Куди крокує реінтеграція: найголовніші зміни, на які чекають жителі Луганщини та Донеччини

«Східний варіант» протягом 8-ми місяців у рамках спецпроєкту «Реінтеграція» публікував матеріали про різні сфери життя, пов’язані з реінтеграцією окупованих територій Луганщини та Донеччини.

У цьому матеріалі ми підіб'ємо проміжні підсумки за цей період. Проаналізуємо основні зміни, які сталися протягом цього року для мешканців з Луганщини та Донеччини, а також розберемося, над чим продовжує працювати українська влада в контексті реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Чого чекати звільненим з полону

У серпні ми розповідали історію двох колишніх заручників, яких незаконно утримували в неволі проросійські бойовики. Вони, зокрема, говорили про відсутність психологічної реабілітації для людей, звільнених з полону. Чи є в цьому питанні промінчики надії?

Дійсно, про психологічну реабілітацію говорять довго і поки без особливих успіхів. Нині таку реабілітацію держава пропонує лише у перший місяць після звільнення. Тоді як фахівці наголошують: людям потрібна допомога на довгій дистанції. 

Вже кілька років в українському парламенті лежить законопроєкт, який визначає соціальні гарантії для людей, що пережили незаконне ув'язнення. Депутати вже навіть проголосували за цей закон в першому читанні, але потім склад парламенту змінився і про проєкт забули. 

Цього року його перереєстрували. Тож є привід розповісти, що пропонують депутати для звільнених з незаконного ув'язнення. 

• У законопроєкті прописана безплатна медична та психологічна допомога звільненим з полону. Однак, прописано це не ідеально, на думку постраждалих. Оскільки порядок надання такої допомоги, згідно з проєктом, визначає Кабмін. Отже, чи буде це довготривала і стабільна допомога, наразі невідомо.

• Законопроєкт також передбачає обов’язкове забезпечення житлом людей, які повернулися з ув'язнення. Там ще міститься примітка: житло має бути придатним для проживання. А ось на самих людей покладається обов’язок платити за комунальні послуги.

• Грошові компенсації депутати пропонують нараховувати залежно від тривалості перебування людини в полоні. Відтак, за кожен місяць перебування в місцях незаконного позбавлення волі пропонують нараховувати одну мінімальну заробітну плату.

• Також в законопроєкті передбачають виплату компенсацій родичам, якщо заручник помер у полоні. Порядок виплат і суму має визначати Кабмін.

Варто зазначити, що родичі полонених продовжують наполягати на необхідності законів про незаконно ув'язнених на окупованій території та безвісти зниклих. Напередодні Дня захисників та захисниць вони оголосили про безстрокову акцію з вимогою до влади прийняти закони. 

Тож, що очікуємо:

• ухвалений депутатами закон про соціальні гарантії для звільнених з незаконного ув'язнення;
• прописані в ньому медичну та психологічну допомогу на тривалий період;
• зафіксоване право на безплатне тимчасове житло після звільнення.

Чим можна користуватися поки:

• БФ «Восток SOS» надає психосоціальну допомогу людям, які постраждали від конфлікту;
• «Ла Страда—Україна» забезпечує надання безплатних правових, психологічних та інформаційних консультацій для постраждалих.
• «Блакитний птах» надає правову і психологічну допомогу родинам людей, яких незаконно ув’язнили на окупованій території.

Штрафи за в’їзд через Росію стали  незаконними, але все одно продовжуються

Український парламент ухвалив закон, яким скасував штрафи для людей з ОРДЛО, що їдуть на підконтрольну Україні територію через Російську Федерацію. Однак, прикордонники продовжують складати подібні протоколи. 

Уже навіть сформувалася судова практика, яка говорить, що ці штрафи незаконні. Протоколи визнають недійсними, а самі штрафи скасовують. Однак, не кожен наважується оскаржити рішення в суді, або відстояти його в апеляційній інстанції.

Своєю чергою прикордонники звітують, що штрафують «лише» 4% тих, хто перетинає кордон з Росією. Мовляв, кількість мінімальна. 

Та в парламенті кажуть: штрафів має не бути взагалі. Це прописано в прийнятому ним законі.  

Що очікуємо:

• Виконання прикордонниками нового закону та повне припинення штрафів.

Чим можна користуватися поки:

• Знати чітко про своє право на в’їзд на підконтрольну Україні територію без документального підтвердження гуманітарних підстав для в’їзду;
• В разі складення протоколу та штрафу, звернутися до правозахисників, які допоможуть скласти позов до суду та оскаржити штраф.

Житлові програми для ВПО. Що з ними буде в наступному році?

В Україні існує кілька цікавих і перспективних житлових програм для ВПО. Детальний гайд знайдете в одному з матеріалів «Східного варіанту».

Однак, цього року практично нікому з вимушених переселенців не вдалося повною мірою скористатися ними, бо банально немає грошей. Чи будуть же вони в наступному році?

Вже зовсім скоро парламент прийматиме головний кошторис країни на наступний рік. І дуже важливо, аби фінансування житлових програм для ВПО потрапило до його проєкту. 

Для цього профільний комітет Верховної Ради звернувся до бюджетної комісії та попросив знайти 100 млн грн. Відповіді поки що немає. 

Зазначимо, що єдиною діючою житловою програмою для ВПО нині є програма від німецького банку, в рамках якої переселенцям дають пільгові кредити під 3%. Переможців визначають окремими рандомними розіграшами по 100 людей кожного разу. Програма в самому розпалі, однак 25,5 млн євро, передбачені програмою, вистачить ще максимум на кілька розіграшів. 

Як зазначила у коментарі «Східному варіанту» переселенка Олена Вишнякова, вона подалася на німецьку програму, бо не вірить в державні. Однак, поки удача їй не посміхнулася.  

«Я розумію, якщо не вийде отримати кредит за цією програмою, то власного житла ми з родиною не побачимо ще багато років. На програми, які зараз заморожені, ми не сподіваємось. Єдине, можливо замість німецької з’явиться ще якась від іноземців», — зазначила Олена. 

Що очікуємо:

• Як мінімум внесення до проєкту бюджету фінансування на житлові програми для ВПО на наступний рік.
• Нові житлові програми від іноземних партнерів.

Чим можна скористатися поки:

• Податися на німецьку програму та спробувати вскочити в останній вагон. Подати заявку можна ТУТ, а прочитати умови ТУТ;
• Стати в чергу на програму 50/50 можна за посиланням, а дізнатися про перелік документів ТУТ.
• Про програму 30/70 детальніше дізнавайтеся ТУТ.

Як вдосконалити КПВВ?

Найголовніше очікування, пов’язане з КПВВ, стосується їх розблокування з боку проросійських бойовиків. А оскільки останні аргументують закритий виїзд для жителів ОРДЛО пандемією, то сподіватись на найскоріше відкриття КПВВ бойовиками не доводиться. 

Тож поки можна поговорити про вдосконалення КПВВ з боку підконтрольної Україні території. 

У червні в одному зі своїх матеріалів «Східний варіант» опитав людей, які регулярно користувалися КПВВ, що б вони хотіли змінити на контрольних пунктах. 

Ось найпопулярніші побажання:

• запровадити онлайн-чергу для перетину лінії розмежування, аби менше чекати на КПВВ;

• збільшити час роботи КПВВ. Дехто пропонував навіть зробити їх цілодобовими;

• збільшити територію під навісом, аби можна було сховатися від сонця чи дощу;

• збільшити кількість працівників, аби пришвидшити процедуру проходження КПВВ;

• зробити автоматизовану перевірку речей;

• обладнати на кожному КПВВ кімнату матері та дитини.

Зазначимо, що на КПВВ «Новотроїцьке» та «Станиця Луганська» кімнати матері та дитини передбачені. А от щодо електронних сервісів для прискорення переходу, то над цим питанням поки продовжують працювати в держпідприємстві «Реінтеграція та відновлення», яке опікується КПВВ.

Говорити про позитивні зміни на КПВВ останнім часом складно, оскільки в звичному режимі вони нині не працюють.

Що очікуємо:

• відкриття КПВВ з боку підтримуваних Росією бойовиків;
• використання цифрових інструментів на КПВВ, а відтак прискорення їх роботи;
• удосконалення умов для комфортного перебування людей на тих КПВВ, де цього бракує.

Перехідне правосуддя: коли узгодять «біблію» реінтеграції

Багато в чому реінтеграція окупованих територій після деокупації залежатиме від того, якими будуть положення, прийнятого вже зараз закону про перехідний період. 

Лише влітку цього року в парламенті з’явився законопроєкт профільного міністерства про перехідний період. Та як розповів «Східному варіанту» Дмитро Лубінець, за найоптимістичнішим сценарієм прийняти законопроєкт зможуть до кінця наступного року. 

Нині в Раді зареєстровані ще два альтернативних проєкти. Та на думку Лубінця, базовим стане саме проєкт Міністерства з питань реінтеграції окупованих територій. Над ним, імовірно, і працюватимуть депутати наступного року — вноситимуть правки на комітеті та безпосередньо під час розгляду в парламенті. 

Можна сміливо припускати, що це буде одним з найдискусійніших питань у парламенті наступного року. І одним з найважливіших для окупованих територій Луганщини та Донеччини. 

Що очікуємо:

• допрацювання та прийняття закону про перехідний період;
• донесення чітких меседжів до людей з окупованих територій про те, що люди, які не брали участі у війні, не нестимуть відповідальності перед українським законодавством.

Зазначимо, що «Східний варіант» продовжує висвітлювати тему реінтеграції тимчасово окупованих територій, розповідати про нові ініціативи української влади та підіймати проблемні питання людей з окупованих територій. 

***