Студент в умовах війни: що змінилось для абітурієнтів з ОРДЛО та вимушених переселенців

З початку російської агресії дітям, що постраждали від війни, Україна почала допомагати отримувати освіту. Для тих, хто вступає з окупованої території працює спрощена процедура вступу: не потрібно складати ЗНО, а шкільні оцінки, отримані на окупованій території, потрібні лише для формального заповнення документів.

Абітурієнти-переселенці зі статусом ВПО таких переваг не мають, однак отримують преференції вже після вступу.

Нещодавно Міністерство освіти та науки дещо змінило правила прийому студентів з окупованої території. «Східний варіант» поспілкувався з експертами, аби розібратися, що саме змінилося для цьогорічних випускників.

Найголовніша зміна останніх років для абітурієнтів з окупованої території — те, що вони можуть вступати без ЗНО в будь-який навчальний заклад. Раніше це можливо було зробити лише в тих ЗВО (заклади вищої освіти — ред.), де працювали освітні центри «Донбас-Україна».

«Тепер такі центри повинні бути створені при кожному навчальному закладі. А керівником центру має бути фахівець на рівні заступника голови приймальної комісії», — пояснив експерт центру громадянської просвіти «Альменда» Олег Охрєдько.

По факту, якщо в ЗВО ще юридично не існує навчального центру, він все одно зобов'язаний прийняти студента з тимчасово окупованої території без ЗНО. При цьому мінімум 10% бюджетних місць навчальний заклад має віддати саме таким студентам. Тут варто пам'ятати, що часто 10% — це лише одне бюджетне місце.

ЗВО, що переїхали з окупованої території, мають для таких студентів 20% бюджетних місць на кожну спеціальність.

Існує перелік населених пунктів Донецької та Луганської областей, абітурієнти з яких можуть вступати без ЗНО.

Ще одне нововведення — тепер абітурієнти можуть подавати до 5 заяв на різні спеціальності в одному ЗВО та вступати на них за спрощеною системою. Раніше було можливо подавати лише одну заяву.

Першим ділом абітурієнт має приїхати до навчального закладу, в який збирається вступати. Там потрібно заповнити освітню декларацію — вписати в документ шкільні оцінки. А також подати інші документи:

• — ксерокопію паспорта;
  
• — ксерокопію ІНН;
  
• — фотокартки.

За наявності українського атестата, потрібно подати ще і його копію.

Після цього абітурієнту дають направлення до школи, де він має скласти два іспити державної підсумкової атестації з української мови та історії України.

Третій профільний іспит (за обраною спеціальністю), складається у ЗВО. В усіх містах, де є вищі навчальні заклади, під час вступної кампанії працюватимуть кілька шкіл.

Відразу після іспитів абітурієнт знатиме свою оцінку.

«Дитині в школі видають довідку, що вона склала два іспити з такими то оцінками. Потім вона повертається до вишу і складає третій іспит, профільний, і отримує третю оцінку. На їх основі вона вступає до ЗВО», — зазначив Охрєдько.

Цей алгоритм актуальний як для ЗВО, так і для коледжів.

У теорії може виникнути ситуація, коли бажаючих скористатися цією пільгою більше, ніж самих пільгових місць. Тоді вступає той, у кого краща оцінка.

Однак на практиці такий конкурс — рідкісне явище. І виникає лише у тих навчальних закладах, які найбільш наближені до лінії розмежування. Такі ЗВО користуються найбільшою популярністю серед студентів, що мають право на пільгове бюджетне місце.

Чим далі від лінії розмежування, тим менший конкурс. А в більшості випадків його взагалі немає, бо дітей, які вступають в українські ЗВО з окупованої території, відверто небагато, і вони щороку забирають значно менше місць, ніж їм виділяє держава.

Коли абітурієнт таки не може вступити на бюджет через конкурс, йому пропонують вступати на контракт, а потім подати заяву, щоб перевели на бюджет.

«Приблизно в 90% випадків такі заяви задовольняються», — зазначив Охрєдько.

Чому ж такий малий відсоток вступників з ОРДЛО в українські виші? «Східний варіант» дізнався з перших уст та з'ясував думку експертів.

Нинішня студентка першого курсу одного з київських ЗВО 18-річна Аліна (прізвище не вказується на прохання героїні), вступала минулого року. Дівчина наполягала, що хоче поїхати вчитися саме до Києва, тоді як батьки пропонували обрати «щось поближче» до рідної Луганської області.

За словами Аліни, київський ЗВО давав усю інформацію про вступ, забезпечував її разом з мамою житлом у гуртожитку на час складання іспитів. Але справжнім випробуванням видався перехід через лінію розмежування.

«Тоді був карантин і нам казали, що ми не зможемо перейти КПП. Коли приїхали (до лінії розмежування, – ред.) перший раз, нас та ще велику групу людей, повернули додому. Було дуже нервово, бо прийшов період складання іспитів, а я просто не можу виїхати. Через тиждень приїхали ще раз, було дуже рано і людей майже не було. Нас пропустили. Я плакала, і навіть не вірила в це», — розповіла Аліна.

Вона додала, що сам вступ для неї здався досить легким і вона навіть не сумнівалася, що вступить, після того, як подолала лінію розмежування.

Окупаційна влада блокує виїзд абітурієнтів на підконтрольну Україні територію, особливо в період складання ЗНО. Ця проблема досі залишається не вирішеною.

Як пояснив «Східному варіанту» спеціаліст із соціального супроводу гуманітарного центру «Проліска» Сергій Вєдєнін, щоб перейти лінію розмежування, абітурієнти мають отримати пропуск так званого «Штабу здорового руху», який запровадила окупаційна влада.

Багато абітурієнтів, за його словами, минулого року їхали на підконтрольну Україні території за тиждень або два до іспитів. Вони не знали заздалегідь точної дати свого іспиту, а так званий «штаб» виписував пропуск лише на один день, а заявки міг розглядати по кілька тижнів.

«Документи потрібно було подавати аж за місяць, аби штаб розглянув. Потім приїжджати та жити деякий час у місті, куди вступає абітурієнт, чекаючи на іспити», — зазначив Сергій Вєдєнін.

Щоб уникнути перешкод окупаційної влади в період складання ЗНО, в Україні працює додаткова сесія ЗНО. Цього року вона триватиме з 26 червня по 14 липня. А реєстрація на неї відкрита до 18 травня.

Але оскільки для дітей з ОРДЛО працює спрощена система вступу, то складати ЗНО їм не обов'язково, а їхати можна відразу в вищий навчальний заклад. Освітні центри почнуть працювати з 7 червня. Подавати документи на бюджет можна до 20 липня.

Якщо ж в цей період абітурієнту не вдалося приїхати до ЗВО, це зовсім не означає, що він втратив шанс на бюджет. Освітні центри працюватимуть аж до 24 вересня. Вступити можна буде вже лише на контракт, однак після вступу студент має право подати вже згадану заяву про переведення на бюджетне місце. І якщо воно є, його переведуть.

За словами Олега Охрєдька, ще одна складність — відсутність інформації на окупованій території про спрощену процедуру вступу для дітей з ОРДЛО.

«Попри те, що цей порядок прийняли ще 2015 року, багато батьків не знають про це», — зазначив Олег.

Це зумовлює велику кількість дітей на КПВВ, що їдуть в період складання ЗНО.

Також невирішеною проблемою залишаються неадаптовані для дітей з ОРДЛО завдання на іспитах. Зокрема з історії України. У завданнях є обов'язкові питання щодо окупації, війни на сході. В школах на окупованій території значно викривлюють реальність, даючи дітям хибні уявлення про сучасну історію України. У декого з вступників, за словами експерта, через це виникають складнощі.

Студент з Донецької області Андрій розповів, що свої знання по українській програмі підтягував переважно самотужки, там, де виникали проблеми, батьки знаходили для нього репетитора з підконтрольної Україні території.

"Шукав в інтернеті підручники, відеоуроки, проходив тестові ЗНО. А математику підтягнув з учителькою із Запоріжжя — займався онлайн", — розповів студент.

Підготуватися до іспитів можна на онлайн курсах «Прокачай і вступай». Це онлайн лекції зі шкільною програмою на Youtube.

Також цього року в тестовому режимі почали працювати підготовчі курси на базі 9 навчальних закладів:

• — Донецький національний технічний університет;
  
• — Житомирський державний університет імені Івана Франка;
  
• — Луганський національний університет імені Тараса Шевченка;
  
• — Маріупольський державний університет;
  
• — Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова;
  
• — Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;
  
• — Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля;
  
• — Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського;
  
• — Херсонський державний університет.
  

Ще одна проблема: випускники, які хочуть вчитися на підконтрольній Україні території, часто бояться тиску з боку оточення та вчителів.

«Бувають ситуації, коли однокласники зустрічаються в одному ЗВО, але вони не говорили один одному про свої плани щодо вступу», — говорить Олег Охрєдько.

Часто люди плутають поняття вимушеного переселенця з абітурієнтами, що живуть на окупованій території. Якщо другі мають переваги при вступі, то діти з довідкою ВПО преференції отримують лише після вступу.

Бабуся цьогорічної абітурієнтки Надія Недождій вважає це несправедливістю.

«Онука має статус ВПО і дуже образливо, що ці діти вступають на загальних підставах, хоча вони також мають прописку на непідконтрольній території, втратили житло та орендують. Діти з непідконтрольних територій можуть вступати без ЗНО і за квотами на бюджет. Не маю нічого проти цього, але діти-переселенці також постраждали від війни», — зазначила пані Надія.

Основні пільги, на які можуть розраховувати студенти зі статусом ВПО, це знижка на проживання в гуртожитку та соціальна стипендія.

«Якщо студент вступив на бюджет, але в процесі навчання втратив стипендію, то він може розраховувати на соціальну стипендію від держави. За розміром вона є трохи меншою за звичайну», — зазначила юристка Громадського холдингу «Група Впливу» Марія Красненко.

Таким чином студентам-переселенцям потрібно старатися отримувати стандартну стипендію, і не розраховувати на соціальну. Але у випадку втрати стипендії через оцінки держава гарантує соціальну компенсацію за неї.

Щоб її отримати, потрібно подати до університету довідку ВПО. Важливий момент: при вступі абітурієнт не зобов'язаний давати таку довідку та говорити, що він вимушений переселенець. Це можна зробити вже за потреби.

Однак інколи університети, які мають можливість надати студенту-переселенцю лояльніші умови, наприклад, перевести його на бюджетне місце, роблять це.

«Син минулого року вступав на магістратуру. Приємно було, що як переселенцю дали пільгове місце», — розповіла мама одного зі студентів Олена Донська.

Але державної програми та офіційної процедури тут немає, все відбувається в індивідуальному порядку.

Розмір знижки на проживання в гуртожитку також визначає кожен університет окремо. Вона може складати 10%, 20%, 30%, або більше, залежно від можливостей навчального закладу.