Окупанти викрадають людей та вимагають викуп. Що робити?

Нещодавно стало відомо про викрадення матері українського військового під окупованим Старобільськом на Луганщині. 11 червня Тетяну Хмару викрали просто з власного будинку та відвезли у невідомому напрямку. 

Як пишуть місцеві жителі у соцмережах, у жінки забрали телефон, планшет та ноутбук. Є припущення, що окупанти спрацювали з наведення місцевих зрадників. Тетяна працювала вчителькою початкових класів та бібліотекаркою у Верхньопокровській гімназії. З вересня минулого року обійняла посаду директорки.

Син Тетяни — морський піхотинець, старший матрос 36-ї бригади. Під час оборони Маріуполя з 12 травня був захоплений у полон. 

Викрадення невинних людей, на жаль, не нова історія. Цим бойовики “промишляють” вже 8 років з початку бойових дій. З початку повномасштабного вторгнення росії перші випадки вимагання викупу були оприлюднені в березні. Тоді тільки починалися перші обміни полоненими й росія вимагала міняти цивільних на цивільних.

З Ольгою зв'язалися через Facebook з особистої сторінки сина Олексія. За її словами, невідомі спочатку надсилали голосові повідомлення, а потім дзвонили через месенджер. На доказ того, що Олексій у них у заручниках, дзвонили за відеозв'язком. 

18-річний хлопець, студент Маріупольського державного університету. Залишався у місті після виїзду сім'ї та нібито вступив до лав Територіальної оборони. Принаймні так його представили окупанти. 

Ольга одразу почала збирати потрібну суму — 5000 євро. Її сина внесли до українських списків обміну. 

Місяць тому правозахисники Медійної ініціативи з прав людини озвучили 23 місця, де російські військові утримують викрадених українців. Як військових, так і цивільних. Йдеться про 13 місць на території рф, окупованих територіях Луганської та Донецької областей, а також у Криму. Також відомо про точки на захоплених територіях півдня країни. Нині там у жахливих умовах, без медичної допомоги перебувають сотні людей. Усі вони зазнають тортур і знущань. 

Викрадених тримають у СІЗО, колоніях та відділеннях поліції. Окупанти цілеспрямовано шукають військових, волонтерів, журналістів та активістів. 

Як повідомляє українська розвідка, бази даних українських громадян потрапляють до рук рашистів під час захоплення адміністративних будівель або за допомогою зрадників колаборантів.

За даними ГУР, наразі більшість випадків фіксується на захоплених територіях півдня України: Запорізької, Херсонської та Миколаївської областей. Викрадають як дорослих, так і дітей. Один з останніх випадків — викрадення дітей українського військового.

Потім росіяни виходять на зв'язок та вимагають особисто прибути на окуповані території в обмін на безпеку рідних. Таким чином, у полон захоплюють самого бійця. Можливі кілька сценаріїв подальших подій, але вони жахливі. Це знущання, тортури, вбивства. 

На початку червня СБУ оприлюднила перехоплену розмову. У ній жителі окупованої частини Запорізької області скаржаться на масові викрадення чоловіків. Жінки дзвонять у так звану “комендатуру” захопленого Мелітополя: 

“Щойно приїхали ваші хлопці з комендатури, закрили мого чоловіка у багажник та відвезли. Жодних документів не надали, ніде нічого”.

“Скрутили, завантажили у багажник. Машину забрали, мотоблок... сказали, що вони з поліції”.

“У мене чоловіка забрали й сказали, що відвезли до Мелітополя до 58-ї армії або 58-ї армії забрали. Як мені бути?"

Усі ці звернення мають приблизно однакову відповідь: приїжджайте та оформлюйте заяви. Телефоном ніхто нічого не вирішує. 

Але тільки по приїзду починаються здирництва. За даними СБУ, сума залежить від матеріального стану сім'ї — від 10 до 30 тисяч доларів.

Що робити, якщо людина потрапила в полон? 

Українська розвідка дає інструкцію із двох пунктів. 

🔴 Крок №1. Близькі родичі та члени сім'ї людини, що потрапила в полон, можуть сповістити про подію відповідні органи, а потім звернутися до міжнародних організацій. 

Що для цього потрібно:

📌 Отримати або надати інформацію до Об'єднаного Центру з пошуку та звільнення полонених при Службі безпеки України. Телефони: +38 067 650 83 32, +38 098 087 36 01. Або надіслати запит на електронну пошту [email protected].

📌 Можна звернутися до Національного інформаційного бюро. Для цього зателефонувати на гарячу лінію 1648. Для дзвінків з-за кордону - (044) 287-81-65. Ще один варіант — електронна пошта [email protected].

📌 Розшуком полонених займається Координаційний штаб із поводження з військовополоненими. За номером (044) 428-62-74 можна проконсультуватись або надіслати запит на пошту  [email protected].

📌 Дізнатися чи знаходиться людина в полоні можна за телефоном довіри МВС: +38 089-420-18-66.

📌 Також можете звернутися із заявою до найближчого територіального органу Національної поліції України. Є кілька варіантів як це зробити: надішліть запит, зателефонуйте за номером 102 або на гарячу лінію (0894) 200-18-67.

📌 Отримана заява реєструється в журналі Єдиного обліку. Усі відомості вносяться до ЄРДР із приміткою “перебуває у полоні, 437 або 438 КК України”.

🔴 Крок №2: отримати офіційну відповідь. 

Після цього рекомендується звернутися до гарячої лінії Міжнародного Комітету Червоного Хреста: 0-800-300-155. Також можна підготувати звернення до Європейського суду з прав людини та Комітету з прав людини ООН.

Не передавайте жодної інформації неперевіреним особам. 

Координаційний штаб із поводження з військовополоненими попереджає: окупанти використовують будь-яку можливість отримати ваші особисті дані.

“Відомо про велику кількість випадків, коли російські спецслужби під виглядом уповноважених державних служб чи “громадських організацій” виходили на зв'язок із сім'ями наших захисників. Зверталися нібито з метою “надати інформацію” про військового або “сприяти звільненню з полону”. Але в жодному з цих випадків передача будь-якої інформації аж ніяк не допомагала нашим військовим, які опинилися в біді”, — повідомляють у штабі. 

Усі особисті дані зниклого військовослужбовця, включаючи паспортні, посаду, звання, номер частини, останнє місце перебування та фото у військовій формі — це важлива інформація. Вона може бути використана ворогом проти самих військових, їхніх сімей та країни загалом.

• Дані можуть бути оприлюднені на проросійських ресурсах з негативними закликами.
• Позначення дислокації військового чи частини, де він проходить службу, може лише дати плюс російській розвідці.
• Всю інформацію можуть використати проти родичів. Наприклад, вимагати викуп. При цьому чекати на реальне повернення марно.
• Будьте уважні до телефонних дзвінків та повідомлень. Не надсилайте жодних даних неперевіреним особам.
• Обміном полонених чи пошуком зниклих безвісти українських бійців займаються лише органи державної влади та відповідальні установи чи організації.
• Використовуйте лише перевірені офіційні ресурси та платформи.