальні узори, учень-фінансист мріє в майбутньому стати фінансовим спеціалістом і прискіпливо веде облік матеріалів та фінансів», — розповіла Аліна.
Завдання дорослих, за її словами, організувати простір, де діти можуть реалізувати себе. Вчитель-куратор координує виробництво, допомагає та слідкує за технікою безпеки в кабінеті праці. З продажем та документообігом учням допомагає молодіжна організація Help Young Foundation. Ідеї іграшок, їх дизайн, рекламні кампанії, створення контенту — це зона відповідальності учнів.
Вже цієї осені діти планують висадити першу партію дерев. Наступна запланована на весну.
«Ми розуміємо, що фанера, яку ми використовуємо для виробництва, теж виготовляється з дерева, хоч там його і незначна кількість. Тому ми хочемо висаджувати більше, ніж ми використовуємо для нашої продукції. До того ж у нашому місті вирубують багато дерев, щоб робити дороги. І це актуальна проблема зараз», — наголосив Кирило.
Він додав, що після того, як закінчить школу, підприємством будуть займатися діти з молодших класів.
Чим займаються інші шкільні фірми на Луганщині та Донеччині
Навчальна програма факультативу з соціального підприємництва для учнів 8-11 класів стартувала лише торік. Заклади загальної освіти, за потреби, можуть додати цей курс у розклад уроків, але не зобов'язані звітувати про це. А тому офіційної статистики, скільки таких учнівських фірм розпочало роботу, немає.
Та за словами тренерки Аліни Бочарнікової, саме у Луганській та Донецькій областях виникли перші відомі на всю Україну соціальні шкільні підприємства. Аліна розповідає про деякі з них.
📌 Шкільна фірма «МАЙ_fox», Лисичанськ
Підприємство створили за ініціативи 12 школярів, які пройшли позашкільне тренінгове навчання з соціального підприємництва. Школярі займаються переробкою уживаних речей (одягу) і використовують тканину повторно. Учні шиють пуфи, екоторбинки, пенали й іграшки зі старих джинсів.
Хіт продажів — трендові поясні сумки «Druzhбанки». Замовлення виготовляють індивідуально з урахуванням смаків клієнта. Таким чином команда учнів хоче підвищити екосвідомість мешканців міста і вирішити проблему надмірного споживання речей та їх утилізації
Команда навіть зробила перший прототип власного сайту.
📌 Вакуваті, Краматорськ
Одна з найстарших шкільних фірм країни. Учні налагодили текстильне виробництво екосумок. Для виробництва також використовують тканину з одягу, що вже не використовується. Отримані кошти учні інвестують в підтримку шкільних ініціатив та оновлення устаткування в школі. Учні кинули виклик пластиковим пакетикам.
За словами Аліни Бочарнікової, соціальні проблеми можуть пригнічувати і демотивувати, а можуть навпаки мобілізувати і об'єднати ресурси навколо важливої ідеї.
«Немає кому подбати про безпритульних тварин — можна створити ветеринарну клініку, що лікує домашніх тварин і спрямовує прибутки на фінансування притулку для тварин. Є незрячі люди без роботи — запускаємо колл-центр, де вони можуть працювати на рівні з іншими. Не подобаються пластикові пляшки під ногами — відкриваємо сортувальну станцію та формуємо нову норму поведінки. Соціальних проблем вистачає, країні потрібні соціальні підприємці, люди, які готові очолювати зміни і соціальний бізнес. Тому важливо ще в школі готувати активну молодь, яка вміє планувати доходи і витрати, продумувати виробництво і впроваджувати зміни аби жити у місті, яке подобається», — наголосила Аліна Бочарнікова.
Корисні поради та контакти
Насамкінець, даємо кілька ресурсів та контактів, які можуть згодитися школярам зі сходу та їх батькам.
Для тих, хто планує обрати дистанційну освіту, корисним буде перелік шкіл, які надають таку можливість: Донецька область, Луганська область.
Також існує перелік шкіл, де можна вчитися на екстернаті: Донецька область, Луганська область.
Однак, актуальний перелік шкіл краще уточнювати в обласних департаментах освіти і науки:
Луганська область: +38 (06452) 5-48-73
Донецька область: +38 (095) 314-15-75; +38 (067) 116-44-54.
Для батьків існує спеціальна інструкція щодо дистанційного навчання дітей.
Схожа інструкція є і для самих школярів.
Також кілька плюшок для тих, хто зацікавився шкільним соціальним підприємництвом:
ТУТ можна знайти посібник, ТУТ — навчальний онлайн курс, ТУТ — ще один навчальний курс, а також два відео-уроки (перший і другий).
***
Проєкт реалізується онлайн-виданням "Східний Варіант" за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.