Шанс на нове життя: як працює соціальний гуртожиток для дітей-сиріт у Дружківці

Гуртожиток-переселенець

Куди потрапляють діти, якщо вони стали сиротами чи їхніх батьків позбавили батьківських прав? Перше, що спадає на думку — дитячий будинок та інтернат. Але що відбувається, коли підліток стає порівняно самостійним, але все ще не може забезпечити себе та винаймати житло. Для таких випадків існують соціальні гуртожитки.

Річ у тім, що в дитячих будинках та в школах-інтернатах діти-сироти та позбавлені домашньої опіки перебувають до отримання базової або повної загальної освіти або (у разі потреби) до повноліття, тобто до 18 років максимум. Після цього вони розпочинають самостійне життя. 

Але не в кожного є можливість винаймати або придбати житло самостійно. Для таких випадків є державні соціальні гуртожитки.

Про те, як живуть підлітки, які позбавлені батьківського піклування або втратили батьків, ми дізналися у директора Донецького обласного соціального гуртожитку Володимира Клюшника. Своїх підопічних він називає «клієнтами».

«Згідно з положенням про соціальний гуртожиток, у нас можуть бути діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування віком від 15 до 23 років. Середній вік тих, хто сьогодні перебуває у гуртожитку — це 20-21 рік. Гуртожиток розрахований на 30 осіб, але станом на сьогодні у нас живуть 13 людей. Здебільшого хлопці, лише одна дівчина», — розповідає директор.

Зазвичай до соціального гуртожитку діти потрапляють через міські та районні Центри соціальних служб, що діють при місцевих адміністраціях.

«Припустимо, дитина втратила батьків. Спеціальні служби її ведуть до того часу, поки вона стане повністю самостійною. Поки неповнолітня — нею займається служба у справах дітей. Коли досягає повноліття, її передають до Центру соціальних служб міста чи району. Отак клієнти й потрапляють до нас», — розповідає Володимир Клюшник.

Соціальному гуртожитку, як і багатьом обласним комунальним підприємствам, довелося зазнати труднощів переміщення у 2016 році. Спочатку організація перебувала у Макіївці. Але після подій 2014-15 років змушена була шукати нове місце прописки.

Розглядалися різні варіанти розміщення соціального гуртожитку та інших соціальних центрів. На той момент у Дружківці реорганізовувалася школа-інтернат №1. Обласне керівництво приїхало до інтернату, що на той момент закривався. Подивилися, які тут умови, та зупинилися на ньому.

«Враховуючи, що частина колективу звільнилася після подій у Макіївці та Донецьку, а “клієнти” розійшлися, гуртожиток було перереєстровано у Дружківці у 2016 році. І того ж року набрали перших “клієнтів” вже тут, на підконтрольній території. Ніхто з “клієнтів” із Макіївки не переїхав. З колективу переїхали лише двоє людей, які пізніше звільнилися», — розповідає директор.

На сьогодні робочий колектив гуртожитку набраний із жителів Дружківки. А «клієнти», тобто підлітки, позбавлені батьківського піклування, зібрані з усієї області.

У гуртожиток приймають лише тих, хто працює чи навчається

Как расЯк розповідає директор соціального гуртожитку, сюди можуть потрапити всі, хто цього потребує, але для проживання тут існують певні правила.

У гуртожиток, за словами директора, влаштовують за умови, що мешканці обов'язково знайдуть собі роботу чи навчатимуться. Отримуватимуть зарплату, стипендію або допомогу (наприклад, допомогу із втрати годувальника), щоб забезпечувати себе.

Це не офіційна вимога, а рішення безпосередньо керівництва. Проте зараз у гуртожитку живуть і ті, хто не працює, а лише перебуває у пошуках роботи.

ЗЗа житло у гуртожитку вони нічого не платять.

З іншого боку, коли до гуртожитку потрапляє «клієнт», то ним укладається договір про надання соціальних послуг.  Згідно з договором, окрім іншого підприємство зобов'язується надавати пакет соціальних послуг: відновлювати документи, відновлювати родинні зв'язки, сприяти навчанню та працевлаштуванню.

Щоправда, за словами директора, із працевлаштуванням у мешканців не завжди все гладко.

«Як правило наші “клієнти” — це випускники професійно-технічних ліцеїв. Хоча освіта у них є, їхні навички за фахом я мушу визначити як невисокі. У них не розвинене почуття відповідальності, розпорядку робочого дня. Звідси на ринку праці у них мало умов. Значна частина підлітків таки працює, але неофіційно», — пояснює Володимир Клюшник.

Директор додає, що на сьогодні з тих, хто живе у гуртожитку, 90% мають проблеми у розумовому розвитку, зафіксовані свого часу дитячим психіатром.

Це легкий рівень розумової відсталості зі значними поведінковими розладами. Як каже Володимир Клюшник, людям із таким діагнозом складніше знайти роботу.

Цю грань життя «клієнтів» гуртожитку керівництво намагається вирішити, шукаючи допомоги у партнерів.

«На жаль, у нас у штаті не передбачений психіатр чи психолог чи навіть медсестра. Тож ми шукаємо партнерську допомогу. Це і міжнародні організації, й різні церкви», — розповідає Володимир Клюшник.

Квартирне питання

За словами директора соціального гуртожитку, «клієнти» можуть жити тут лише ті, хто не має власного житла. І лише протягом трьох років. 

Після цього вирішити питання із житлом зобов'язані соціальні служби того міста чи району, звідки був направлений підліток.

«Гуртожиток існує в рамках регіональної програми із забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Важливо, щоб було направлення від Центру соціальних служб. Тому що, направивши її до нас, за ці три роки адміністрація, яка її направила, має знайти можливість надати сироті житло. Наприклад, за кошти цієї програми купити квартиру на вторинному ринку. Крім того, крім купівлі самої квартири, адміністрація має створити умови для життя. Тобто, щоб людина туди зайшла і відразу могла жити. Це включає меблювання, придбання побутової техніки», — пояснює директор.

На запитання, чи для всіх сиріт передбачене житло, Володимир Клюшник відповідає ствердно. Щоправда, зауважує, що не кожна міська адміністрація ставиться до цього відповідально.

Проте, за інформацією Донецької обласної адміністрації, квартири сиротам видаються щороку.

Лише у 2021 році Обладміністрація придбала 44 квартири для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Для цього було виділено 32 млн грн субвенції ще 2020 року.

Як потрапити до гуртожитку

Направляють до соціального гуртожитку міські чи районні Центри соціальних служб. 

Крім того, директор гуртожитку має право прийняти й за заявою від особи, яка не направлена ​​Центром. «Клієнт» має право написати заяву, надати низку документів, необхідних для зарахування. 

Список потрібних документів

• Направлення регіонального/міського/районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді до соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. У разі направлення особи віком від 15 до 18 років додається копія відповідного рішення комісії з питань захисту прав дитини.
• Копії документів, що засвідчують особу (паспорт/свідоцтво про народження, ідентифікаційний код (за наявності).
• Документ про освіту (за наявності).
• Письмова заява особи про зарахування до гуртожитку.
• Довідки з лікувального закладу про стан здоров'я (форма №086-У), довідки про результати дерматологічного обстеження, психічний стан, відсутність наркологічних залежностей/захворювань.
• Копія акта соціальної інспекції (за наявності).
• Клопотання органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про влаштування в гуртожиток.
• Копія обліково-статистичної картки дитини. У разі направлення особи у віці від 15 до 18 років, центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді готує запит до відповідної служби у справах дітей для отримання зазначеної копії.
• Копія Індивідуального плану соціального захисту дитини, що опинилася у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування.
• Копія довідки про відсутність житла або непридатності власного житла для проживання.
• Копія документа, що підтверджує статус дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, особи з її числа.

З питань влаштування до гуртожитку потрібно зателефонувати директору за номером 050 193 93 49 або написати на електронні пошти: [email protected]; [email protected]

За необхідності можна звернутися і безпосередньо до самого гуртожитку за адресою Дружківка, вулиця Машинобудівників 64.