Актуально
Послуга підтриманого проживання для ВПО: як працює та хто має право скористатись
Незалежне проживання в територіальних громадах осіб з інвалідністю та людей старшого віку, зокрема з-поміж ВПО, потребує певних умов з необхідним доглядом та підтримкою. Соціальна послуга підтриманого проживання зосереджена саме на цьому. Вона дозволяє облаштовувати життя у громаді, незалежно від життєвих обставин.
Східний Варіант разом з БФ «Схід SOS» розповідає детальніше, що містить послуга підтриманого проживання та хто може нею скористатись.
Що таке послуга підтриманого проживання для ВПО?
Підтримане проживання — це соціальна послуга, яка допомагає людям старшого віку та людям з інвалідністю, зокрема переселенцям, жити максимально самостійно, отримуючи необхідну допомогу у повсякденному житті за принципом «гроші ходять за людиною».
«Відмінність такої послуги від інтернатної моделі полягає у тому, що людина не просто отримує догляд і утримання в установі, а продовжує жити самостійно з можливістю приймати рішення щодо свого життя, зберігати приватність і бути частиною громади», — пояснює адвокаційник БФ «Схід SOS» Ярослав Таранець.
Тобто соціальні працівники допомагають там, де людина цього потребує: у побуті, самообслуговуванні, організації повсякденного життя, питаннях безпеки та інших ситуаціях.
Така практика відповідає загальному напрямку реформування системи соціального догляду в Україні. Це передбачає перехід від інституційного утримання до підтримки кожної людини окремо, з можливістю жити у громаді.
«Саме тому Кабінет Міністрів ухвалив Стратегію реформування психоневрологічних та інших інтернатних закладів і деінституціалізації догляду за повнолітніми особами з інвалідністю та людьми старшого віку до 2034 року. Розвиток підтриманого проживання є одним із практичних інструментів цього переходу», — говорить Ярослав Таранець.
Він додає, що для переселенців така послуга особливо важлива, оскільки внаслідок війни люди могли втратити житло, звичне соціальне оточення та підтримку родини. А підтримане проживання дає можливість забезпечити необхідний догляд, не позбавляючи людину права на самостійне життя.
Що входить до цієї послуги станом на сьогодні?
Перелік заходів, які включає послуга, закріплений на законодавчому рівні (Наказ Міністерства соціальної політики України від 07.06.2017 № 956). Послуга передбачає:
- надання місця для проживання;
- навчання, розвиток та підтримку навичок самостійного проживання;
- допомогу в організації розпорядку дня;
- організацію медичного патронажу;
- допомогу у веденні домашнього господарства (закупівля і доставка продуктів харчування, ліків та інших товарів, приготування їжі, косметичне прибирання);
- представництво інтересів;
- допомогу в організації взаємодії з іншими фахівцями та службами;
- надання інформації з питань соціального захисту населення;
- допомогу в отриманні безоплатної правової допомоги.
За даними Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України, починаючи з серпня 2024 року станом на 23 липня 2026 року укладено договори з 675 особами — отримувачами послуг стаціонарного догляду та підтриманого проживання разом.
У 2026 році послугу підтриманого проживання та стаціонарного догляду за експериментальним принципом «гроші ходять за людиною» планують надати близько 3000 людей похилого віку та особам з інвалідністю.
«Державне фінансування буде спрямовано безпосередньо на забезпечення соціальних послуг для конкретної людини. Це зробить систему адресною, прозорою та орієнтованою на людину, яка має право жити в громаді, а не в закритих установах, і отримувати необхідну підтримку за місцем проживання», — зазначив Міністр соціальної політики, сім'ї та єдності України Денис Улютін.
Хто з ВПО може скористатися такою послугою?
Підтримане проживання призначене насамперед для людей старшого віку та людей з інвалідністю, зокрема з-поміж ВПО, які мають труднощі з повністю самостійним проживанням, але не потребують постійного перебування в інтернатному закладі. Ярослав Таранець пояснює:
«Мова про людей, яким може бути потрібна допомога з побутом, самообслуговуванням, організацією повсякденного життя, безпекою чи іншими щоденними справами».
Водночас сама наявність інвалідності або похилий вік не означає автоматичного призначення цієї послуги. Спочатку фахівці оцінюють індивідуальні потреби людини та визначають, чи відповідає їй саме формат підтриманого проживання.
«Головна ідея — це допомогти людині жити самостійно настільки, наскільки це можливо, а не замінити її самостійність постійним доглядом», — додає адвокаційник БФ «Схід SOS».
Як оцінюють потреби ВПО?
Потреби переселенців оцінюють індивідуально, згідно з державним стандартом, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України. Фахівці з’ясовують, наскільки людина може самостійно справлятися з повсякденним життям і в яких питаннях їй потрібна допомога. Ярослав Таранець говорить:
«Наприклад, оцінюють, чи може людина самостійно приготувати їжу, подбати про особисту гігієну, одягнутися, підтримувати порядок у помешканні, безпечно пересуватися, приймати ліки, вирішувати побутові питання, спілкуватися з іншими людьми та реагувати на надзвичайні ситуації. Тобто визначається, що саме людина може робити самостійно, де потребує часткової допомоги, а де — постійної».
Таке оцінювання проводиться разом із самою людиною або її законним представником. На його основі визначають, яка підтримка їй потрібна, і складають індивідуальний план проживання.
«Через місяць потреби переглядають, щоб за необхідності скоригувати цей план, а надалі оцінювання проводять щонайменше раз на рік», — додає Ярослав Таранець.
Як оформити послугу підтриманого проживання?
Щоб скористатися послугою, потрібно звернутися до органу соціального захисту населення та подати заяву. Адвокаційник БФ «Схід SOS» зазначає, що для переселенців немає значення, де вони зареєстровані. Він говорить:
«Звернутися можна за фактичним місцем перебування, тобто там, де людина зараз живе. Заяву можна подати у паперовій або електронній формі. Потрібні документ, що посвідчує особу, та податковий номер. Якщо людина має інвалідність або інший відповідний статус, потрібно подати документи, що це підтверджують».
Водночас, якщо необхідна інформація вже є в державних електронних реєстрах, повторно подавати відповідні документи не потрібно.
Після звернення соціальний фахівець допомагає пройти оцінювання потреб. На підставі цього визначається, чи підходить людині послуга підтриманого проживання та який формат підтримки їй необхідний.
«Якщо через стан здоров’я людина не може сама прийти й подати заяву, соціальний працівник може прийняти заяву безпосередньо за місцем її проживання», — додає Ярослав Таранець.
Що таке кризове надання послуги?
Екстрене (кризове) надання соціальних послуг здійснюється, якщо людина опинилася у такій ситуації, коли допомога потрібна негайно. У такому випадку не потрібно проходити всю звичайну процедуру оформлення допомоги. Адвокаційник БФ пояснює:
«Наприклад, якщо через бойові дії людина втратила житло, залишилася без необхідного догляду або є загроза її життю чи здоров’ю, соціальні послуги можуть бути надані невідкладно протягом однієї доби. В умовах воєнного стану це може стосуватися, зокрема, і підтриманого проживання. При цьому звернутися можна за місцем фактичного перебування, незалежно від місця реєстрації. Якщо необхідних документів немає, це також не повинно бути перешкодою для отримання термінової допомоги».
Корисні ресурси та контакти
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю за посиланням.
Детальніше про соціальну послугу підтриманого проживання на сайті Мінсоцполітики.
1548 — цілодобова гаряча лінія з кризових питань, створена для допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) та громадянам із небезпечних регіонів.
Гаряча лінія Омбудсмена України (Уповноваженого ВР України з прав людини): 1678
Для дзвінків з-за кордону: +380442997408
Гаряча лінія БФ «Схід SOS»: 0800 332 614 (пн-сб з 8:00 до 18:00).
Також доступна консультація у месенджерах:
+38 099 710 48 72 (Viber); +38 096 108 60 48 (Telegram).
***
Публікація створена в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії. За зміст цієї публікації відповідає виключно редакція Східного Варіанта. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.
Маргарита Борисенко
