Від Станиці до столиці. Як овочівники прифронтової Луганщини підкорюють ринки України

Їхня історія про те, як на лінії розмежування можна розвивати свою справу, якщо об'єднати зусилля і вкладати в неї душу.

Покоління овочівників

«Мої пращури жили в Станиці Луганській і вирощували овочі. І я цим пишаюся. Як і тим, що ми продовжуємо їхню справу», — так говорить про себе голова і засновниця кооперативу «Овочі Станичників» Маріанна Нещерет.

В її родині збереглися фотографії та розповіді про те, як ще до Другої світової вирощували в парниках огірки та картоплю. Вирощували овочі та квіти на продаж мало не в кожному дворі селища міського типу. Не кинули навіть з початком бойових дій.

«Багато людей залишалися тут і не виїжджали. Потрібно було чимось займатися. Якщо просто сидіти та слухати обстріли, можна з глузду з'їхати. Всі садили, вирощували, цим відволікалися. У мене є знайома, яка йшла в теплицю, коли над головою літало і свистіло. Її додому звали, а вона відмовлялася, казала, що їй потрібно в теплиці щось закінчити», — розповідає Маріанна. 

В синергії — сила

А 2017 року з'явився кооператив «Овочі Станичників». Зараз в ньому 102 домогосподарства.

«Раніше ми реалізовували всю продукцію на ринку “Околиця” в місті Луганську. Дорога займала буквально пів години. Коли ринок Луганська від нас відрізали, стали шукати нові шляхи. Але транспортування нашої продукції в інші міста щодо логістики проблематичне. Ми вирішили об'єднатися: так дешевше логістика, закупівля витратних матеріалів (насіння, добрива). Гуртом дешевше. Як то кажуть, “гуртом і батька легше бити”. Обсяг закритого ґрунту у кожного не більше 10 соток, але реалізувати тут, на місці, не виходило», — пояснює Маріанна.

Переважно вирощують огірки та помідори, також в асортименті з'явилися салати, капуста, перець, зелень і квіти. Особливо багато різноманітних томатів. Тут роблять упор на ексклюзивні сорти:

«Є “Біф”, такі ребристі, багато-багато реберець у них, дуже смачний томат. Всі різнокольорові: чорні, жовті, тигрові, “сливка”, шоколадний томат, перцевидний томат. Є черрі, класичний червоний і рожевий томат», — перераховує голова кооперативу.

Як виростити

Потрібно, щоб продукція була однорідною: овочі, вирощені в різних господарствах, повинні бути приблизно одного розміру і форми. Для цього не тільки використовують однакові насіння, але й намагаються забезпечити рослинам максимально однаковий догляд. Тут все продумано до дрібниць. І всі складові важливі.

«Ділимося на бригади, з кожною бригадою обговорюємо весь період: як правильно покласти насіння, за якої температури, чим поливати, яке освітлення, яка вологість. У нас єдина технологія. Годуємо, поїмо і “виховуємо” однаково. Тому продукція виходить більш-менш однорідна», — розповідає Маріанна Нещерет.

Робота в теплицях триває майже цілий рік. Сіяти починають в кінці січня, закінчують до кінця лютого. Потім висаджують рослини в теплиці, і до кінця листопада збирають урожай. Потім підготовка до нового сезону, відпочинок — і все з початку.

«Ми вирощуємо максимально екологічну продукцію. У кожного є діти, онуки. Дитина повинна зайти в теплицю, зірвати цей помідор або огірок, витерти від пилу і спокійно з'їсти. Ми максимально використовуємо біопрепарати, запилюють рослини джмелі. Спеціально купуємо джмелів, щоб все було натурально», — каже засновниця кооперативу.
Такий догляд дає результат: в одному домогосподарстві в середньому близько 2 тисяч як тут кажуть «коренів». За сезон з 1 господарства отримують близько 16 тонн овочів за сезон. Тобто 1600 тонн з усього кооперативу.

«У нас хороший ґрунт, у нас чудова вода. Сам Бог велів займатися овочівництвом. У тому ж Краснодоні вода не така, «важка», — додає Маріанна.

А ось від погоди, за дотримання всіх умов, урожай практично не залежить. Для цього сіють не одночасно, а в кілька етапів:

«Перший етап: коли людина може створити всі умови, прогріти землю і повітря. Другий етап: якщо є можливість прогріти повітря. Третій — це домогосподарства, які вирощують без опалення. Знаючи свій розмір теплиці, що у тебе є підґрунтове опалення, повітряне опалення, крапельне зрошення і ти заготовив дрова — ти знаєш, що готовий до сезону. Я не можу сказати, що буває неврожайний рік. Просто людина не змогла створити умови».

Станичникам також допомагають експерти проєкту «USAID» економічна підтримка Східної України».

Як транспортувати

Овочі зі Станиці Луганської можна купити не тільки на Луганщині, а й в київських супермаркетах і на столичних ринках, а також в Одесі, Дніпрі, Харківській і Донецькій областях.

Нещодавно члени кооперативу придбали спеціальний автомобіль для транспортування продукції. Він вміщує до 8 тонн овочів, є спеціальне охолоджувальне обладнання і підіймальний механізм для навантаження продукції.

Стало легше з доставленням, коли відремонтували дорогу від Станиці Луганської до Сєвєродонецька.

«Якщо раніше ми до Сєвєродонецька добиралися 3,5 години, то тепер — 1,5. А як це впливає на якість продукції. Смішно сказати, але раніше яйця неможливо було привезти з цих вибоїнах. А зараз хоч без пакування доїдуть», — говорить керівниця кооперативу.

Як продати

Торік по городниках вдарила пандемія. Багато імпортних овочів, які завозять за низькими цінами. Адже в усьому світі доходи у людей впали, хтось залишився і зовсім без роботи. Виробники з інших країн готові продати вирощене ледь не за безцінь.

«Щодо цін на турецькі помідори, я думаю, для нас цьогоріч буде катастрофа. Часом ціна опускається навіть нижче нашої собівартості. Але ми це заздалегідь передбачали й трохи відстрочили посіви, зробили їх більш пізніми, щоб зменшити собівартість. На неї дуже впливає використання опалення та освітлення. Таким чином ми змогли заощадити», — пояснює Маріанна.

У кооперативі сподіваються, що зможуть запропонувати нижчу ціну і пережити непростий сезон без особливих втрат.

Перспективи

Члени кооперативу хочуть продавати свою продукцію і за кордон. Для цього планують отримати сертифікат Global G.A.P. — це міжнародний стандарт якості та безпеки вирощеної продукції.

«Враховується все: які теплиці, які добрива. Все повинно бути сертифіковане. Зайшовши в теплицю, ти повинен проходити через роздягальню, де міняєш взуття й одяг і заходиш в чистому. Щоб не заносити інфекційний фон і так далі. Є вимоги до приміщень, де овочі проходять сортування і пакування. Багато нюансів. Повинен простежуватися весь шлях від грядки до столу. Ми до цього прагнемо», — уточнює керівниця кооперативу.

Читайте також:

""Східний Варіант" дегустує: що смачного та красивого купити у підприємців з Донбасу

22 коржі "Маріуполя". Історія створення солодкого символу міста

"Кулінарія у мене в крові": три рецепти від авторки кулінарної книги греків Приазов'я