Шанс на нове життя: як "Неопалимі" допомагають у реабілітації постраждалим від війни

«Неопалимі» — це національна програма зовнішньої реабілітації людей, що постраждали від війни. Східний Варіант розповідає, як вона працює та як переселенці з Донеччини чи Луганщини можуть взяти участь

Життя перевернулося за день до запланованої евакуації з Маріуполя

Наталія Юхманова народилася у Волинській області. Коли їй було рік, її батьки переїхали до Маріуполя, де вона і прожила більшу частину життя. Тут вийшла заміж, народила двох чудових синів. За фахом Наталія економіст і займалася питаннями оренди в одному з відділень металургійного комбінату імені Ілліча. Усе змінилося після 24 лютого 2022 року.

Після повномасштабного вторгнення, армія росії та «днр» почали сильно обстрілювати Маріуполь. Перші дні Наталія ще ходила на роботу, а вдалині вже було чутно звуки боїв та вибухів. На початку березня в місті зникли вода, газ, світло та мобільний зв’язок. Ситуація загострювалася, тож Наталія з родиною перебралися з Кальміуського району в Центральний до одного з гуртожитків, де її мама працювала завідувачкою.

Але краще не ставало. Обстріли продовжувалися, води не було, закінчувалася їжа. Тож родина вирішила виїжджати з Маріуполя 16 березня.

За день до, 15 березня, Наталія залишила дітей у підвалі, і разом із мамою та чоловіком Андрієм виносила речі з 5-го поверху гуртожитка з кабінету її мами, щоби підготуватися до виїзду. Коли вони проходили 2-й поверх, будівля сколихнулася від ворожого удару. Андрія поранило, але він відшукав сильно травмовану Наталю з-під завалів та повіз до 3-ї лікарні. Там жінці надали медичну допомогу настільки, наскільки було можливим у блокадних умовах. Маму Наталі після влучання відшукали та направили до лікарні українські солдати.

У лікарні родина воззʼєдналася. Вранці 17 березня вони повернулися до гуртожитка. Їхні діти цей час були в підвалі й не знали, де їхні батьки. Вони думали, що ті загинули.

Після цього родина почала свій шлях до Запоріжжя. Наталія каже, що мало пам’ятає ті події, майже весь час вона була непритомна. У Запоріжжі лікарі понад 10 годин надавали їй допомогу, зшиваючи по шматочках.

З Запоріжжя родину евакуйовували до Львова представники міжнародної організації «Лікарі без кордонів». Наталія пригадує, що вони їхали у спеціально обладнаному потязі, де їй, чоловіку та мамі робили перевʼязки. У Львові родина провела понад рік. Увесь час Наталя проходила лікування, його проходить і зараз. 

У Львові Наталі розказали про проєкт «Неопалимі», який тоді, влітку 2022 року, тільки починав працювати. Наталя познайомилася з Олександром Туркевичем — лікарем-дерматологом та відомим спеціалістом в області естетичної медицини. Олександр разом із дружиною Яриною та синами Данилом та Максимом якраз починали програму з допомоги та реабілітації постраждалим українцям від війни. Так Наталя долучилася до програми та стала її пацієнткою.

Унікальна програма для України та світу

Максим Туркевич, син Олександра та СЕО програми «Неопалимі», розповідає, що після початку повномасштабної війни вони наново подивилися на потребу людей в естетичній медицині. Через бойові дії тисячі українців отримують мінно-вибухові чи осколкові поранення, це залишає численні рубці. Тому заснували національну програму «Неопалимі», щоб допомагати постраждалим від війни естетичною медициною та реабілітацією.

Волонтери програми «Неопалимі» об’єднують клініки в різних областях України, забезпечують комунікацію, знаходять людей, які потребують лікування, перенаправляють їх до лікарень.

Допомогу від «Неопалимих» отримують усі — і військові, і цивільні. Максим розповідає, що за останній рік вони налагодили співпрацю з державними структурами: Міністерством ветеранів, Міністерством соцполітики, ведуть переговори з Міністерством оборони. Мають «Неопалимі» тісну співпрацю з Головним управлінням розвідки, надають допомогу постраждалим після катувань у російському полоні.

Лікування такого напрямку є коштовним. Тому програма залучає міжнародних та українських спонсорів і партнерів, які допомагають закупити препарати для лікування.

«Неопалимі» не лише допомагають людям, а і сприяють розвитку естетичної медицини в Україні та світі.

«За ці півтора року ми напрацювали перший у світі протокол-консенсус із лікування посткомбатних опіків-рубців. Це перша подібна актуальна праця у світі. Це я стверджую максимально впевнено, адже ми спілкувалися про це, мабуть, зі всіма спеціалістами Європи, Азії, Штатів, Австралії. У жовтні ми опублікували вперше національний консенсус лікування посткомбатних опіків і рубців. Ми його двічі презентували в Парижі та Монако, це дві найбільші у світі конференції з естетичної медицини», — розповідає Максим Туркевич.

Станом на зараз до «Неопалимих» доєдналося приблизно 30 українських клінік в 17 областях, де постраждалим від бойових дій надаються реабілітаційні послуги. На цей момент приблизно 120 пацієнтів проходять лікування або підготовку до нього. Максим каже, що вони постійно працюють над тим, щоб збільшити ці цифри.

«Я зрозуміла, що я хочу жити»

Про програму «Неопалимі», яка тоді тільки починала роботу, Наталії Юхмановій розказала одна лікарка-травматологиня у Львові. Так вона познайомилася з лікарем Олександром Туркевичем, а 26 вересня 2022 року Наталія пройшла першу лазерну шліфовку рубців.

Після того, як пацієнт подав заявку до «Неопалимих», лікарі програми оцінюють його стан, дізнаються, скільки часу пройшло від операції та утворення рубців. Зазвичай лікування розпочинають орієнтовно через пів року після того, як утворився рубець та завершився запальний процес. Шрам повинен не боліти та не свербіти. У такому випадку пацієнта запрошують на процедури лазерного шліфування. Якщо ж часу пройшло небагато — людину можуть поставити в «лист очікування».

Для пацієнтів завжди є первинна консультація, на якій лікарі знайомляться з людиною та її випадком. У разі, якщо рубці вже можуть піддаватися шліфовці, визначається метод та складається індивідуальний план лікування.

Таку підготовку пройшла й Наталія. Кожна процедура проходить із періодичністю у два-три місяці. Окрім лазерної шліфовки, участь у програмі містить ін’єкції та застосування спеціальних кремів. Усе це Наталії видають лікарі.

Наталія каже, що кожна процедура лазерного шліфування — дуже болюча, навіть із застосуванням знеболювального. Наступні три-чотири дні місце шліфування дуже болить, шкіра сильно червоніє, як при опіках. Через деякий час усе покривається кірочкою, яку в жодному разі не можна зривати.

«Після шліфування треба зачинятися вдома мінімум на тиждень. Не можна виходити, бо дуже страшне обличчя. Потім треба ховатися від сонця, від снігу. Постійно сонцезахисний крем та окуляри, бо після шліфування не можна прямих сонячних променів на обличчі», — розповідає Наталія.

Зараз вона пройшла вже приблизно 5 шліфовок. Між ними ще постійні операції та ін’єкції. І це далеко не кінець.

«Олександр Юрійович постійно зі мною на зв’язку, де б я не була. Завжди телефоную йому, коли кудись поїхала до лікарні, чи зробила операцію. Відправляю йому фотографії, щоб він знав для себе та розумів, як далі робити. Він завжди працював зі мною не тільки, як із пацієнткою з лікування рубців, а як психолог. Завжди підбадьорює, коли я приходжу з опущеним носом, каже: “Не хвилюйся, все зробимо”. На першій зустрічі він спитав, яка в мене ціль. Я сказала, щоб я повела молодшого сина Максима за ручку в перший клас. Й от, 1 вересня минулого року він пішов до школи, і я була з ним, тримала за руку. Так, в окулярах. Так, намагаючись прикривати своє обличчя. Але це сталося», — ділиться Наталія.

Як звернутися до «Неопалимих»?

Подати заявку на участь у програмі можна через анкету на сайті за посиланням.

Слідкувати за новинами «Неопалимих» можна через сайт або соціальні мережі.

***