23 Листопада 2021, 13:51

Репортаж

"Не лише промислова, а ще й мальовнича". Чи можливий туризм на Луганщині

Голова ДАРТ Мар'яна Олеськів приїхала на Луганщину для ознайомлення з магнітами туризму. Разом зі своєю командою вона відвідала м. Кремінна, що славиться своїми лісами та базами відпочинку. Лисичанськ також вразив гостей своєю “бельгійською спадщиною”. А найбільш масштабною була подорож до Біловодського району, де команда побувала одразу на двох кінних заводах — Деркульському та Новоолександрівському.

Чи готовий регіон до туристів та, над чим потрібно працювати — дізнався Східний Варіант.

Атракції є. Але

Луганська область сповнена цікавими локаціями для туризму. Та мало хто знає, що це не тільки промисловий регіон з териконами та заводами. Це також територія з мальовничими озерами, багаторічними лісами та унікальними урочищами. Але ж для того, щоб гості регіону мали доступ до таких цікавих локацій, необхідно вирішити цілу низку питань.

Ці моменти зазначили заступниця міського голови Кремінської міської ради Наталя Макагон, а також керівник ГО "Кремінська Бізнес Асоціація" Андрій Сімонов.

Саме з ними першими зустрілась команда експертів з туризму.

"Зараз ми більше займаємося популяризацією наших визначних пам'яток.

Багато людей просто не знають про те, що на Сході України такі унікальні місця. Але потрібно покращити інфраструктуру", — говорить Наталя.

За словами керівника ГО "Кремінська Бізнес Асоціація", однією з основних проблем є застарі дороги. Через них проблематично доїхати до атракцій відпочинку Кремінських лісів. І це не найбільша проблема.

"Через військові дії зовнішній туризм поки що неможливий. Ми говоримо поки що про внутрішній туризм та регіональний туризм", — доповнює він.

Та, якщо казати саме про внутрішній туризм, за словами заступниці міської голови, він у Кремінній повністю можливий для людей будь-якого достатку, тому як тут є бази відпочинку різної цінової категорії, а також можливий відпочинок у наметах.

На території державного підприємства "Кремінське лісомисливське господарство" розташовано 9 територій природно-заповідного фонду, з яких 4 заповідних урочища місцевого значення: "Дубовий гай", "Білоусова садка", "Сіточне", "Хрящуваха". На території Кремінщини є ботанічні, гідрологічні та зоологічні заказники.

Громадою розроблені туристичні маршрути: піший науковий — "Дива Кремінщини", кінний, на байдарках та велосипедний — "Екостежка Кремінщини".

Зустріч з головою ДАРТ та її командою представники Кремінщини організували у клубі Лісового господарства. Вони звернулись до Мар'яни Олеськів за допомогою у створенні візит-центру.

"Ми хочемо тут зробити інтерактивний музей лісу з наочними посібниками, панорамним кінотеатром. Тут також можна створити науковий планетарій для дітей та дорослих. Ми хочемо показати людям те, що природа невід'ємна від людини. Хочемо привити правильну поведінку із лісом. Також тут поряд можна зробити ярмарок виставку сувенірів. Ми запрошуємо майстрів з усієї області. Але головна проблема в тому, що це будівля держмайна. Наше керівництво не проти передати будівлю нам, але проблеми саме у передачі, оскільки це державний фонд. І будівля просто стоїть", — зазначає заступниця міського голови Кремінської міської ради.

На думку голови ДАРТ така передача власності можлива та пообіцяла посприяти у розв'язанні цього питання.

“Бельгійська спадщина”

Також Голова Державного агентства розвитку туризму відвідала бельгійську лікарню, що в м. Лисичанськ. Вона оглянула будівлю і її територію.

Мар'яна Олеськів сказала, що варто подати цю будівлю на “Велику реставрацію”, але складність у тому, що у будівлі не врегульовано питання власності. Зараз будівля знаходиться у занедбаному стані.

Наприкінці 19 століття її побудували бельгійці. Тоді інженер-технолог Ернест Сольве заснував тут унікальне на той час підприємство з видобутку соди. Навколо свого заводу він побудував житло для робітників, школу, церкву та лікарню.

Місцеві активісти намагаються звернути увагу суспільства до історичної будівлі. Щодо даної лікарні вже були переговори з японськими донорами щодо її реконструкції.

Є ідея зробити у даній будівлі медичну установу, а саме обласний онкологічний центр. Але вся проблема у тому, що власника будівлі так і не вдалося знайти. І обладміністрація не пішла на зустріч. Тому всі ініціативи на певний час зупинились.

За словами Олеськів, на території будівлі можна було зробити молодіжний центр. Але спочатку потрібно розв'язати питання власності.

Екскурсії та виробничий процес

В останній день своєї подорожі до Луганщини голова ДАРТ разом з командою відвідали Деркульський та Новоолександрівський кінні заводи.

Деркульський кінний завод № 63 — один з найстаріших кінних заводів України, заснований 1765 року поблизу хутора Данилового. Він відомий своїми скакунами-чистокровками навіть за кордоном.

Олеськів туризм луганщина_02 — Фото: Восточный Вариант

Новоолександрівський кінний завод № 64 був заснований у 1822-му році. До 1917-го року тут вирощували напівкровних верхових коней для потреб кавалерії.

Тут займаються розведенням таких порід коней, як українська верхова та новоолександрівська важковозна.

За словами керівниці, покупцями важковозної породи коней найчастіше виступають фермери. Натомість українська верхова порода є більш універсальною. Така порода використовується у кінному спорті. Тому часто таких коней купують кінні школи.

Керівниця Новоолександрівського конезаводу Ганна Павловська відмітила, що на кінному заводі вони проводять екскурсії, але прогулянки та певні маршрути — це не зовсім їх функція, тому що проведення екскурсій має негативний вплив на коней та на сам виробничий процес.

За словами Ганни Павловської, коні від чужих людей починають хвилюватися, а також екскурсії відволікають конюхів. Є ідея щодо вирішення цього моменту: громада може брати в оренду коней для екскурсій, для кінного туризму.

Також у Новоолександрівському сільскому клубі є краєзнавчий музей, який належить громаді. Це також можна було б поєднати з екскурсіями.

Мар'яна Олеськів порадила взаємодіяти з громадою, тому як це, дійсно, гарне рішення у напрямку туризму. Кінний завод не повинен відволікатися від виробничого процесу на екскурсії. Ними повинна займатися громада.

Воркшоп

У програму візиту голови Державного агентства розвитку туризму на Луганщині увійшов також воркшоп із локальними стейкхолдерами туризму. Зустріч відбулась у кризовому медіацентрі "Сіверський Донець" у м. Сєвєродонецьк.

Учасники воркшопу ділилися досвідом та обговорювали проблеми, з якими стикається регіональний туризм.

На зустрічі були присутні експерт з питань управління проєкту USAID DG East Наталія Губенко, незалежний експерт з розвитку туризму Галина Малець, Яна Ржевська, управління економічного розвитку Сєвєродонецької міської ВЦА, також незалежний експерт проєкту USAID “Демократичне врядування у Східній Україні” з розвитку туризму в громадах Леонід Марущак.

Марущак зазначив, що візит Мар'яни Олеськів може стати стартовим для чогось нового у сфері туризму.

За словами Леоніда, задача воркшопу — це діалог з локальними стейкхолдерами.

“Ми вирішили не презентувати зі свого боку щось, а більше говорити з вами, тому що насправді дуже мало зовні інформації про потреби, які стосуються туризму у вашому регіоні”, — додає він.

Незалежний експерт проєкту USAID розповів, що триденна подорож експертів і Мар'яни Олеськів стала можливе завдяки тому, що краматорська територіальна громада спільно з USAID зараз працює над створенням стратегії розвитку.

За його словами, часто громади не розуміють як саме будувати стратегію туризму: для них це щось абсолютно нове. Леонід зазначив про важливість інформування громадами про потребу у відповідній допомозі.

Голова ДАРТ зазначила, що на відміну від інших частин України, Донбасу важче розвивати сферу туризму через військову ситуацію, що склалася.

“Справді, ми віримо і знаємо, що будуючи сьогодні сильну та успішну Україну, згодом ми ці території повернемо. Політично важливо, що територія, яка знаходиться на кордоні з окупованою, була розвиненою. І люди бачили, наскільки життя змінюється. Це залежить від усіх нас: від людей, які працюють у Києві та від людей, які живуть та будують свої громади тут на місцях. І туризм є у всіх стратегіях, але не скрізь громади розуміють, куди і як їм рухатися”, — відмічає вона.

Доступність — це важливо

“Східний Варіант” мав можливість поспілкуватись з Мар'яною Олеськів та поцікавитися щодо планів у розвитку туризму на майбутнє.

“Наступного року ми плануємо розпочати “Велике будівництво” у сфері туризму у тому числі. Почнемо із кількох національних парків. Зараз вирішуємо з яких саме. І вся інфраструктура, яка буде будуватися там, вона буде інклюзивною, доступною. Це важливо”, — говорить голова ДАРТ.

За її словами, Державне агентство розвитку туризму при видачі зірок готелям звертає увагу на рівень їхньої доступності.

“Для нас дуже важливим є питання інклюзії та повної доступності готелів. Єдиний момент, який є сьогодні відповідно до чинного закону про туризм, готелі обов'язково мають отримувати зірку. Але немає відповідальності, якщо її готель не отримує. Ми маємо дуже мало готелів, які на ці зірки подаються за цією категорією. Відповідно, решта готелів цих норм не дотримується. Тому наш план — це зміни до закону про туризм”, — додає Мар'яна Олеськів.

Вона зазначила, що за новими умовами готелі повинні будуть проходити реєстрацію.

“Ми маємо рухатись до того, що в нас кожна людина має можливість жити повноцінним життям. З точки зору туризму ми на це абсолютно всюди звертаємо увагу”, — ділиться з нами голова ДАРТ.

“А ви точно не будете смітити?”

Ще одна з проблем — це складність збереження первозданного вигляду та стану природного об'єкта.

“Ми зіштовхнулись з тим, що багато людей не хочуть ділитися своїми улюбленими місцями. Адже в ці місця приїде багато людей і вони все це забруднять. Раніше у людей не було такої кількості пластику. А з її появою не почалось відразу цієї системи сортування, сміттєпереробних заводів. Люди взагалі не розуміють, як поводитись. Знову ж таки загальноукраїнська проблема — те, що ми тонемо у цьому смітті”, — зазначає Олеськів.

Вона вважає, що людей потрібно виховувати, працюючи для цього з донорськими організаціями та органами, які управляють даними територіями. Також важливим фактором є встановлення табличок та урн.

“Є велика проблема і я сподіваюсь, що її найближчим часом буде вирішено. Багато органів місцевого самоврядування, які працюють, і є інвестори, які готові заходити зі сміттєпереробними заводами. Просто тоді підвищиться тариф на пластик. А люди не дуже хочуть платити більше за цей вид сміття. Повинна бути соціальна реклама, залучення ЗМІ, блогерів, щоб формувати в людях розуміння необхідності і правильного поводження зі сміттям”, — додає голова державного агентства розвитку туризму.

Цікаво, смачно, автентично

Маряна Олексів розповіла, що на даний момент державне агентство туризму працює з обласними адміністраціями, а також з USAID, щоб сформувати прибуток. На її думку, вже є певні сформовані локації до туризму, але потрібно попрацювати над певними елементами.

“До прикладу, є прекрасний Соледар з соляними шахтами, який повністю сформований, цікавий продукт. Туди людина може приїхати.

Якщо зробити якийсь цікавий маршрут до Краматорського заводу СКМЗ, а потім до Соледару, потім Святогірську, який можна ще розширити, тому що там є національний парк. Потім люди їдуть в Кремінну, і там проводять свій час.

Тоді такий маршрут буде можливий, коли у людей буде якісне місце, де поселитися. Наприклад, такі місця є у Святогірську”, — зазначає голова ДАРТ.

Вона додала, що також обов'язково повинні бути місця, де туристи можуть поїсти.

“Важливо вчити людей, що потрібно готувати свою локальну кухню, відкривати ресторани місцевої кухні. Тому що це дійсно цікаво туристу. І тут ми теж активно співпрацюємо з Євгеном Клопотенком. І будемо думати над промо-програмами. Він — наш активний революціонер популяризації місцевої продукції й тієї кухні, яка часто давно забута. Будемо залучати Євгена, щоб спонукати людей відкривати не піцерію, а локальний ресторан, який би почав готувати з місцевих продуктів і давав якусь автентичність”, — уточнює Олеськів.

На її думку, повинні бути місця, де туристи можуть придбати локальні сувеніри.

Галина Малець запропонувала, що такими сувенірами можуть бути ляльки-мотанки локального орнаменту.

“Якщо візит-центр відкриють у Кремінній, це також стане однією з таких точок. Тоді вже можна привозити сюди внутрішніх туристичних операторів, показати їм це все, щоб вони сформували такий продукт, пакет і почали продавати своїм туристам. Але до того державному органу треба цей інтерес підігріти. Тобто почати більше надавати інформації, зробити ролик. Ми це зробимо наступного року. Також потрібно давати рекламу платну в діджиталі, бордах і т.і. Тому в принципі ми готові займатись цією популяризацією вже найближчим часом. Тому якщо є відео, гарні фото, можна передавати нам, ми це будемо на наших сторінках популяризувати”, — зазначає голова ДАРТ.