Відродження бізнесу з нуля та волонтерство попри все: історія підприємців з Бахмута

Початок фотоцентру “Піонер”

Подружжя почало бізнес у Бахмуті в 93-94 році. Спочатку працювали як фотографи на різних заходах, а у 1995 році зареєструвалися як підприємці та відкрили свій маленький фотоцентр “Піонер”. 

“В 90-х я працював на заводі “Цветмет” електриком. У мене місячна заробітна плата була така, яку я фотографом заробляв за один вечір, двох дітей треба було якось годувати. Праця на заводі заважала заробітку грошей. Можливості були, клієнти були”, — розповідає чоловік.

Спочатку це були фотопослуги — фото на документи та художнє фото. Потім розвивали свій бізнес — були товари для фотографій, багетна майстерня, рекламна агенція, робили сувеніри тощо. Це був перший фотосалон, який об’єднав декілька послуг у місті. 

“У нас з’явилося 3 магазини у місті. Збільшувався спектр послуг. До повномасштабного вторгнення було 3 магазини, багато пунктів по всій Донецькій області”, — каже Віктор.

Початок війни та громадська діяльність

У 2014 році, коли почалась російсько-українська війна, Бахмут, фактично, окупували, все призупинилося, згадує Віктор. Сильно впала покупна спроможність людей. 

“Коли місто окуповане та йдуть бойові дії, не до фотографій. Робили тільки термінові фото на документи”, — пригадує чоловік.

Після того, як місто звільнили, потроху справи у фотоцентрі почали налагоджуватися — люди знову почали робити фото, замовляти рекламу тощо. Але після окупації Віктор почав громадську діяльність — був членом Бахмутської облради. Також чоловік є головою організації “Бахмут Український”.

“Уваги просто не вистачало для бізнесу, і він почав “просідати” через це. Ця діяльність припускає працю день та ніч”, — розповідає Віктор. 

У 2014 році відкрили волонтерський гуманітарний склад громадської організації “Бахмут Український”, який постійно працював до 23 лютого 2023 року, коли поїхали останні волонтери з Бахмута.

“До цього моменту склад працював, ми туди відправляли гуманітарну допомогу для військових. З 2014 року це було постійне постачання для військових. Потім (у 2023 році — ред.) вже було 400 метрів до росіян та наші волонтери виїхали в останню мить. Після цього розбомбили цей будинок”, — каже Віктор.

Початок нового життя

Перший день війни подружжя зустріли як всі, розповідає Віктор Зіпір. 

“Рано вранці дізналися новину, що почали бомбити Україну. Я вивіз сім’ю на початку весни, десь у кінці весни 22 року я повернувся в місто, пішов у військкомат — стати на облік, але волонтерська діяльність вважалась там пріоритетною, тому мене не призвали в армію. А до цього мене, як громадського діяча та активіста, з різних джерел попереджали, що, якщо почнеться повномасштабна чи щось подібне, то нам рекомендують їхати, бо ми активісти, розстрільні списки”, — розповідає Віктор.

Віктор та Олена обрали місто Дніпро не просто так, цей вибір був зроблений тому, що в місті зручна логістика, а це важливо для їхньої волонтерської діяльності.

У червні минулого року подружжя орендували невелику кімнату та потрохи намагаються запустити свій фотоцентр “Піонер” з нуля. Олена розповіла, що перші місяці намагалися знайти клієнтів: ходили  магазинами, розклеювали оголошення.

“Але, по-перше, це маленька кімнатка в віддаленому районі міста, щоб можна було потягнути оренду. Частину обладнання ми вивезли, все не змогли, тому що були свої нюанси з компаньйоном — розбіжності та різне відношення до цієї війни. Наші партнери очікували на “русский мир”. Словом, він не дав вивезти обладнання. Ця тема дуже болюча для нас. Те, що ми змогли вивезти, ось на ній, ми намагаємося щось заробляти, а так все обладнання підприємства та товар залишилися у Бахмуті до тих пір, доки снаряд не потрапив. Усе було знищено, воно все згоріло”, — розповідають Олена та Віктор.

Облаштуватися у Дніпрі допомогли діти подружжя. Вони купили обладнання на їхні гроші.

“Наші діти нам допомагають фінансово, тільки тому ми й живемо. 

Бізнес, який ми тут намагаємося відновити, за рік ще не приніс дохід — це все нуль чи мінус. Це все, щоб зберегти обладнання, діяльність. І ті люди, які працюють з нами, люди з Бахмута, вони хоч якусь зарплату можуть отримати. Мало людей працює, бо забезпечити їхню зайнятість ми не можемо. Кожен шукає собі стабільний дохід. Вони ще працюють в інших містах. Але ми не забуваємо про наших людей, якщо є що робити, то ми робимо”, — каже Олена.

Зараз у Дніпрі у “Піонері” можна зробити фото на документи, на майці чи чашці. Це все обладнання, яке змогли вивезти з Бахмута Віктор та Олена. Довгий час ніхто не вів соцмережі фотостудії, а телефон, до якого було все підв'язано, згорів у місті. Коли подружжя приїхали до Дніпра, то відновили номер телефону, і, відповідно, публікації в інстаграм. І люди почали писати та дзвонити.

“Деякі люди робили замовлення, дехто запитував чи можна видрукувати фотографії, які колись друкували. Але, на жаль, всі архіви згоріли у Бахмуті”, — каже жінка.

Одна з тих, хто зателефонував, Юлія Ковалевська. Дівчина народилась у Бахмуті, але залишила місто, коли їй було 17. Зараз Юлія живе в Одесі. Вона розповіла, що не так давно побачила у телеграм-каналі новину — фотостудія “Піонер” святкує свій 28 день народження. Дівчина згадала, як ходила з татом у цей фотоцентр наприкінці 90-х.

“Проявляти плівки та друкувати фотографії, яких у нас було дуже багато — тато любив фотографувати. Мене накрило ностальгією та одночасно зраділа, що студія продовжує працювати стільки років, не дивлячись на війну”, — каже Юлія.

З “Піонером” у дівчини пов’язані тільки добрі спогади, адже щоразу є інтрига, коли ти приносиш плівки на прояв та друк фото. Тому дівчина вирішила підтримати роботу фотоцентру та відправила свої старі дитячі плівки.

“Причому виявлені ці плівки були 20 років тому ними. Найбільше жалю та ностальгії викликає локація де була розташована студія — у самому центрі міста. Нині там чорні зруйновані будівлі та спалена земля. Але мої спогади про наше місто залишилися зі мною на старих плівках, дякую тату, що зберіг їх”, — каже Юлія.

Олена та Віктор Зіпір кажуть, що продовжують цю справу, бо люблять свою роботу.

“Ми знаємо, що потрібні нашим людям, ми хочемо продовжувати нашу справу, тому і не опускаємо руки”, — каже подружжя.

Де знайти фотоцентр?

Фотоцентр “Піонер” знаходиться у Дніпрі на вулиці Богомаза, 202А. 

Електронна пошта: [email protected].

Контактні телефони: 0662719327; 0996834131

Сторінка в Інстаграм

Авторка: Анна Вітрова

***

Спільнота Відновлення — засноване "Східним Варіантом" ком'юніті незламних жителів сходу, які заново поставили на рейки свою діяльність у сфері бізнесу чи в громадському секторі. Люди, якими ми захоплюємось та про яких хочемо розповісти якнайбільшій кількості людей. Бо такі історії варті вашої уваги та підтримки. Підтримайте створення таких історій — долучайтесь до Спільноти відновлення та підтримайте Східний Варіант донейтом.